Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб презентувало інформаційний ресурс, завдяки якому інформація про потреби східних регіонів, що потерпають внаслідок агресії Російської Федерації, стане доступною для загалу. Як і про те, скільки надано коштів, на що їх витратили, які потреби громади. Про це повідомив міністр Вадим Черниш під час презентації геопорталу. 

Паркан заввишки вісім метрів, яким приватна особа відгородила для себе цієї весни громадський пляж у селищі Козин (Київська область) на березі Дніпра, було нещодавно знесено обуреними таким свавіллям людьми. Згодом козинці й активісти «Стоп свавіллю», «Кольори життя» й інших громадських організацій знесли ще кілька незаконно встановлених загорож у прибережній смузі. 

Нині їх майже 1,6 мільйона — тих, кому через бойові дії чи анексію довелося покинути домівки, аби вберегти життя, здоров’я та свої родини. На новому місці проживання ці люди отримали головне — безпеку. Та ніде правди діти, натомість у них з’явилось чимало інших проблем, серед яких отримання та періодичне поновлення статусу, відновлення документів тощо. 

Без перебільшення можна сказати, що темою №1 у світових ЗМІ останніми тижнями залишаються дискусії довкола будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Прагнення кількох західних країн-важковаговиків проштовхнути через Єврокомісію відверто лобістський російський проект, який кардинально суперечить основам політики енергетичної безпеки Євросоюзу, може поглибити конфлікт між державами — членами ЄС.

«Другий потік» планують прокласти з узбережжя РФ до Німеччини дном Балтійського моря паралельно з російським газопроводом «Північний потік». Це, за задумом Кремля, невдовзі позбавить Україну статусу транзитної держави в галузі поставок до Європи паливно-енергетичних ресурсів.

На черговому спільному науково-практичному семінарі з китайськими колегами відбулося підписання Меморандуму про співдружність та співробітництво між Державною ко­місією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) і Центром оцінки запасів і ресурсів корисних копалин Міністерства земель і ресурсів Китайської Народної Республіки. Про те, як упродовж десятиліть ДКЗ здобуває авторитет у країні й на міжнародній арені, наскільки важливо ці напрацювання зберегти і примножити, говоримо з її головою — професором, академіком Академії гірничих наук України Георгієм РУДЬКОМ. 

Малі й середні сільгоспвиробники на українських територіях, розташованих поблизу лінії зіткнення з проросійськими сепаратистами псевдореспублік, мають багато проблем, подекуди таких самих, як в аграріїв у будь-якому іншому регіоні держави, але до них додаються й свої, специфічні, притаманні саме прифронтовій смузі. Тому життя тамтешнього фермера ще важче, ніж деінде. 

Уже кілька років не вщухають дискусії й не припиняються реальні дії з приводу часткового затоплення національного парку «Бузький Гард». Не вперше звертається до цієї теми й наша газета («УК» №131 від 15.07.2016 р. і №153 від 16.08.2016 р.). Плани підняття рівня Олександрівського водосховища і затоплення унікальної місцевості виникли згідно з проектом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, складової Южно-Українського енергокомплексу. 

Навесні цього року під час робочої поїздки на Олевщину керівники Житомирської області з подивом дізналися від місцевих жителів, що десятки тисяч гектарів земель з покладами бурштину надано у користування маловідомим фірмам для «геологічного вивчення і дослідно-промислового видобутку». За розслідування резонансної справи взялась обласна прокуратура, а розгляд заявленого нею в інтересах держави судового позову проілюстрував методи, за допомогою яких Державна служба геології та надр України здійснила незаконну, як уже визнав суд першої інстанції, оборудку. 

Волонтерку Марію Бредихіну з Попасної влітку нагороджено почесним званням «Заслужений працівник охорони здоров’я України». Тільки за період 2014—2015 років вона під обстрілами роздала людям 6644 продовольчих набори. Гуманітарну допомогу доводилося перевантажувати у Врубівці. До обстрілюваного з усіх боків міста міжнародні благодійники їхати не наважувалися. Та жінку в жилетці з червоним хрестом знали на всіх блокпостах й беззаперечно пропускали. Вона везла допомогу туди, де її потребували найбільше. 

Гарне село Богуславець у будь-яку пору. Але в зеніті літа воно особливе. У полі видзвонюють стиглим колосом пшениці, шляхом гуркочуть автомобілі, звозячи на тік золоте зерно, в садах рум’яняться запашні яблука, розкішні жоржини заглядають у вікна, радіючи літу. Попри високу напругу жнив, пора збирання врожаю — це завжди радість. Приміром, хлібороб із діда-прадіда Василь Верещака, зібравши пшеницю, вже готує ґрунт під озимину. Є чому радіти Василеві Васильовичу: хоч і не сприяла погода високим здобуткам, але таки чимало збіжжя зібрали. І буревій, на щастя, не завдав дуже великих збитків, тільки подекуди порозкривав дахи, потрощив кукурудзу і попсував городину. Дати лад вирощеному — ось нині найголовніша турбота і механізаторів, і керівників та спеціалістів СТОВ «Прогрес».