Цікаво: за Київської Русі яблуко було з черв’яком, чи без нього? Та ні, у мене ні на йоту немає бажання одягти кольчугу, шолом, припнути до пояса меча, взяти у ліву руку щит, щоби правою зірвати з дерева «колискове» яблуко. Річ у іншому. Зайшов до супермаркету, а там гарна молодиця стоїть перед полицею з яблуками, як ніби вони їй мають щось сказати. Зробити вибір, справді, непросто, адже асортимент широкий: червонощокі, жовті, зелені, більші і менші, вітчизняні та імпортовані. І за ціною різні — від 12 до 21 грн за 1 кг. Ну, думаю, зараз я її спровокую. Та підійшов до лотків і закляк, згадавши, що у студентські роки один професор повчав: «Найкраще те яблуко, в якому є черв’як». То яке краще, власне, тепер, навесні, коли пролежало півроку? Чи корисне воно?  

Вітчизняні агрохолдинги та нові вертикально і горизонтально інтегровані утворення вміло використовують податкові пільги, преференції, передбачені законодавчо для розвитку сільського господарства. Натомість якість життя селян щороку погіршується через консервативне ставлення до них як до «підсобних» і «неперспективних», адже вони практично не мають прямого доступу до системи держпідтримки. Їхні потреби у модернізації виробництва, отриманні справедливих цін, захисті економічних і соціальних інтересів нехтуються. Із 3,1 млн осіб, зайнятих у 2010 р. в агросекторі, приблизно 2,2 млн вважалися такими, що працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), і перебувають поза системою соцстрахування.

«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер.
Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. 

Це дасть можливість заповнити внутрішній ринок власним якісним насінням, зменшити його імпорт і збільшити експорт. Адже дотепер аграрії змушені були купувати посівний матеріал переважно за кордоном, при цьому ніхто не був застрахований від його браку. Про те, як у подальшому розвиватиметься цей ринок, що стримує прихід інвестицій у нього та інші проблеми, з якими стикається галузь, «УК» розповіли експерти.  

Пилові бурі в Криму в лютому цього року переконливо довели: агропідприємства, які обробляють землю перед сівбою, втрачають не лише родючий шар грунту, що його здуває вітер, а й гроші інвестора (на насіння, добрива, оранку, дискування і культивацію). Як показав досвід «Агро-союзу», уникнути невиправданих витрат дає змогу технологія прямого посіву без попередніх операцій з підготовки грунту.  

За визначенням сучасного успішного бізнесмена-аграрія, щоб успішно працювати на землі, потрібні три складові: нові технології обробітку грунту, якісне насіння і висококваліфіковані фахівці.  

Щороку, в переддень чергової річниці Чорнобиля, беруся за перо. По-іншому не можу: шість районів невеликої Рівненщини, в яких проживає 400 тисяч жителів (майже половина всього населення краю), мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. 120 тисяч із них — діти.
Впродовж багатьох років державних інвестицій сюди надійшло чимало. Це і газифікація кількох районів, і безкоштовне забезпечення школярів гарячим харчуванням, і щорічне оздоровлення дітей, що проживають на забруднених територіях, і  вихід на так звану чорнобильську пенсію: жінки — в 49, чоловіки — в 50 років. 

На засіданні Комітету з економічних реформ, присвяченому розвитку реального сектору економіки, Віктор Янукович розставив акценти із самого початку, назвавши рушіями ефективної національної економіки новостворену вартість, сучасне виробництво, продуктивну працю, справедливу заробітну плату та стабільні робочі місця.
«Кожен із присутніх розуміє: ключ від реального прогресу в економіці лежить у реальному секторі. Скільки створиш і заробиш, стільки і можеш розподілити. Це стосується і кожної родини, і будь-якого виробництва. Тому престиж праці завжди буде в основі успіху», — так він звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, представників уряду та Адміністрації Президента. 

26 років минуло з тієї ночі, коли над вивернутими назовні нутрощами четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС хвилі страшного вибуху здійняли криваве марево. Воно досі вкриває нашу країну і долі людей, які мимохіть, але нерозривно пов’язані з подіями квітня 1986 року.
В урядовій залі Прем’єр-міністр Микола Азаров нагадав страшні цифри збитків, завданих нашій землі мирним атомом. Здається, за чверть століття вони стають ще моторошнішими. «Радіацією було забруднено 200 тисяч квадратних кілометрів української території, понад 5 мільйонів гектарів сільгоспугідь» , — зазначив глава ряду.

Хоч як прикро, але невтішна статистика на боці песимістів: Чорнобильська трагедія і надалі впливає на здоров’я нації. Торік зафіксовано 6,5 випадка ракових захворювань на 100 тисяч українців, хоча в 2010 — 5,7. До Чорнобиля цей показник тримався на цифрі 3. Попереду, зрозуміло, Київська область — 13,5 випадка. Найбільше зазнає шкоди під час таких катастроф щитоподібна залоза — в Україні з нею мають проблеми 1 299 708 осіб, тобто цілком певне перше місце серед інших хвороб, діабет — 1 256 531 осіб — посів друге місце. Тож у переддень чергової річниці аварії гостем редакційної «прямої лінії» став головний ендокринолог МОЗ Микола ГУЛЬЧІЙ.