Уже третій рік поспіль досліджує «Становище української мови в Україні» Рух добровольців «Простір свободи». Про підсумки такого огляду в 2013-му поінформували журналістів позавчора в Укрінформі співкоординатор «Простору свободи» Тарас Шамайда та професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. 

Бакинський міжнародний гуманітарний форум — це авторитетний майданчик, де обговорюються актуальні питання гуманітарного співробітництва. Азербайджан, який володіє багатими традиціями міжкультурної, міжцивілізаційної і міжконфесійної співпраці, – ідеальне місце для проведення заходів у такому форматі.

У III Бакинському міжнародному гуманітарному форумі взяли участь численні представники різних країн світу. Серед них — впливові суспільно-політичні діячі, колишні глави держав, нобелівські лауреати та інші особи. Протягом двох днів на форумі були проведені «круглі столи» на теми «Конвергенція технологій та обриси майбутнього: основні виклики XXI століття», «Гуманітарні аспекти економічного розвитку», «Наукові інновації та їх трансферт у сферу освіти», «Мультикультуралізм і самобутність: у пошуках ціннісної згоди в суспільстві», «Національна ідентичність в епоху постмодерну», «Сталий розвиток та екологічна цивілізація», «Досягнення молекулярної біології і біотехнології: від теорії до практики», «Актуальні питання медіа в умовах глобалізації інформаційного простору». 

Про це під час брифінгу у Страсбурзі з нагоди оприлюднення річного звіту комітету заявив його голова  Лятиф Гусейнов. Він відмовився коментувати можливість лікування екс-прем’єр-міністра України у Німеччині. «Оскільки подробиці та перспективи такого розвитку подій нам не відомі», — пояснив Лятиф Гусейнов.
Востаннє делегація СРТ побувала у Качанівській виправній колонії та Центральній клінічній лікарні Харкова у грудні 2012 року. Але, за словами голови комітету, відсутність повторних візитів «не означає відсутність нашого інтересу» до справи Юлії Тимошенко. «Ми надзвичайно уважно відстежуємо ситуацію  і перебуваємо у тісному діалозі з українською владою та іншими організаціями з цього питання», — запевнив Лятиф Гусейнов.

Мій співрозмовник не тільки професійний історик, а передовсім людина, яка народилася в селі, і про голод на Полтавщині знає від своїх рідних, які його пережили. Розповідаючи про події 1932—1933 років, він зазначає, що це була трагедія бездержавної української нації. І пояснює, чому.
— Cелянин заздалегідь знав, скільки має заплатити державі податку. Спочатку, з 1921-го по 1923-й, податок брали в натуральній формі, потім у грошовій. А коли почалася індустріалізація, знадобився хліб державі, щоб його продавати за кордон і на виручену валюту купити все необхідне для промислового будівництва. Харківський тракторний завод, Дніпрогес будували за ці кошти. Купували обладнання, інженерів і робітників, щоб його налагодити, наймали. І тому з урожаю 1932 року на Україну накладено данину — 356 мільйонів пудів. Вона була непідйомною, бо до 1 листопада виконали тільки половину цього плану. І почався голод. 

Найбільш представницький  форум у галузі  Міжнародного науково-технічного конгресу феросплавників ІНФАКОН-14 заплановано провести  2015 року в Україні.  Попередній, в якому взяли участь науковці, виробники феросплавної продукції з ЄС, країн Азії і Африки, — всього близько 300 представників різних інститутів і компаній, — проходив з 9 по 13 червня цього року в Алмати. На ньому Україна подала заявку на проведення наступного такого форуму в Києві. І хоча  претендентів з інших країн на його проведення не бракувало, більшість голосів було віддано за те, щоб наступний конгрес відбувся саме в Україні. Це рішення є водночас свідченням високого авторитету нашої країни у світі, безперечним визнанням досягнень фундаментальної  і прикладної науки в сфері електрометалургії, наукового та виробничого потенціалу українських феросплавників. 

Лист
27.09.2013 №19559/7/99-99-19-03-02-17
Головним управлінням Міністерства доходів
і зборів в АР Крим, областях, мм. Києві  та Севастополі, міжрегіональному головному
управлінню Міндоходів — центральному офісу
з обслуговування великих платників  

Нещодавно закінчив професійно-технічне училище, отримав диплом. Шукаю роботу за фахом. Мене цікавить, яка мінімальна ставка в галузі м’ясопереробної промисловості, зокрема за такими професіями: обвалювальник м’яса, жилувальник м’яса та субпродуктів, готувач фаршу при виготовленні ковбас. У багатьох супермаркетах є вакансії за цими професіями, та я хотів би уточнити: яка мінімальна зарплата для вчорашнього студента, встановлена у цій галузі?

О. ЄФИМЕНКО, м. Бровари, Київська обл. 

«Тривожний сигнал» — так називається нова рубрика, яку сьогодні започатковує «УК». У ній ми будемо розповідати про непрості ситуації,  в яких опиняються люди, які потребують підтримки. В одних випадках жорстока реальність спричинена примхами долі, в інших —  жорстокістю чи байдужістю, а то й недосконалістю наших нормативних актів.  У випадку, про який розповідаємо сьогодні, сплелися всі три чинники. 

Самі по собі політичні ігри не повинні викликати відрази. Виникли вони не вчора, а, мабуть, із появою людства (де двоє — вже партія!). І мають право на існування. Погано, коли такі ігри втрачають зв’язок із реальністю й намагаються існувати окремо, самі для себе. Тоді виникає патова ситуація, з якої складно знайти вихід. Адже страждають не призвідники, а всі ми — пересічні споглядачі цих політичних, відвертих чи підкилимних інтриг. Що наше життя? Гра в шахи чи гра без правил?
«Наївно сподіваюся, шахи переживуть усі політичні ігри і залишаться в нашому житті однією з кращих розваг для розуму з величезними можливостями стратегії і тактики, вивертів, обманних маневрів і просто спілкування», — каже голова Асоціації карикатуристів і незмінний організатор конкурсу «Незалежність» Костянтин Казанчев. 

На стіні в спальні нашого героя вивішені його спортивні трофеї. Медалі — на тонких планках, кубки — в засклених настінних шафах.

— Довго усі 322 нагороди порошилися в шафах, — розповідає Юрій Володимирович. — Руки до них не доходили. Тільки нещодавно вдалося довести все до ладу.

Спальня в київському будинку на Русанівці — малогабаритна. Розгледіти медалі ближче заважає ліжко. Юрій Володимирович не моргнувши оком стає на нього і звідти демонструє свої трофеї.

— Зверніть увагу, це не просто значки. Такими кілька десятиліть тому були нагороди на чемпіонах України. Медалі з’явилися значно пізніше.