Напередодні повномасштабної війни я побував в Авдіївці Донецької області. Зустрічався  із захисниками промзони — бійцями 25 окремої Січеславської повітрянодесантної бригади (25 ОПДБр), спілкувався з керівництвом місцевої військово-цивільної адміністрації. Її глава Віталій Барабаш, пам’ятаю, оптимістично розповідав про великі плани міста на 2022 рік, а його заступник Євген Удовенко показав, як Авдіївка чепуриться. Особливо сподобалася мені оновлена найкраща в області школа №2, до оснащення якої долучилася Литовська Республіка і яку урочисто відкрили 2021-го.

Вже сто днів триває ця руйнівна, кровопролитна, нічим не спровокована Україною війна. І весь цей час, щоденно й цілодобово, в її епіцентрі – українські журналісти. Наражаючись на реальні загрози для життя, вони ведуть безперервний про неї репортаж, демонструючи не тільки високі патріотичні почуття, а й зразки сміливості, мужності, відданості своїм професійним обов`язкам.
Трохи більше місяця тому стало відомо, що всім їм Рада Пулітцерівської премії присудила особливу відзнаку – «За відвагу і відданість правді». 

 Життя у вільній демократичній країні в колі європейської родини. Україна впевнено рухається до своєї мети, мужньо чинячи опір повномасштабному російському вторгненню вже 100 днів. На цьому у промові перед черговим засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна неодмінно переможе. І всі українці щодня, кожен на своєму місці, але разом, наближають цей день. Багато хто навіть ціною свого життя», — зазначив очільник уряду. 

Таке рішення було ухвалено на засіданні Конференції президентів Європарламенту — політичного органу ЄП, який відповідає за організацію його роботи та законодавчої діяльності. Президент ЄП Роберта Мецола повідомила на своїй сторінці у Twitter, що рішення про заборону перебувати на території Європарламенту для представників російського бізнесу набуло чинності з моменту його ухвалення. «Ми не можемо дозволяти поширювати російську пропаганду та неправдиві, токсичні наративи про вторгнення в Україну», — написала політик. 

«Ну, ти же панімаєш, што здєсь тєпєрь навсєгда будєт ілі расія ілі атамная бомба!», — вдалася до останнього аргументу чиновниця ОРДО, схиляючи одну з наших колег до співпраці з окупантами. Про тиск та інші моторошні реалії нині окупованої рашистами південної частини Донеччини колега розповіла, вирвавшсь звідти, і з великими труднощами (аж через рф з його фсб) таки виїхала в Україну.

Полтавський дендропарк — єдиний у місті заповідний об’єкт національного рівня — називають одним із чудес обласного центру, своєрідною його візитівкою. До війни тут майже щодня було людно і весело, його відвідували сім’ями, особливо у вихідні. Діти й дорослі робили селфі біля оригінальних дерев’яних скульптур, які на його алеях розмістили майстри відокремленого підрозділу закладу.
Нині частина працівників зі зброєю в руках захищають країну, а в парку тимчасово не проводять міських розважальних заходів, фестивалів і показів мод.

Військові люди зазвичай, а особливо нині, в час війни, небагатослівні. Про те, що роблять та як воюють, майже не розповідають. Але якщо під військовою формою б’ється серце журналіста й історика, то можна почути багато цікавого. Якщо ж ця людина ще й з такою біографією, як у мого нинішнього співрозмовника, то вона викликає глибоку симпатію та повагу.

Кожна дитина має право рости у вільній країні, а коли виросте, жити таким життям, яким хоче. Без примусу і пригноблення. Ці слова Президента України Володимира Зеленського з його звернення з нагоди Міжнародного дня захисту дітей беззаперечно підтримають у кожній цивілізованій країні. Але росія до таких не належить.
Розпочавши неспровоковану й невмотивовану повномасштабну війну проти нашої держави, агресор продовжує йти кривавим шляхом знищення української ідентичності. Окупант убиває українців, нищить культурну спадщину українців, проводить злочинну політику депортації українців, силоміць вивозить і дорослих, і дітей.

«За два дні до війни наш міністр оборони спілкувався з міністром оборони білорусі. І вони запевняли, що ні в якому разі цього не буде», — розповідає  Олексій Данілов, чому влада не чекала нападу з боку сусідньої білорусі.
І додає: «Наш головний прикордонник за день спілкувався з головним прикордонником білорусі. Він каже: навіть не думайте собі, що ми в цьому будемо  брати  участь, що з нашої території на вас хтось піде. Але вони  пішли не тільки з цього боку, вони  пішли по всьому кордону».

Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.