Актуальна тема

  • Микола ОПАРА

    У чому помиляється Грета Тунберг

    Віднедавна засоби масової інформації поширюють повідомлення про шведську політичну активістку Грету Тунберг, яка виступає за збереження довкілля і закликає людство вжити заходів, щоб зупинити глобальне потепління й запобігти кліматичній кризі. Питання, які вона порушує, надактуальні. Але не до кінця обґрунтовані, і вирішення їх так, як вона пропонує, може призвести до неприємних наслідків. Зокрема для мене неприйнятний заклик: відмовимося від м’яса — більше вегетаріанців — менше корів — менше метану в атмосфері. І ось чому.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Полтавський карантин

    20 лютого у медичний центр внутрішніх військ МВСУ «Нові Санжари» неподалік Полтави привезли для проходження двотижневого карантину евакуйованих з китайського міста Уханя українців, літак з якими прибув до Харкова. 

  • Віктор ШПАК

    Термомодернізація багатоповерхівок: мета безальтернативна, шляхи різні

    Основні споживачі природного газу в нашій країні — населення та підприємства комунальної теплоенергетики, що виробляють теплову енергію для мешканців житлових багатоповерхівок. Обсягу видобутого в Україні блакитного палива нині фактично вистачає тільки на задоволення потреб цих двох груп користувачів.

  • Олег ГРОМОВ

    У чиї руки перейде годувальниця?

    Цього тижня Верховна Рада продовжує розгляд у другому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Серед норм, які пропонують згідно з цим проєктом документа, і така: банки не зможуть набувати права власності на землю, однак можуть забирати земельні ділянки, які було надано позичальниками під заставу під час взяття іпотечних чи будь-яких інших кредитів, а потім продавати їх на спеціальних торгах. Весь цей час такі земельні площі не можна нікому передавати в оренду і, звісно, їх ніхто не оброблятиме.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Довгобуди здали. Чи виправдаються очікування?

    Щиро скажу: я був у захваті від масштабності й переконливості відеорепортажу про успішне будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Напередодні нового року його оприлюднили на сайті НАЕК «Енергоатом». Рекламний ролик зроблено професійно. Таке відчуття, що ти разом з операторами летиш на гвинтокрилі над лісами Чорнобильської зони, стрімко робиш віраж над нещодавно прокладеними під’їзними залізничними коліями і прямуєш над ними вже до самого майданчика будівельного комплексу. Нині його вважають готовим майже на 100%.

  • На кого сьогодні працює тарілка

    Як відреагували телеглядачі на недавню резонансну дію — кодування супутникового сигналу деяких українських каналів? Ситуацію в регіонах вивчали наші кореспонденти.

  • Віктор ШПАК

    Централізоване опалення: перерахунок буде і за січень

    Жителі українських міст нині найжвавіше обговорюють тему зміни тарифів на послуги централізованого опалення, що взимку найбільш затратна стаття сімейних видатків на житлово-комунальні послуги. На жаль, часто звучать кардинально різні оцінки, бо пересічним громадянам непросто зорієнтуватись у шквалі не завжди достовірної інформації.

  • Уранці гроші — ввечері вагони

    Малі залізничні станції ще з часів царювання Габсбургів служили Буковині вірою і правдою. Більш як століття тому вони з’єднали її міста й села з європейськими столицями. Регулярні пасажирські перевезення, виробничі поставки сировини і товарів забезпечили бурхливий економічний розвиток краю.

  • Ігор ЗОЦ

    П’ять екологічних бомб Донбасу

    За екологічними показниками Україна позаторік опинилася на 109-му місці в світі зі 180. Багато в чому це заслуга Донбасу, де сконцентровано величезну кількість небезпечних об’єктів. Тоді фахівці провели їх ревізію і виявили, що в Донецькій області таких більш як 130 — пів сотні на підконтрольній території, решта — по той бік. Це заводи, шахти, відстійники, енергетичні споруди. Серед них п’ять найвідоміших і найнебезпечніших, які, на наш погляд, найбільше загрожують довкіллю.

  • Сергій ШИПІЛОВ: «Були періоди, коли лікарі по п’ять днів працювали цілодобово, з короткими перервами на перекус»

    Від початку війни Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, чи простіше — Харківський шпиталь, прийняв біля 4 тисяч поранених бійців, а також надав допомогу 6 тисячам військових із бойовими травмами. Загалом же через заклад пройшло близько 26 тисяч військових, котрих доставляли з зони проведення бойових дій.