Робочу поїздку Прем’єр-міністра Миколи Азарова на Закарпаття можна умовно розділити на дві частини. Першу, так би мовити наукову, було присвячено спілкуванню з молоддю — студентами вищих навчальних закладів. Друга, навпаки, видалася практично-діловою.  
Побіжно ми вже згадували про лекцію для студентів, яка зібрала дуже широку аудиторію, бо наживо послухати главу уряду в регіоні нагода випадає не щодня. Тим більше на тему «Як в Україні забезпечити сталий розвиток». 

Я провела в Євпаторії останній день зими. Напередодні ситуацію, що склалася в місті (а воно вже четвертий день залишається без централізованого водопостачання), кваліфікували як надзвичайну на державному рівні. Тут побував міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога, у Сімферополі вже відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, вже прийняті рішення про виділення коштів, аби курортне місто могло відновитися на початок сезону.
 

Ліс завжди був одним з найбільших багатств Чернігівсько-Сіверського краю, а його доступна деревина — головним і улюбленим будівельним матеріалом поліщуків та сировиною для роботи деревообробних підприємств. Тому завдання щороку посадити, більше ніж було зрубано, нині формулюється в дещо іншому ракурсі: забезпечити високопродуктивні, різновікові, біологічно стійкі, цінні деревостани, котрі можуть ефективно протистояти змінам клімату, хворобам і шкідникам.  

Уранці першого дня весни у студентів столичних вишів, які їздять на метро, був привід для радощів. Бо саме з цього дня, як повідомила прес-служба КМДА, у Київському метрополітені впроваджується новий вид студентських проїзних квитків. Точніше, в ролі проїзного буде звичайний… студентський квиток. Утім, і досі студенти могли користуватися пільговими проїзними, але в низці вишів їх купити було не так просто. Як розповіла Олена, мама студентки, спочатку треба було здати гроші старості групи. А потім він казав, у який кабінет звернутися за самим проїзним. Приходити по нього і займати черги інколи доводилось по 2—3 дні, та й то не завжди вистачало квитків.

Звертається до вас сільський голова з Полтавщини. Цього року у віці 55 років при 20 роках спеціального стажу планують піти на пенсію два трактористи-машиністи з нашого села. Але проблема в тому, що після ліквідації СТОВ «Сулиця», правонаступника КСП «Заповіт», документи в архів не надійшли. І нині виходить, що за документами цим людям не вистачає 2 роки до потрібного стажу, хоч записи в трудових книжках в обох є.
Тож виникає запитання: чи є сенс їм подавати документи до Пенсійного фонду для оформлення виходу на пільгову пенсію? Чи буде для підтвердження стажу достатньо даних персоніфікованого обліку районного управління ПФУ? 

Не слід забувати, що профтехосвіта — інвестування в майбутнє нашої економіки. Втім, вітчизняні профтехнічні навчальні заклади сьогодні переживають нелегкі часи: недостатнє фінансування, застаріла матеріальна база, потреба в кваліфікованих викладачах. 
Тож про великі і малі клопоти «робітничих університетів» розповідає заступник голови Громадської ради освітян і науковців України Василь Петрович, який водночас очолює Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва. 

Відомий герой одного з найдовших телевізійних серіалів розділив українську багатомільйонну глядацьку аудиторію навпіл. Точніше сказати, на дві частини, одна з яких (за деякими коментарями та свідченнями) значно більша за іншу.   А предмет суперечки - принциповіше не буває: симпатичний хлопець цей ваш доктор Хаус чи поганець, який плюнув у душу всього українства?

У Херсоні три роки поспіль проводять Міжнародні екологічні форуми. Місія їхня, за задумом організаторів (міськради, ХТПП, Регіонального центру інвестицій і розвитку), — сприяння збереженню природних ресурсів і біологічного розмаїття, стимулювання міжрегіональної та міжнародної співпраці в царині охорони довкілля, пропаганда принципів «зеленої» економіки у виробництві. На останньому зібранні крім українських учасників — представників ділових і наукових кіл, депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів тощо —  були посланці Канади, Норвегії, Росії, Швеції. Ініціатор і натхненник форуму президент Херсонської ТПП Вікторія ОСТРОУМОВА — сьогоднішній гість «УК».

Мій знайомий живе у селі. У 1971 році на виділеній земельній ділянці побудував житловий будинок і господарські будівлі. Згідно з довідкою сільради, станом на 1991 рік це господарство належало до колгоспного двору, а ця людина зазначалася його головою. Будинок і споруди було прийнято в експлуатацію, але свідоцтво на право власності йому не видали, адже за тодішнім законодавством було достатньо реєстрації у погосподарській книзі сільради.  

Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.