Жорсткіші санкції проти Росії за нові збройні провокації на Донбасі будуть симетричною реакцією Євросоюзу на дії Кремля, який далі постачає зброю та живу силу у зону конфлікту. За це висловилася більшість євродепутатів, які взяли участь у дебатах «Загострення ситуації на сході України», які відбулися під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі. Щоправда, ухвалення резолюції за результатами дебатів передбачено не було. 

Донедавна у ЗМІ часто з’являлась інформація про рейдерські захоплення того чи того підприємства. Проте після ухвалення антирейдерського законодавства та початку роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації представників бізнесу кількість таких випадків істотно зменшилася. Щоправда, не всі бізнесмени розуміють, чим саме може їм допомогти ця комісія у разі захоплення підприємства. 

Державне підприємство «Антонов» ще за часів СРСР отримало дозвіл на комерційну діяльність одного зі своїх підрозділів — авіатранспортного підприємства (АТП), яке нині відоме як авіакомпанія «Авіалінії Антонова» (раніше — фірма «Руслан»). Право здійснювати вантажні авіаперевезення на Ан-124 тодішньому Київському механічному заводу надавала постанова Ради Міністрів СРСР від 24 березня 1989 року №520-Р.

Нині в парку «Авіаліній Антонова» — сім «Русланів», унікальна «Мрія» (найбільший транспортний літак у світі), Ан-22 «Антей»,  Ан-74, Ан-26. В АТП працюють приблизно 900 фахівців, яким у середньому 40-45 років. За минулий рік «Авіалінії Антонова» збільшили кількість рейсів порівняно з 2015 роком на 25,1% — до 448 рейсів і кількість перевезених вантажів на 22,8% — до 21 463 тонн. Про історію створення та завдання, які стоять перед компанією сьогодні, розповідає директор АТП держпідприємства «Антонов» Михайло ХАРЧЕНКО. 

А їх, цих нагальних питань, нині ой як багато! Про те, як живуть, чим переймаються і які проблеми доводиться розв’язувати учасникам АТО, «УК» попросив розповісти керівника Всеукраїнського центру допомоги учасникам АТО в Запорізькій області Олексія Сквордякова. 

Стрітення, Громниця, Зимобор — назви різні, але окреслені в українців одним святом, яке відзначаємо 15 лютого. Біблійна оповідь стверджує, що Пресвята Марія принесла Божого Сина до Єрусалимського храму на сороковий день його народження. Тут їх зустрів праведник Симеон, який чекав на таку подію багато років. Отож християни східного обряду на означення цієї події святкують Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа, церква у цьому вбачає ще й символ: на зміну Старому Завіту приходить Новий. 

У Сумах черговий, уже третій цього року вибух із газовим присмаком. Недавно на першому поверсі одного з будинків на вулиці Холодногірській пізно ввечері невідомий зловмисник (чи зловмисники?) підірвав коробку, яку того дня підготували місцеві газовики для встановлення загальнобудинкового лічильника.

Протистояння мешканців цієї багатоповерхівки (втім, не тільки цієї, а й інших) з газовиками почалося, коли вони дізналися, що їхній будинок ставлять на облік за так званим середньостатистичним методом: загальний газовий лічильник рахуватиме використане блакитне паливо всіма мешканцями, а потім його ділитимуть по квартирах відповідно до кількості зареєстрованих. 

Після більш ніж півторарічної перерви запрацювала рада Національного банку України, на яку Конституцією покладено розроблення основ грошово-кредитної політики. Її головою обрано академіка НАНУ, екс-міністра економіки (2007—2010) Богдана ДАНИЛИШИНА. В ексклюзивному інтерв’ю «УК» він розповідає про перші кроки в новому складі цього важливого органу при регуляторові, головних завданнях щодо реформ фінансово-банківської системи та економіки нашої держави загалом. 

Глава уряду Володимир Гройсман неодноразово обіцяв розкрити українцям деталі роботи очолюваного ним уряду. Слова «публічність» і «відкритість» — це вже невід’ємна складова всіх його виступів. Тож минулий вівторок став бенефісом цифр. У залі засідань Володимир Гройсман зустрічав присутніх, стоячи за високою трибуною. Там він провів годину й дев’ять хвилин, щоб означити людям за допомогою прямого включення досягнення Кабміну за 2016 рік. 

Хочу поділитися з читачами думками та спостереженнями щодо новітнього процесу українського державотворення. Адже часовий простір два з половиною десятиліття дає змогу проводити аналіз традиційним інструментарієм історіографії. 

Кількість відремонтованих за сприяння Агентства у справах біженців ООН та представництва Норвезької ради у справах біженців будинків у Новоайдарському, Попаснянському та Станично-Луганському районах — майже 3000. Але, за словами інженера-будівельника Норвезької ради у справах біженців Олександра Прокопова, «деякі люди хоч і беруть будівельні матеріали, побоюються починати відновлювати власні будинки. Ситуація на лінії розмежування залишається напруженою. Наприклад, у Станиці Луганській є небезпека обстрілів. Люди бояться, що після чергового бомбардування доведеться починати все наново, а допомоги вже не буде». Однак тих, кому прагнення відновити рідний дім додає життєвих сил, набагато більше.