Актуальна тема
-
Хто зловить рибного браконьєра
Браконьєрів ненавиджу з дитинства. Бувало, приїдемо з батьком на янцевські кар’єри, позакидаємо вудки, а поплавці — як мертві купаються. Тоді підходить хтось із місцевих: «Дарма, хлопці, сидите. Вночі тут сіткою тягали, не буде кльову». Тож псу під хвіст підйом удосвіта, виглядання облізлого ПАЗика і тряска дорога, копання черв’яків під скиртованим гноєм. Пропала неділя через жадібних тварюк, які процідили ставок, вигребли найкраще, а решту коропів-карасиків налякали так, що ті позабивалися у найглибші ями і пастися випливуть ще не скоро.
-
Як продукти харчування зробити дешевшими?
Ціни на продукти харчування в Україні 2017 року мали тенденцію до постійного зростання. Так, за інформацією голови Комітету економістів України Андрія Новака, на молочну групу товарів ціни протягом минулого року піднялися до 30—33%, на м’ясну — до 35%. Аналітик прогнозує, що у 2018 році ціни також зростатимуть, проте темпи будуть нижчими, ніж торік.
-
Мета — монетизація субсидій
У Міністерстві фінансів відбулася зустріч із представниками об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів (ОСББ/ЖБК), де обговорено подальші кроки з монетизації субсидій в Україні.
-
Путін повинен вивести свої війська з України!
Президент Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському тижневику «Профіль» розповів про нещодавно ухвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу, в якому на законодавчому рівні затверджено поняття російської агресії.
-
Чим загрожує прострочення платежів за компослуги?
Оплата комунальних послуг для більшості українців — топ-тема останніх років. І хоч громадяни намагаються сплачувати всі рахунки вчасно, періодично у ЗМІ з’являється інформація, підкріплена словами експертів, які переконують, що людей, у яких є невеличкий борг за комунальні послуги, виселятимуть. Мовляв, щоб позбутися житла, достатньо мати мало не копійчану заборгованість. «Урядовий кур’єр» з’ясував, наскільки легко позбавити людину житла за борги.
-
Яку долю готують Сухолуччю?
Вищать бензопилки, палають багаття. Стоїмо край вирубки і спілкуємося з директором Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства Василем Юхимчуком щодо її доцільності. Посадовець охоче пояснює, що вирубка суцільна санітарна, що сосна тут всихає, тому доки не зіпсувалася геть, хочуть її превентивно зрізати і отримати трохи ділової деревини. Кошти з продажу, каже, підуть на відновлення лісу. А ось на жодне запитання щодо полювання Василь Якович відповідати не хоче. Тільки сухо промовляє: «Спитайте «КЕДР».
-
Зажити по-новому
Чомусь без черги проштовхуються спогади про те, як уперше з провінційного містечка потрапила до столиці. То був шок, переляк. Як не загубитися, як заговорити з тутешніми жителями, чи не засміють, не обманять? Важко було дати лад емоціям і думкам. Гадаю, приблизно так почуваються бійці, які повертаються з війни. Вона залишає відбиток на кожному з них, попри черговість займаної лінії оборони на полі бою.
-
Навала заморожених
Кількість недобудов, зокрема й житлових, в Україні зростатиме щомісяця. Саме таку думку висловлюють експерти ринку останніми тижнями. Так, нещодавно керуючий директор компанії ARPA Real Estate Михайло Артюхов заявив, що вітчизняний будівельний ринок слабко захищає інтереси покупців нерухомості й доволі ліберально визначає відповідальність компаній-забудовників.
-
Розплата за популізм
Українці звикли шукати правди в судах. І хоч вітчизняній Феміді більшість громадян не довіряє, до європейських інституцій у них неабияка повага. У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) розглядають чимало скарг від наших співгромадян. Часто українці отримують позитивні рішення ЄСПЛ. Щоправда, після того, як людина отримала рішення на свою користь, ще потрібно домогтися його виконання на батьківщині. Як у цьому напрямі рухається Україна, дізнавався «Урядовий кур’єр».
-
Що важливіше —надія чи правда?
Про особливості пошукової роботи та інші проблеми сімей осіб, які зникли безвісти, говорили учасники круглого столу, що пройшов у Сєверодонецьку з ініціативи Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Попри те що механізми пошуку зниклих безвісти в Україні є, вони не повністю адаптовані до ситуації, яка виникла внаслідок конфлікту. Її можна поліпшити і на національному, і на регіональному рівні, вважають іноземні фахівці, серед яких координатор роботи з питань зниклих безвісти МКЧХ Мар’яна Чакон і регіональний судмедкоординатор МКЧХ Марія Долорес Морсійо-Мендес.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+