Просторий хол Національної філармонії звуками музики здивувати, мабуть, важко. А ось залишити приємні враження гостям — будь ласка.

Ними напередодні свого професійного свята стали провідні науковці та вчені України на чолі з президентом НАНУ Борисом Патоном.

М’які хвилі камерного квартету, передсвяткова метушня, вкриті білосніжними скатертинами довгі столи, акуратно розставлені на них фужери з іскристим напоєм — усе це створювало піднесений настрій не лише для винуватців свята, а й для численних гостей.

Коли з науковою пунктуальністю на сцені зали з’явився Прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко не став затримувати присутніх зайвим очікуванням, одразу ж відкривши урочисте засідання. Не можна не погодитися з фахівцем, що День науки вийшов за межі вузькоспеціалізованого свята, давно ставши загальнонаціональним. Адже завжди слід пам’ятати: все, що нас оточує у повсякденному житті, створено та існує завдяки науковим розробкам.            

Перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський під час зустрічі з віце-прем’єр-міністром, міністром економіки Республіки Польща Вальдемаром Павляком подякував польській стороні за систематичну і тривалу підтримку нашої держави на шляху до євроінтеграції, а також відзначив позитивну динаміку розвитку двостороннього партнерства. «Україну і Польщу поєднують не тільки дружні відносини, а й надійні економічні зв’язки, які щороку нарощують свій потенціал. Збільшення товарообігу між нашими країнами — одне зі свідчень успішної співпраці наших держав в економічній сфері», — цитує слова першого віце-прем’єра його прес-служба.  

Минулої  п’ятниці суддя Верховного суду РФ Микола Романенков ухвалив рішення про ліквідацію останньої загальноросійської громадської організації «Об’єднання українців Росії» (ОУР). Служитель Феміди (якщо його предки навіть носили колись прізвище Романенко) вже вдруге підтвердив свою «незаангажованість» та послідовність. Понад рік тому цей самий суддя  «прикрасив»  своїм підписом ще одну судову ухвалу — про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії. Відтепер  тих, хто не захотів забути, що він з діда-прадіда українець,  позбавили  останньої структури,  яка  на федеральному рівні координувала роботу  регіональних національно-культурних об’єднань та захищала їхні інтереси. І хоча нині, за статистичними даними, в  Росії проживає всього два мільйони людей, для яких Україна не просто географічна назва, насправді їх набагато більше. Принаймні 8 років тому, згідно із загальноросійським переписом, тих, хто в графі «національність» писав «українець», було три мільйони.

…Донині відчуваю в собі ті біль і розпач, які охопили мене у «святая святих» «Чорнобиля-2» — багатоповерховій будівлі командного пункту колишнього найпотаємнішого об’єкта — загоризонтної радіолокаційної станції «Дуга». Піднявшись на другий поверх сходами, захаращеними битим склом, всілякими шлангами та дротами, буквально німію від побаченого. Величезне приміщення, ще кілька років тому начинене унікальними ЕОМ, розтрощено вщент. Під ногами — сотні зламаних блоків, плат та іншого електронного начиння. Десятки шаф під саму стелю — колись унікальних обчислювальних комплексів — зяють лише каркасами із залишками «мозкового» центру комплексу, призначеного для раннього виявлення міжконтинентальних балістичних ракет військ НАТО.

— Золото, платину, срібло та інші коштовні метали вилучили тут ще в 1990-х роках, — зауважив Юрій Рейхман, підполковник запасу, який супроводжував мене руїнами «Чорнобиля-2». Цей, досить стриманий в оцінках наслідків тутешнього вандалізму, спец у галузі радіолокації, представляв тоді потужне державне спецпідприємство в 30-кілометровій зоні ЧАЕС — «Техноцентр», яке нині вже не існує. — Єдина цінність, яка поки що залишається в цьому колишньому військовому містечку, — металоконструкції його антенних полів. Їх загальна довжина 900 м, висота — 90–150 м, а загальна вага обох антен — великої та малої — 13–14 тисяч тонн. 

