Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки Мінрегіону передбачено 46,9 мільярда гривень на заходи, які впроваджуються в галузях будівництва та ЖКГ. В рамках програми міністерство проводить 36 заходів, з яких 8 стосуються забезпечення громадян доступним житлом, 22 – підвищення якості послуг ЖКГ, 6 — програм регіонального блоку. Про це повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник під час прес-конференції, яка відбулася в понеділок у Будинку уряду.

— Для реалізації цих заходів проведено низку погоджувальних нарад під головуванням першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова та віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула. Уже розроблено 19 уніфікованих техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО) на загальну суму 32,5 мільярда гривень, які буде впроваджено у всіх регіонах України. Також розроблено ТЕО проектів щодо залучення кредитів під державні гарантії на суму 14,9 мільярда гривень. Ці ТЕО передано на опрацювання Укргазбанку, який закріплений за Мінрегіоном, для вирішення питання можливості надання для реалізації цих проектів кредитних коштів, — зазначив Геннадій Темник. 

Усі ми споживачі. Тож і питання щодо захисту своїх законних прав виникають чи не на кожному кроці. З’являються вони зазвичай із самого ранку, коли ми прокидаємось і починаємо користуватись послугами ЖКГ, йдемо до магазину, щоб купити їжу, одяг, техніку, чи заправляємо автомобіль на СТО. Час від часу ті, хто надає послуги, виготовляє чи продає товар, порушують законні права споживачів: реалізують крам з вичерпаним терміном придатності й відмовляються надати Книгу скарг та пропозицій або заправляють автомобіль таким пальним, після якого залізний кінь потребує ремонту. На жаль, подібні ситуації трапляються досить часто, при цьому кожен випадок потребує конкретних порад.  

Сьогодні, 15 травня, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка на урочистій церемонії закриття ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика його переможці отримають найпрестижніші нагороди, а Рівненщина передасть естафету проведення конкурсу Житомирщині.

Аби впоратися з перевезенням відпускників, на залізницях України триває підготовка пасажирського господарства до роботи у літній період.  Планується підготувати 4532 вагони, з яких 138 буде відремонтовано капітально та 362 — реанімують у депо. Це означає, що вагони  не лише пофарбують і освіжать їхні кузови, а й оновлять інтер’єр та внутрішнє оснащення, в тому числі електричне та холодильне обладнання. У залізничників уже є необхідний запас матеріально-технічних засобів, вузлів і деталей вагонів. 

Група парламентарів виступила з ідеєю збільшити ставки акцизу на пиво і спрямувати отримані гроші на реконструкцію та матеріально-технічне забезпечення лікарень. У нове міжфракційне об’єднання «За тверезе майбутнє» увійшли 105 нардепів із п’яти парламентських фракцій, які пообіцяли, що найближчим часом підготують ще низку законопроектів, які зменшать кількість охочих вживати спиртні напої. 

Важко уявити щось ганебніше за насилля. Ми дратуємося й ображаємося, якщо нас навіть ввічливо просять зробити щось проти волі. А коли до морального примусу додається ще й фізичний, отримана душевна травма виявляється болючішою за будь-яку рану. Насилля — це антилюдськість, антижиття, «анти-все-на-світі», писав свого часу Джон Фаулз. Проблему насилля в Україні порушують, на жаль, значно рідше, ніж фінансові чи політичні. Однак вона руйнує дедалі більше життів, допоки її замовчують.  

У гонитві за експортом ми втрачаємо село,  у нас фермерство не прижилось, а воно тримає село, заявив  нещодавно аграрний міністр. Близько до істини. Але до цього слід додати ось що: гонитва за експортом — то вже механізм руйнації колиски української нації. Розробили і втілюють його в життя ті, що прикриваються гучними фразами про любов до держави. Це треба визнати, цьому треба протистояти. І не лише заради сьогодення. Якщо ми, сучасники, не говоритимемо правду про нинішні події, то нащадки знову наступатимуть на ті самі граблі.  

У Тернополі вже три роки поспіль працює університетська лікарня — одна з перших в Україні. Зауважу, що мережа таких лікарень нині діє в усіх цивілізованих країнах: практично кожен зарубіжний університет (й американський, і європейський) має таку установу. Це зазвичай багатопрофільний, найбільший лікувально-профілактичний медичний заклад у регіоні.
Ми започаткували діяльність у цій царині ще 15 років тому зі створення власного медичного закладу, який назвали лікувально-діагностичним центром. Але проіснував він лише п’ять років. 

Те, що стан наших доріг подекуди перебуває на тому рівні, про який у народі кажуть «і вмерти не здужає», — не новина. Але їдучи з Чернігова до Ріпкинського району, мимоволі звернула увагу на зовсім вражаючу картину: вся траса поцяцькована плямами, неначе леопардова шкура. Таке враження, що на дорогах завівся таємний шанувальник клаптикових ковдр. Або прихильник стилю хай-тек зупинився на самому початку робіт, махнувши рукою: «Хай так!» 

Шляхетною й водночас терновою та печальною квіткою України назвала Климентину Попович наша сучасниця поетеса Ганна Костів-Гуска, багато в чому саме завдяки якій літературна громадськість, українці знають та бережуть ім’я цієї письменниці. Вона народилася 150 років тому на Прикарпатті, але понад 40 літ прожила на Тернопіллі, звідки й відійшла за вічну межу.  
Першою життєвою пристанню Климентини стало прикарпатське село Велдіж (нині Шевченкове), де морозного лютого 150 років тому вона прийшла у білий світ у родині педагогів. Назвали її Марією-Климентиною.