АВАРІЯ

В Євпаторії вже почалася подача води, 17 поривів водогону ліквідовано
 

Я провела в Євпаторії останній день зими. Напередодні ситуацію, що склалася в місті (а воно вже четвертий день залишається без централізованого водопостачання), кваліфікували як надзвичайну на державному рівні. Тут побував міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога, у Сімферополі вже відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, вже прийняті рішення про виділення коштів, аби курортне місто могло відновитися на початок сезону.

Місцева влада Євпаторії прийняла радикальне рішення: злити всю воду з водогону та відключити від водопостачання місто на три доби. Через високий її тиск в трубі замінити засуви, в яких виникли тріщини, неможливо. Тиск же, за словами міського голови Андрія Даниленка, унеможливлює ремонтні роботи, бо може призвести до загибелі людей.

Після відключення водогону євпаторійська влада, оцінивши ситуацію, зрозуміла, що власною технікою не зможуть забезпечити населення водою. Звернулись по допомогу до республіканської влади, і вже на вечір 28 лютого в місті працювали 20 машин, підтягнули техніку і з інших місць Криму.
 

Мешканці Євпаторії і прилеглих сіл, а це більше 120 тисяч населення, з розумінням поставилися до ситуації та рішень влади — паніки в місті немає. 

Тільки без паніки!

Перебуваючи в громадських місцях, дослухалася до того, про що говорять євпаторійці. Звичайні розмови, буденні справи — ніщо не нагадувало про надзвичайну ситуацію в місті.

— Великої біди я в цьому не бачу, — ділиться своїм досвідом виживання в екстрених умовах квіткарка Лариса. — Так, неприємно, дискомфортно, але це все можна пережити. Користуємось водою і з магазину, для приготування їжі, і з водовозок — як технічною. Цистерна у нашому дворі стоїть протягом дня, від’їжджає тільки поповнити запаси. Воду набрати встигаємо без проблем, якщо в мене немає часу, то це роблять діти. До речі, ціни в магазині на воду не змінилися, хоча про всі магазини сказати не можу. Води вистачає, черг немає.

Садочки та школи у місті працюють, правда, за скороченим графіком. Вирішили, що так буде краще, ніж діти самі сидітимуть вдома без батьків або ж вештатимуться без діла по місту. Запаси питної води ще є, тому діти отримують більш-менш нормальне харчування.

— У нас ситуація трохи відрізняється від інших шкіл, бо ми знаходимося у старій частині міста, тут ще була вода в кранах, — розповів директор євпаторійської школи-гімназії ім. І. Сельвінського Микола Філімонов. —Маємо резерв води понад 400 літрів, нам надана бочка з-під квасу, в якій зберігаємо 900 літрів. Щодо питної води, то в початковій школі у кожному класі стоїть сертифікована бутильована вода і одноразові стаканчики, це ми вже давно практикуємо. Для обробки рук просимо дітей носити з собою до школи вологі серветки. Їдальня і буфет у нас зараз закриті, щоб не було ніяких неприємностей.

У санаторіях міста зараз перебуває три тисячі відпочиваючих, в основному це дорослі. Як повідомили в міськвиконкомі, нарікань чи скарг від них не надходило.

Що ж до забезпечення городян стратегічно важливими продуктами, то перебоїв із постачанням хліба та молочних продуктів немає. Хлібозавод поки що використовує свої власні запаси питної води, але євпаторійська влада все ж звернулася з проханням до «Кримхлібу» забезпечити у разі необхідності постачання соціально важливого продукту. Міський молокозавод скоріше за все закриється на три дні, але запасів молочної продукції в магазинах міста вистачає.

Євпаторійські водовози працюють цілодобово, аби ніхто не залишився без води. Фото Ніяри АБСЕЛЯМОВОЇ

У багнюці та крижаній воді

На аварійні об’єкти вирушила не лише в ролі журналіста, а ще й волонтера. Авто, в якому ми переїжджали від одного ремонтного майданчика до іншого, повинно було завезти хліб, пиріжки та консерви для працюючих на аварійному водогоні людей. Першим місцем зупинки стала станція в селищі Прибережне, що неподалік Євпаторії. Тут відбувається ремонт одного з пошкоджених засувів. Нас, можна сказати, «прямо на пероні» зустрів заступник директора сімферопольського міськводоканалу Віктор Мороз. На наше бажання подивитись на хід робіт власними очима, він з іронією відповів: «Ну якщо тільки зможете перепливти калюжі багнюки та води».

Віктор Мороз розповів, що на цій ділянці працює аварійна бригада із Сімферополя з 9 осіб та необхідної спецтехніки, проводять роботи із заміни опорної арматури засуву.

— Нам дуже заважає розташоване поруч озеро Сасик-Сиваш — доводиться постійно відкачувати воду, і все одно зварники працюють, стоячи по коліна у воді. А частину робіт треба буде робити, занурившись руками у крижану воду. Незважаючи ні на що, роботи завершимо сьогодні до 15.00, — впевнений у доброму результаті Віктор Мороз.

Аварійні бригади знають, що таке справжній екстрім

Серце стискається від жалю, бо ти усвідомлюєш, що люди стоять по кілька годин у холодній воді! Пан Віктор, звернувши увагу на мою стурбованість, спокійно, з нотками особливої чоловічої гордості у голосі додав: «Ми для того й існуємо, щоб працювати на аваріях. Зима не зима, 20 градусів морозу чи 40 градусів спеки — наші люди працюють в будь-яких умовах».

Переконавшись, що дістатися до місця ремонтних робіт неможливо, залишаємо для бригади сухпайок і вирушаємо до наступних ділянок, які знаходяться в селі Владимирівка.

Проїхавши кілька кілометрів трасою, повертаємо на грунтову дорогу, яка після заморозків відтанула та перетворилась на суцільне болото багнюки. Побачивши купку людей і підйомний кран, зупиняємось і біжимо до них. Ви запитаєте, чому біжимо? Холодний степовий вітер пронизував до кісток, тож і намагалися швидкими рухами хоч якось зігрітися. На об’єкті працювали робітники ялтинського міськводоканалу. Вони розповіли, що зараз з карману водогону витягли засув і зчищають з нього відкладення, які заважають щільно перекривати воду. Після того, як все відчистять, відкачають воду з кармана і поставлять його на місце. Роботи мають завершитися до кінця дня.

Неподалік ремонтних ділянок звернула увагу на два намети та машину «швидкої допомоги». Як з’ясувалось, це — польовий штаб, при якому працює кухня і пункт надання невідкладної медичної допомоги. У наметі зіткнулася з черговим лікарем. Ольга Дерябіна, завідуюча травматологічним відділенням Євпаторійської міської лікарні, розповіла, що, на щастя, на об’єктах ніхто не потребує екстреної медичної допомоги. Працівники одягнуті тепло, гарячу їжу їм подають своєчасно: у польовій кухні готується обід на 80 осіб.

Останнім пунктом поїздки була ділянка, де працювали робітники Євпаторійського міськводоканалу. Сюди нагнали найбільше техніки, бо ремонтували саме пориви. Екскаватори ковшами відкопували труби, а люди, занурюючись по пояс у іржаву холодну воду, шукали та латали дірки.

— Тяжко працюємо. Зараз у нас авральний період, спимо по 4—5 годин на добу і знову стаємо до праці. Костюми нас захищають від води, а від холоду, звісно, ні. Промерзаємо, гріємось біля вогнища. У воді перебуваємо не більше двох з половиною годин, потім міняємось. Одні гріються, а інші залазять у яму. Ситуація не просто складна, а катастрофічна. У нас такого ще ніколи не було, а я працюю на водоканалі з 1983 року, — розповів працівник Євпаторійського міськводоканалу Анатолій, який закінчив свою зміну і підійшов грітися до вогнища.

До нашої розмови приєднався і водій-кранівник МНС Валерій Рубський з Сімферополя: «Я вже тут не перший день. Труби відкопував по полях, зварювальний апарат возив. Наприклад, з неділі на понеділок відкопували труби до 2-ї години ночі. Тяжко працюється тут людям, навіть техніка не витримує — екскаватор один зламався, пригнали інший».

Повертаючись до Євпаторії, я була переконана, що все зроблять вчасно, адже на аварійному водогоні кожна людина на своєму місці, кожний виважено та відповідально робить свою роботу. Впевненості надавало й те, що ситуація навколо водогону залишалась під пильним контролем зі сторони заступника голови Ради міністрів АРК Азіза Абдуллаєва та міністра регіонального розвитку та ЖКГ Сергія Брайка, котрі постійно перебували на аварійних ділянках.

Станом на ранок 1 березня було ліквідовано 11 поривів із 17. До робіт з ліквідації наслідків НС залучено 63 одиниці техніки та 169 працівників. З 20:00 години 29 лютого почалося заповнення відремонтованих ділянок магістрального водогону. Приблизний час наповнення мережі — 24 години, загально необхідний об’єм води для всієї магістралі складає близько 65 тис. м3 води.

Уряд гарантує

З першого дня на ремонтні роботи почали виділяти кошти з резервного фонду міста на випадок НС. Про підрахунок збитків говорити зарано, та й не на часі. На початок аварії говорили, що кілометр труби коштує близько 6 млн грн., та ця цифра зростає кожний день. Але, яка б вона не була, це непідйомні суми і для місцевого бюджету, і для республіканського.

— Треба швидко зробити проект, щоб терміново була проведена комплектація, визначена підрядна організація, щоб протягом 1,5—2 місяців до початку курортного сезону встигли вирішити це глобальне завдання. А взагалі було б непогано, щоб ми мали змогу замінити 12 кілометрів водогону, — розказав міський голова Євпаторії Андрій Даниленко. — Але це вже буде другий етап роботи.

За рішенням Кабінету Міністрів України від 29 лютого на ремонт магістрального водоводу Чеботарськ—Євпаторія виділили кошти у розмірі 101,4 млн гривень. Як повідомили в міністерстві регіонального розвитку та ЖКГ Криму, це дасть змогу оперативно відновити водопостачання в місті. Також у міністерстві повідомили про те, що минулого року з метою надання державної підтримки у вирішенні питань зі стійкого водопостачання і водовідведення населених пунктів Криму, за дорученням Президента України Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнято рішення розробити проект державної програми «Вода Криму», що включає вирішення проблем не лише питного водопостачання, а й раціонального використання води в цілому, включаючи екологічну складову. Для реалізації програми необхідно 4702,41 млн грн.

ПРЯМА МОВА
                                   
Віталій ШКВАРНИЦЬКИЙ, 
начальник Євпаторійського
міськводоканалу:

— У нас на сьогодні існує кілька версій аварії, кожна окремо і всі разом вони могли спричинити пориви водогону. Перша — це аномально низькі температури, які призвели до замерзання. Також серед імовірних причин — близькість залізничної колії, яка спричиняє появу так званих блукаючих струмів, та розташоване неподалік солoне озеро Сасик-Сиваш, яке створює агресивне середовище для металу.

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР. 2 березня почалася подача води городянам. У низинній частині міста все нормально, а в сучасних мікрорайонах ще слабкий тиск, вода не досягає останніх поверхів.  Заважають повному відновленню водопостачання локальні пориви внутрішніх водопровідних та каналізаційних мереж. Комунальні служби міста усувають ці пориви.

У школах, дитсадках, лікарнях тривають генеральні прибирання. З понеділка відновиться прийом хворих на планові операції.

Спеціалісти рекомендують не зливати воду з кранів у великій кількості, аби не знижувати тиск. Санітарні лікарі поки що не радять використовувати  воду з кранів для приготування їжі.