Серед щасливих людей є особлива категорія: ті, хто не зазнали краху виробництва, не втратили почуття ліктя товариша і підтримки колективу, не пережили приниження безробіттям та базарною маячнею. Вони не попливли за течією хаосу, не скористалися можливістю прихопити для себе особисто шмат колективного пирога, а протиставили розвалу економіки професіоналізм і патріотизм. Відстоювали виробництво, а заодно й людську гідність, стверджували імідж України як держави, що може йти інноваційним шляхом.  

Стратегічно важливий ринок української економічної експансії на терени нашого північного сусіда знову відкритий. Росспоживнагляд за результатами лабораторного контролю зразків сиру вітчизняного виробництва дозволив чотирьом українським заводам («Дубномолоко», «Гадячсир», «Прометей» «Пирятинський сирзавод») повернутися на прилавки російських магазинів. Їхня продукція отримала позитивні висновки. Проте головний санітарний лікар Росії Геннадій Оніщенко, що кілька останніх місяців шукав у наших сирах то пальмову олію, то порушення російського законодавства, суворо застеріг: «До українських сирів ще залишаються питання. Ми пропускаємо їх за нижньою планкою норми, та все ж масложировий склад у них «гуляє». Виробникам потрібно серйозно займатися технологіями, інакше припускаємо можливість знову заборонити ввезення сирів», — цитує чиновника «РІА Новости».  

Зупинити час чи повернути його назад — мистецтво, притаманне магам, винахідникам машин часу та ще, як виявилося, працівникам КП «Харківпарксервіс». Бо аж ніяк інакше не можна пояснити той факт (не відвертим же ігноруванням постанови Кабміну), що діяльність цього підприємства і сьогодні регламентується нормами, чинними до 1 квітня цього року. Тобто попри постанову уряду, згідно з якою муніципальні місця для паркування мали бути оснащені платіжними терміналами, в Харкові не встановлено жодного паркомата. Тут, як і раніше, повновладними господарями стоянкових майданчиків почуваються люди у зелених уніформах. Варто наголосити, що здебільшого вони жодним чином не справляють враження гостинних, в українських традиціях, господарів.  

Роль митниці в економічному і соціальному розвитку суспільства  безперечна. Нещодавно ухвалено Митний кодекс, який набере чинності 1 червня 2012 року. Загальний товарообіг України за чотири місяці цього року порівняно з аналогічним періодом 2011-го  збільшився на 6%, а обсяги зовнішньої торгівлі вперше перевищили докризові показники 2008-го, зокрема завдяки спрощенню та прискоренню митних процедур та ефективній взаємодії Держмитслужби з бізнес-структурами. Надходження митних платежів за зазначений період цього року перевищив на 24% цей показник за відповідний період 2011-го.  

Повчальну історію розповіла знайома про «сміттєву» культуру в Німеччині зразка 1998 р. Наш співвітчизник, художник гостював в українських емігрантів у Мюнхені. Одним із його побутових обов’язків було… сортування сміття. Біля будинку стояли шість контейнерів для різних видів сміття, і для кожного виду призначався відповідний за кольором пакетик у домі господаря. Але художник — людина творча — він не став обтяжувати себе такими дрібницями і… звалив усе в один пакет. За це його оштрафували на 2 тис. марок. Щоб сплатити штраф, йому довелося продати одну з картин. Так гонорар… пішов на сміття...  

«На вашу думку, яким має бути покарання для продавців та власників торговельних точок, де продають алкоголь, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби неповнолітнім?» Таке опитування нещодавно провів Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко на своїй сторінці у мережі Інтернет. І повідомив результати. Так, 40% опитаних пропонують позбавляти власників крамниць ліцензії без права її відновлення. 20% вважають, що достатньо буде штрафу, його сума повинна сягати 100 тисяч гривень. 10% опитаних наполягають, що треба діяти ще жорсткіше — таких продавців та власників, на їхню думку, слід притягати до кримінальної відповідальності.