• Тут богомол рихтує тишу і плачуть тільки кулики

    У багатьох моїх знайомих стан стресу, викликаний подіями останніх місяців, перейшов у хронічний. Гинуть — як з однієї, так і з іншої сторони — наші громадяни. Насилля, керовані й підгодовані матеріально з «братньої» Росії сепаратисти, стрілянина і вибухи, заручники, похорони, сльози матерів, які більше ніколи не обнімуть своїх синів… 
    А нині є в Україні й зовсім інше життя. Хоч воно теж періодично сповнене жорстокості, але від нашого докорінно відрізняється. Вже хоча б тим, що в ньому подібні не вбивають подібних до себе.

     

  • Олена ОСОБОВА

    Поки бринить дзвіночок молочника

    Війна — час звукових галюцинацій. У гуркоті сміттєзбиральної машини натреноване вухо шукає гул літака, що підлітає. Тачка двірнички гуркоче цілком «по-Калашникову».

    Лежиш серед ночі з широко розплющеними очима. Вчора друзі вітали по-новому: щоб ти бачила зброю і чула постріли тільки по телебаченню. У соціальній мережі Фейсбук колега із сусідньої області написала, що навчилася нарешті відрізняти БТР від БРДМ. Мені всезнаючий Інтернет підказав, що бойова розвідувальна машина є меншою. Їй це вже показала «вулиця». 

  • Павло КУЩ

    Діти війни: початок літа

    У вересні учні загальноосвітніх шкіл на сході України схилять голови над зошитами чи просто аркушами паперу, подумки повертаючись у недавно минуле літо. Не секрет, що вперше у своєму житті багато хто із них у традиційному творі напише, що «у війнушку» цього літа не тільки гралися, а й відчули її реалії по-справжньому. І саме воєнні дії на півночі Донеччини та в інших районах регіону внесли серйозні корективи у те, як місцеві діти провели свою найулюбленішу пору року. Та це буде потім, у вересні, до якого, як дедалі частіше зітхають дорослі, ще треба дожити. А поки що ж автор, зібравши й узагальнивши враження юних донеччан від початку літа, запропонував їх у вигляді щоденника одного із них.  

  • Діаспора активізує зусилля у світі

    Нова влада налаштована на конструктивну співпрацю з українською діаспорою світу та прагне якісно нового рівня відносин Української держави з її народом. На цьому Президент Петро Порошенко наголосив під час зустрічі з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм та президентом Конгресу українців Канади Павлом Гродом.

    «Із сучасним відліком часу нове керівництво країни бажає предметно змінити свої відносини із закордонним українством», — підкреслив глава держави, вітаючи високих гостей. 

  • Олег ГРОМОВ

    Дороги з Києва та з Москви, мабуть, зійдуться в Стокгольмі

    Чергові перемовини між Україною та Росією за участі ЄС щодо умов постачання та ціни на газ для нашої країни, які відбулися 11 червня у Брюсселі, закінчилися нічим. Глава Міненерговугілля України Юрій Продан навіть категорично заявив, що можливе рішення газового спору бачить в Арбітражному суді Стокгольма. 
    На цьому етапі позиція російської сторони виглядає таким чином: Москва чекає від Києва погашення «Нафтогазом України» боргу за блакитне паливо, інакше запровадить вже з 16 червня авансові платежі, якими Білокам’яна вже давно погрожувала.

     

  • Флот залишається вірним присязі

    Передислокованим з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь в Одеську і Миколаївську області Військово-Морським силам Збройних сил України вдалося у досить стислі терміни відновити боєздатність значної частини кораблів, літальних апаратів морської авіації і підрозділів військ берегової оборони.
    Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки начальника штабу — першого заступника командувача ВМС ЗС України контр-адмірал Андрій Тарасов. За його словами, свідчення цьому — постійне зростання кількості екіпажів та інших військових підрозділів, які вже виконують завдання за призначенням у визначених районах Чорного моря і на суходолі. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Тендери контролюватиме громадськість

     Державна виконавча служба ініціює діалог із громадськістю для посилення боротьби з корупцією. На цьому наголосив голова відомства Дмитро Сторожук під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

    «Відомо, що Державна виконавча служба була раніше однією з найбільш корумпованих структур у державному секторі. Для прикладу, у 2010—2013 роках реалізацію конфіскованого майна монополізували чотири, а згодом одна компанія, наближена до колишнього керівництва Мін’юсту. Лише офіційно ці посередники мали дохід 200—300 мільйонів гривень щороку. На реалізації у цих підприємців перебувало майна на понад 8 мільярдів гривень. Вартість конфіскату, що продавався, занижували на 50—70%. Окрім того, приватні фірми офіційно отримували 15% комісії за свої послуги, а це неабиякий дохід. 

  • Без інформаційної політики ніяк

    Нині одне з пріоритетних завдань гуманітарного розвитку — забезпечення громадянської єдності. Його можна виконати, якщо влада зможе скоординувати свої дії у сфері інформаційної політики та забезпечити збалансований підхід до етнонаціональних питань. 
    — Нашій державі нині бракує єдиної інформаційної політики. Це видно на прикладі ситуації, яка склалась у східному регіоні. Жителі Донецька, Слов’янська та інших міст не знають, звідки їм брати достовірну інформацію щодо антитерористичних заходів. А ось коли нарешті з’явився речник АТО, всі почали слухати тільки його, він став єдиним голосом, який усе розповідає, — каже політтехнолог, віце-президент Української PR-ліги Денис Богуш.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Чи вийде з депресії місцеве самоврядування?

    Реформа місцевого самоврядування, стан якого чимало експертів називають жалюгідним, нині обговорюють на всіх рівнях влади. Уряд зрозумів, що без сильних територіальних громад потужної держави не збудуєш. Водночас експерти зауважують, що вистраждану реформу підстерігає багато небезпек. Чи здолає затяжну депресію місцеве самоврядування, і що потрібно зробити, аби цей процес був швидким та якнайменше болісним? Відповіді на ці запитання шукали міські та селищні голови Рівненщини за «круглим столом» регіонального відділення Асоціації міст України.  

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Не подобається — їдьте на таксі

    «Синочку, дай руку!»    — бабуся з «кравчучкою» намагається з низької платформи залізти до електрички. «Синочок» нахилився до старенької, але витягнути її нагору не зміг: жінка не дотягувалася ногою до нижньої сходинки вагона. Аби подолати цю перешкоду, бабуся спочатку поставила коліно на брудне залізяччя, а потім ухопилася за такий же бридкий поручень. Позаду ж стареньку заштовхували до тамбура якісь молодики. «Обережно, двері зачиняються. Наступна зупинка — «Малютинка!» — голос машиніста електрички змусив бабусю з колін проштовхнутися одразу ж углиб вагона. Уже нагорі жінка кілька хвилин відхакувалася від не зовсім приємних для неї фізичних вправ, а потім потягнула «кравчучку» в салон, який нагадував більше не вагон, а парильню.