За даними Харківського регіонального міжвідомчого координаційного штабу з надання допомоги переселенцям зі сходу України, до області щоденно прибуває велика кількість громадян із Донбасу. Якщо наприкінці червня в обласну базу внесено 4893 особи, то серпні було вже 34 786 осіб.

Попри те, що з дня одеської трагедії 2 травня минуло чотири місяці, правоохоронці майже не наблизилися до відповіді на запитання «Хто винен?» («Одеса вистоїть!» у номері «УК» від 6.05.2014 р. і «Одеса прагне миру» у номері «УК» від 23.05.2014 р.) Громада ж на виклик «Що робити?» пропонує вже зовсім розпачливі варіанти. «Якщо на наступному засіданні знову прозвучить фраза наших колег, що «триває слідство», — каже депутат облради, член її тимчасової комісії з розслідування подій 2 травня Микола Скорик, — я пропоную нашу комісію розпустити і офіційно оголосити, що представники місцевого самоврядування нашого регіону не мають жодного впливу на цю ситуацію». 

Знати ім’я людини, яка перебуває і виконує свої обов’язки в зоні АТО, — це знак найвищої довіри. Більшість людей під час зустрічі замість імені називають свій позивний. А є люди, про яких складають легенди та розповідають їх від блокпостів до позицій. Ось, наприклад, Француз. Людина залізних нервів та просто титанічної сили духу. Його робота — це знешкодження «тихої смерті». Іншими словами, убезпечення різноманітних мін та вибухових пристроїв, які щедро полишають за собою терористи. 

Полтавці активно обговорюють проект розпорядження Кабміну щодо реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування.

Ця концепція передбачає передачу функцій з управління автодорогами місцевого значення у комунальну власність обласних рад, створення захищеного Державного дорожнього фонду. Також планується внесення змін у законодавство щодо оптимального розподілу обсягів фінансування будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автошляхів державного і місцевого значення, впровадження платних доріг та інших інвестиційних проектів зі створення об’єктів придорожньої інфраструктури. ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» реформують з можливістю оптимізації виробництва дочірніх підприємств, подальшої приватизації акцій та продажу надлишкового майна на конкурсних засадах.

Студентське товариство — вдачею найактивніша та найідейніша соціальна група — не могло залишитися осторонь нинішніх подій. Добровольцями до лав Збройних сил ідуть, з тилу солдатів забезпечують, опікуються пораненими, приймають переселенців — нема справи, за яку б не взялися сучасні українські студенти. 
Загартовані ще взимку, вони показують справжні дива самоорганізації, ініціативності, хоробрості, волі, гідності, патріотизму, та що там — справжнього лицарства. Тож чим жили студенти цього літа і що готує для них новий навчальний рік?

Рішення Євросоюзу про припинення стратегічного партнерства з Росією засвідчило, що своєю політикою Володимир Путін загнав власну країну в глуху міжнародну ізоляцію. Про це в коментарі «УК» заявив старший аналітик Групи глобальної розвідки «Geostrategy» Володимир Денисюк.

Термін «стратегічне партнерство» щодо країн, котрі не є членами ЄС, має конкретне наповнення. Таке партнерство між Росією та ЄС було започатковано у 1994 році за Бориса Єльцина та зафіксовано у спеціальній угоді про партнерство і співробітництво між РФ та Євросоюзом. 

На подвір’ї Лисичанської міської організації Товариства Червоного Хреста багатолюдно. Тільки-но прибув через Сєверодонецьк яскраво-жовтий мікроавтобус з гуманітарним вантажем від вірменської діаспори. Співробітники та волонтери розвантажують макарони та воду, борошно та соняшникову олію, миючі засоби. Вимушені переселенці — сумні гості міста — прилаштовуються до черги на отримання допомоги. 
Коротко стрижена сивоволоса жінка суворо звертається до нас, дізнавшись, що журналісти: «У квітні народилися онуки-близнюки, а «дитячих» виплат немає. У сім’ї — п’ятеро і лише одна моя пенсія. Доводиться дуже скрутно!»  Співробітники Червоного Хреста ведуть балакучу даму без черги отримати «пайок». Але тут починають гарячкувати інші переселенці.

Нинішній герб Маріуполя приваблює своєю простотою і водночас символізмом. На щиті, розділеному на дві рівні частини срібного і синього кольорів (сталь і море), зображений якір — символ портового міста. Втім, дещо іронічно подейкують маріупольці, у майбутньому на герб можуть внести ще один суттєвий елемент — лопату. Так, звичайна лопата наприкінці літа — на початку осені стала символом захисту міста і водночас єднання тутешніх жителів, які взялися готувати населений пункт до оборони від бойовиків так званої ДНР і російських танків.  

Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) донедавна вважали одним з найзакритіших відомств. Отримати необхідні дозвільні документи на будівництво було надто складною справою. А звідси — велика армія посередників, «завдяки» якій дозвільні послуги щодо будівництва істотно дорожчали. Однак нині, зауважують фахівці, тут розпочалися позитивні зміни. Голова ДАБІ України Максим Мартинюк розповів «УК», чому архбудконтроль тривалий час залишався «в тіні» і які кроки нині він робить назустріч громадянам.  

Четвертокласниця Діана Алексейчук 1 вересня знову сіла за шкільну парту, проте вже не в рідному Краматорську, а в Тернополі. До західного міста вона прибула зі своєю родиною не з власної волі, а через війну. За три місяці, твердить Діанка, вона вже звикла до нового місця проживання, знайшла собі чимало друзів, а от до міста свого народження неодмінно повернеться.