• Ірина ПОЛІЩУК

    Як дурять покупців

    У мене акції, які проводять у наших великих мережевих супермаркетах, здавна викликають підозри. Тому я на них давно «не ведусь». Проте новий супермаркет, який відкрився в одному з торгових центрів у самому серці столиці, перевершив себе: там примудрилися «наколоти» навіть бувалого та уважного в плані захисту своїх прав споживача.

    А розпочалася історія звичайно. Колега прийшла з нового супермаркету і похвалилася, що купила дві банки кави за ціною однієї. Звісно, пропозиція дуже спокуслива, але пам’ятаючи, що безкоштовний сир буває лише у мишоловці, йду до супермаркету і намагаюся з’ясувати, в чому підступ. Ну, не працюватимуть бізнесмени собі у збиток! 

  • Про затвердження Змін до Порядку проведення аукціонів щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електричної енергії

    Відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ:
    1. Затвердити Зміни до Порядку проведення аукціонів щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ від 08 листопада 2012 року № 1450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2012 року за № 1920/22232, що додаються.
    2. Управлінню енергоринку в установленому порядку забезпечити подання цієї постанови на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
    3. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

  • Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"

    Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
    I. Внести до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 5-6, ст. 60; із змінами, внесеними законами України від 4 квітня 2013 року № 164-VII, № 176-VII і № 181-VII, від 21 травня 2013 року № 283-VII, від 2 липня 2013 року № 381-VII, від 4 липня 2013 року № 391-VII, № 392-VII, № 393-VII, № 394-VII, № 395-VII, № 396-VII і № 397-VII, від 8 жовтня 2013 року № 624-VII і № 625-VII, від 10 жовтня 2013 року № 638-VII, від 24 жовтня 2013 року № 658-VII та від 19 листопада 2013 року № 692-VII) такі зміни:
    1. У статті 1:
    в абзаці другому цифри "370.095.653,8", "322.125.348,3" і "47.970.305,5" замінити відповідно цифрами "370.560.573,3", "323.877.348,3" і "46.683.225";
    в абзаці третьому цифри "419.378.915,4", "370.530.634,5" і "48.848.280,9" замінити відповідно цифрами "419.843.834,9", "372.282.634,5" і "47.561.200,4".

  • Борис ПАТОН: «Я завжди прагнув бути активним, творчим і конструктивним»

    Сьогодні ми вітаємо з 95-м днем народження Бориса Євгеновича Патона — геніального шляхетного людяного чоловіка, який відкрив і створив на благо Вітчизни стільки, що багатьом знадобилося б на це кілька століть. Напередодні цієї дати «Урядовий кур’єр» поспілкувався з ювіляром. 

  • Зовнішні орієнтири визначає економічна доцільність

    Уряд продовжує підготовку до ухвалення Державного бюджету на 2014 рік, який планується розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів, а також веде консультації про організацію тристоронніх переговорів у форматі Україна — Росія — Європейський Союз.
    Розв’язання актуальних проблем національної економіки є ключовим пріоритетом у діяльності уряду, що безпосередньо впливає на зовнішньополітичні орієнтири. Тому після ухвалення розпорядження про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС Кабінет Міністрів розпочав практичну реалізацію заходів, спрямованих на активізацію роботи підприємств усіх галузей.
    Як зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, дії української влади з відновлення торговельних відносин із країнами СНД і, зокрема, Росією обгрунтовано виключно економічною доцільністю. «Ми бачимо в Росії не просто нашого торговельно-економічного партнера. Це та країна, з якою ми разом жили під одним дахом, і що краще йдуть справи у Росії, то більше для нас можливостей розвиватися. Саме життя змусило нас жити разом, саме життя не розділяє, а об’єднує», — зазначив глава уряду. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Хабарі з особливим статусом

    Якщо постійно з чимось стикаєшся, починаєш до цього звикати і більше не сприймаєш як щось надзвичайне. Мабуть, тому більшість громадян ставиться до корупції не як до небезпечного злочину, а як до чогось дуже звичного. У підсумку боротьба з корупцією нагадує боротьбу з алкоголізмом: звичайно, потрібна, але в сучасних умовах майже неможлива. 
    Оскільки ми вже самі не розуміємо, як можна вирішувати будь-які проблеми без того, щоб не «віддячити» чиновникові, представнику силової структури або служителю Феміди. Очевидно, саме так ставляться до цього явища і представники влади на місцях, тому й не поспішають втілювати в життя регіональні програми боротьби з корупцією. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Через неякісну їжу — за грати

    Системі контролю та нагляду за виробництвом харчової продукції потрібні докорінні зміни, щоб зона вільної торгівлі з ЄС відбулась і наші переробники могли безперешкодно здійснювати експорт на Захід. За оцінками експертів, щороку на єдиному євроринку продається харчової продукції на 20 мільярдів євро. Щоправда, торгувати там деякими видами продукції, переважно тваринного походження, країна зможе, лише прийнявши низку законів.
    На сьогодні якість та безпечність харчів в Україні контролює кілька органів — Держветслужба, Держспоживінспекція, Держсанепідемслужба, функції яких часто дублюються. При цьому увага українських контролерів зосереджена на кінцевому продукті. «Перевірити все фізично неможливо. Та й відповідальних за такої кількості виконавців не знайдеш», — зауважив радник з питань ветеринарних та міжнародних справ Гендиректорату Єврокомісії з питань здоров’я та захисту споживачів (DGSANCO) Карлос Антолінез, з яким випала нагода поспілкуватись під час нещодавнього міжнародного тематичного «круглого столу». 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Мріють жити в місті, доступному для всіх

    Негативні стереотипи про людей з різними вадами здоров’я складалися багатьма століттями. Вони так міцно засіли у свідомості суспільства, що й досі змушують ставитися до інвалідів упереджено: з жалем або острахом, а то й узагалі байдуже. І це заважає таким людям навчатися, здобувати професію, влаштовуватися на роботу. Навіть створювати сім’ю дуже важко, бо якщо хтось із двох має інвалідність, батьки здорової доньки чи сина, як правило, будуть проти.
    Зламати стереотипи нелегко. Проте вже нині активна молодь із проблемами здоров’я готова заявити громадськості, що інваліди такі, як і всі інші люди, й мають право на повноцінне життя. Зокрема за цю справу взялися Благодійний фонд розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для інвалідів «АІК», Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Вони започаткували новий просвітницький проект «Спікерське бюро», в рамках якого люди з інвалідністю проводитимуть тренінги для медиків, педагогів, соціальних працівників, працівників центрів зайнятості, державних службовців, журналістів з питань інвалідності. 

  • Олег ГРОМОВ

    Первинне завжди вабить

    Первинному ринку як Києва, так і всієї України останніми місяцями, зазначають експерти, притаманна тенденція будівництва житла з переважанням одно- та двокімнатних квартир. Пропонують також і трикімнатні помешкання, проте вони становлять невелику частку загальної кількості. Годі вже казати про чотири- та п’ятикімнатні — їх немає.
    Пояснити це можна дуже просто: в людей, попри те, що вони стали дуже активно виявляти інтерес до первинної нерухомості, немає грошей на супервеликі помешкання. Купують  здебільшого дешеве житло, яке належить до економ-класу. 

  • Єлизавета ШУНЬКО: «Лікувати дитину потрібно ще в утробі матері»

    Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО.