Ще з десяток років тому колектив сумських щепкінців в Україні знали як добротний заклад культури, який упродовж певного  часу  не хапав зірок з неба. Така собі золота сере-дина. Але останніми роками театр істотно додав творчої потуги й нині став на рівні із провідними колективами України — столиці, Львова, Харкова, Одеси, інших міст, де театральні традиції добре знані й поціновані. Такі разючі зміни закономірні, адже тут вдалося сформувати високопрофесійну команду, якій під силу реагувати на виклики часу, формувати власну театральну політику, що орієнтується на найкращі зразки європейського і світового театрального мистецтва.

Щойно Україна проголосила відновлення державності, в Тернополі  при палаці культури тодішнього виробничого об’єднання «Ватра» поставили за мету створити камерний оркестр. За його організацію взявся Василь Феленчак. 1991 року маестро провів перші репетиції музичного колективу, в назву якого виніс слово «Галицький». Та економічна криза тих років позначилася й на житті оркестру. Здавалося, що ось-ось він зіграє прощальний концерт. Але добре, що в обласному центрі збагнули, що такий оркестр не можна втрачати: 2003 року на сесії Тернопільської міської ради депутати надали йому статус муніципального.

Книжка «Особливі історії особливих» — це видання про дітей з особливими освітніми потребами — учнів Спеціальної школи «Шанс» у місті Дніпрі. На її сторінках вони розказують про себе та сім’ю, друзів, навчання і дозвілля у школі, захоплення і таланти, діляться своїми маленькими і значними перемогами. 

Королева пера. Так її називають. Галина Дмитрівна в українській журналістиці вже майже 55 років — активна, діяльна, енергійна й талановита. Вона заслужена журналістка України, нагороджена  орденом Княгині Ольги ІІІ і ІІ ступенів, а також церковними — Великомучениці Варвари та Св. Георгія Переможця. Перо її не просто гостре, воно виковує слово багате, пристрасне й полум’яне, добре й щире і головне — завжди правдиве. 

З 23 жовтня «червоний» рівень епідемічної небезпеки встановлено ще на території Сумської області. Таке рішення ухвалила Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. А з 15 жовтня «червоний» рівень епіднебезпеки було встановлено на Херсонщині, а з 18 жовтня — на Запоріжжі, Одещині, Донеччині й Дніпропетровщині.

Позаяк цифрові технології проникають у наше повсякдення, онлайн-безпека набуває дедалі більшої актуальності. Останніми роками в Європі саме в жовтні проводять місячник кібербезпеки. І для цього, безперечно, є привід. Адже міжнародні дослідження доводять: близько 60% населення світу, а це 4,5 мільярда людей, користуються інтернетом щодня. І кожен третій з них — дитина. 

Оспівана в піснях, повільно й тихо плине Вільшанка. Стою на березі й не можу надихатися її густим осіннім ароматом, який огортає все навколо. Сонце ще тільки сходить, розтоплюючи вранішні хмари та рожевий туман, вихоплюючи зі ще зеленої берегової рослинності яскраво-золоті кольори беріз. Застиг у човні далекий рибалка, ніби хтось намалював його для повної реалістичності пейзажу.

Напередодні Покрови Пресвятої Богородиці знайомі з Василькова запросили на вшанування пам’яті їхнього побратима Дмитра Гончаренка, який народився 14 жовтня 1986 року і став першим у місті Героєм України, який загинув на російсько-українській війні. Звісно, не міг відмовити землякам, бо вважаю своїм журналістським обов’язком розказувати читачам «Урядового кур’єра» про хоробрих синів і дочок України, які воювали, а надто тих, хто загинув, захищаючи Батьківщину. Окрім волонтерства, Дмитро Гончаренко був одним зі співзасновників громадської організації «Відсіч», яка активно працює у Василькові.

Рівно чверть століття тому Ужгородський національний університет розпочав підготовку фахівців з нової на той час спеціальності — соціальна  робота. Нині кафедра, в назві якої є це словосполучення, належить до найвідоміших науково-педагогічних осередків, де готують фахівців із цих спеціальностей в Україні.  

Світлана Богатирчук-Кривко, Тамара Умурзакова, Віталій Новак, Іван Кур’яник, Мирослава Косарєва, Іван Вєтров, Олег Желюк, Катерина Сичик, Вік-тор Мисан. Перелік прізвищ тих, хто в перші роки незалежності України створював у Рівному національну школу, можна продовжувати. Символічно, що першопрохідці зібралися в музеї освіти міста, де на громадських засадах господарює Олеся Пасічник. Адже нині, коли Україні вже 30, саме час підбити підсумки, чи надійні сходи дали перші зерна, засіяні на цій непростій, але благодатній ниві.