Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Внести до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 5-6, ст. 60; із змінами, внесеними законами України від 4 квітня 2013 року № 164-VII, № 176-VII і № 181-VII, від 21 травня 2013 року № 283-VII, від 2 липня 2013 року № 381-VII та від 4 липня 2013 року № 391-VII, № 392-VII, № 393-VII, № 394-VII, № 395-VII, № 396-VII і № 397-VII) такі зміни:
1) у статті 1:
в абзаці другому цифри "370.046.828,4" та "322.076.522,9" замінити відповідно цифрами "370.095.653,8" та "322.125.348,3";
в абзаці третьому цифри "419.330.090" та "370.481.809,1" замінити відповідно цифрами "419.378.915,4" та "370.530.634,5";

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України: 
від 25 травня 2006 року № 654 «Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії»;
від 21 грудня 2006 року № 1754 «Про внесення змін до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії»;
від 15 вересня 2011 року № 1565 «Про внесення змін до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії».
2. Ця постанова набирає чинності з 01 січня 2014 року. 

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Указу Президента України від 23.11.2011 № 1059 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1.                 Визнати такими, що втратили чинність, постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України:
від 01.12.2000 № 1180 «Про поділ споживачів та електричного обладнання на чотири класи напруги»;
від 10.01.2001 № 14 Про внесення доповнень та змін до постанови НКРЕ від 01.12.2000 № 1180 «Про поділ споживачів та електричного обладнання на чотири класи напруги».
2.                 Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

На початку цього місяця в Женеві (Швейцарська Конфедерація) відбулося підписання угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) щодо надання статусу нашій країні асоційованого члена в ЦЕРН. Про цю непересічну подію спеціально для «УК» розповідає президент Національної академії наук України Борис Патон.  

Візит до Естонської Республіки глава Української держави Віктор Янукович розпочав із зустрічі з Президентом цієї країни Тоомасом Хендріком Ільвесом у форматі віч-на-віч. Перед переговорами у Палаці Президента Естонії відбулася церемонія фотографування, потім Президент зробив запис у Книзі почесних гостей. По завершенні заходу в присутності лідерів підписано Протокол про наміри між Міністерством інфраструктури України та Міністерством економічних справ і комунікацій Естонської Республіки щодо співпраці у сфері розвитку транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями.  

Укладання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, зокрема про всеосяжну зону вільної торгівлі, також сприятиме активізації співпраці із країнами Митного союзу. Про це Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив у Калузі в рамках дводенного робочого візиту до Російської Федерації.

«Підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не повинно бути перепоною для співпраці з Митним союзом, а навпаки, повинно активізувати нашу співпрацю», — уточнив Микола Азаров. 

Розвиток вітчизняного нафтогазовидобувного комплексу почався в другій половині 1930-х років,  коли українські геологи першими в Радянському Союзі знайшли нафту на сході України. Тривав він до 1970-х. За словами генерального директора ДП «Укрнаукагеоцентр» Петра Голуба, на сьогодні  вже розвідано 387 родовищ вуглеводнів, або дві третини від  наявних запасів. Це означає, що за понад вісімдесят років нафти і газу в землі істотно поменшало. А якихось нових родовищ геологорозвідка не знаходить тому, що починаючи з кінця 1970-х різко зменшилося фінансування цих робіт. Як вийти зі становища, що склалося, та  виконати настанови Президента щодо зменшення енергозалежності України шляхом нарощення обсягів видобутку газу, в тому числі нетрадиційного, — про це йшлося на Міжрегіональному семінарі-нараді, присвяченому досягненням та перспективам розвитку нафтогазового комплексу Полтавщини.  

Не той пропав, хто у біду потрапив, а той, хто віру в себе втратив. Ці слова — тільки не про сумчанку Дарину Безкосту. Вісімнадцятирічна дівчина народилася з тяжкою формою церебрального паралічу і все своє життя протистоїть цій невиліковній недузі, що зробила її тіло неслухняним та не давала можливості розмовляти. Її зв’язок із зовнішнім світом — це вікно у квартирі й телевізор. Але нездоланна обставинами долі світла, духовно багата душа Дарини все-таки знайшла вихід з полону хвороби, відкривши світові свої почуття та думки про навколишню красу через живопис.  

Це непересічне дійство започатковане у поліському регіоні ще влітку 1991-го. Тоді сама лише спроба зберегти і відроджувати надбання національного фольклору в очах компартійної влади була як певний підкоп під її підвалини. Але всупереч цьому запрошена на сцену народна українська пісня раптом зазвучала з усіма притаманними їй потугою, різноголоссям,  автентичністю.
—  Це й організаторам фестивалю, і самодіяльним артистам, і гостям дало змогу ще раз переконатися: «Українська пісня збереглася!» — пригадує один із організаторів тодішньої «Берегині» журналіст Василь Ворон.

Сучасний Крим поки що не може похвалитися великими здобутками у відродженні шкіряного виробництва. Однак останні кілька років поступово зростає інтерес до місцевих народних традицій і ремесел, зокрема художньої обробки шкіри. Три роки тому за підтримки USAID ЛІНК у Сімферополі відбувся перший семінар шкіряників Криму, де було ухвалено рішення створити гільдію цих майстрів. 
До об’єднання увійшло 15 ремісників практично з усіх регіонів півострова, що працюють у різних стилях та техніках, використовуючи тиснення, перфорацію (висічку), плетіння, пірографію (випалювання), гравірування, аплікацію, інтарсію (складання мозаїки) та інші. Очолила нову структуру Катерина Вікторова — художник по шкірі, що мало кого здивувало, адже саме ця людина стоїть біля витоків відродження давнього ремесла.