За даними Харківського регіонального міжвідомчого координаційного штабу з надання допомоги переселенцям зі сходу України, до області щоденно прибуває велика кількість громадян із Донбасу. Якщо наприкінці червня в обласну базу внесено 4893 особи, то серпні було вже 34 786 осіб.

 

«Зустрічаємо й обігріваємо»

Нова хвиля вимушених переселенців, яку очікують уже найближчим часом на Харківщині, не лякає ні жителів області, ні владу. І ті, й ті намагаються зробити усе можливе, щоб перебування на слобожанській землі було для луганчан і донеччан якомога комфортнішим. Насамперед родинам, які прибувають з територій, на яких орудують терористи, намагаються знайти дах над головою. Як розповів перший заступник начальника Головного управління ДСНС України в Харківській області Олександр Волобуєв, понад 10 тисячам людей надане житло.

— В основному це приватні будинки, у яких можна й зимувати, — каже Олександр Волобуєв. — Маємо навіть невеликий резерв: 48 житлових будинків ще стоять незаселеними. Усіх, хто приїздить з міст і сіл Луганської та Донецької областей, зустрічаємо й обігріваємо. Люди це відчувають, тому Харківська область за кількістю прийнятих переселенців із зони, де орудують терористи, поступається лише Київській.

Найгостиннішими серед районів області виявилися сусідні з Донбасом Барвінківський, Борівський, Близнюківський, Ізюмський та Куп’янський. У кожному з них знайшли притулок понад тисяча вимушених переселенців. Значна частина людей виявила бажання оселитися в Харкові. Комусь допомогли знайти житло, а хтось зробив це самотужки, винайнявши квартиру.

Щоправда, є й такі сім’ї, які досі мешкають у непридатних для зимування приміщеннях. Таких об’єктів в області налічується шість-сім. Це дитячі табори та санаторії. Але й цю проблему, за словами Олександра Волобуєва, буде вирішено до початку опалювального сезону. Наразі міжнародна місія ООН склала списки тих об’єктів, які з невеликими фінансовими затратами можна підготувати до зими. До цього списку потрапили чотири об’єкти з міста Харкова і близько десяти з області.

Харківщина за кількістю переселенців зі сходу поступається лише Київщині. Фото з сайту podrobnosti.ua

 В установах приймають  без черг

Найбільший попит у вимушених переселенців на новому місці мають, як правило, дві установи — управління праці і соціального захисту населення та міграційна служба. До першої приходять здебільшого жителі Луганської і Донецької областей, які приїхали на Харківщину з дітьми, переважно з маленькими. Також приходять багато вагітних жінок, малозабезпечених та багатодітних родин та інші категорії пільговиків, які мають право на отримання соціальної допомоги від держави. До міграційної служби переселенці звертаються, щоб поновити чи отримати втрачені паспорти. І там, і там їх приймають без черг.

— Кожний район приймає таких громадян в особливому порядку, — розповідає заступник начальника Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області — начальник управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Олена Чирик. — Там немає черг, людям допомагають безкоштовно оформити пакет документів. Ці папери — під особливим контролем. А загалом строки отримання паспорта, наприклад, становлять до двох місяців.

Намагаються пришвидшити й отримання соціальних виплат переселенцям. Як запевнила перший заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації Тетяна Бабенко, тільки-но громадянин із Луганської чи Донецької областей звертається до місцевого управління, з ним проводять співбесіду, по можливості збирають копії необхідних документів та роблять запит до колег за місцем проживання. В пригоді стає й електронна справа, яка зберігається у Міністерстві соціальної політики України. Одразу після отримання необхідної довідки людина одержує допомогу. Вагітним жінкам жодних запитів робити не потрібно. Їм надають допомогу на підставі лікарської довідки. Це підтвердила й майбутня мама Ольга Антипова, яка переселилася до Харкова з Луганська.

— У Комінтернівському відділі соціального захисту я провела хвилин десять-п’ятнадцять. І то через те, що шукала і довго не могла знайти медичну довідку у своїй сумці. А як знайшла, мені допомогли усе оформити, — розповідає Ольга, приємно вражена увагою з боку працівників соціальної служби.

Та найбільше здивувало жінку, що пізніше їй зателефонували і поцікавилися, як вона добралася, чи все у неї гаразд.

— У нас в Луганську такого не роблять, — каже майбутня мама.

 Хто шукає роботу —  знаходить

Лише приємні враження від Харкова і харків’ян і в переселенки з Сєверодонецька Вікторії Калиніченко. На новому місці жінка не лише знайшла роботу за спеціальністю, а й сама тепер допомагає таким самим біженцям. Вона працює в міському центрі зайнятості.

— Коли все починалося, я була у відпустці, привезла у Харків до родичів маму з сином погостювати, а потім і сама вже не змогла повернутися, у Сєверодонецьку почалися активні бойові дії, — розповідає Вікторія. — Думали, що відпустка скінчиться і ми зможемо повернутися додому, але війна затягнулася, треба було якось облаштовуватися на новому місці, збирати сина до школи. І я вирішила шукати роботу.

Вікторія розповідає, що ішла до Харківського міського центру зайнятості з думкою погодитися на все, що запропонують. Заговоривши на першому поверсі з диспетчером, розплакалася. Фахівці, які вели прийом, почали втішати переселенку, запропонували навіть чашечку гарячого чаю, а коли дізналися, що вона їхня колега з великим досвідом роботи, обнадіяли: у центрі є вільна вакансія за її фахом. З того часу, влаштувавши усі формальності, Вікторія Калиніченко працює головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями.

Жінка розповіла, що Харківський центр зайнятості надав роботу не їй одній. В обласному офісі працює її колишня начальниця з Луганського центру зайнятості, а ще три колеги з Донбасу влаштувалися в районні центри зайнятості міста Харкова. Зустрічатися з ними ніколи, говорить Вікторія, — роботи дуже багато, а по телефону розмовляємо та ділимося враженнями про доброту і гостинність харків’ян, яку відчули на собі.

Що ж до інших своїх земляків-переселенців, котрі шукають, як і вона, роботу через центри зайнятості, то їм теж намагаються допомогти, каже Вікторія. Наприклад, останнім часом лідером з кількості наданих робочих місць для переселенців із Луганської та Донецької областей став лікеро-горілчаний завод «Прайм». Крім нього, переселенці знайшли роботу за такими спеціальностями, як оператор поштового зв’язку в УДППС «Укрпошта», слюсар-електрик з ремонту електрообладнання на ОАО «Турбоатом», кондуктор громадського транспорту в комунальному підприємстві «Тролейбусне депо №2» та ін. Одне слово, резюмує Вікторія, хто хоче знайти роботу на новому місці — обов’язково знаходить.

ДОВІДКА «УК»

Станом на початок вересня цього року до центрів зайнятості міста Харкова та Харківської області за пошуком роботи звернулось понад 1700 осіб з АРК, Донецької і Луганської областей. На облік стали 810 осіб, а 624 отримали статус безробітного. Решті надано інформаційні та консультаційні послуги. В середньому щодня в центрах зайнятості міста Харкова та області реєструються 20—25 переселенців.

ДО РЕЧІ

Формальності  зведено до мінімуму

Як повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики, станом на 2 вересня за сприянням у працевлаштуванні до центрів зайнятості України звернулися 8 425 переселенців. 7 230 з них — зі східних регіонів, 1195 — з АР Крим.

За допомогою служб зайнятості працевлаштовано 1 298 громадян: 1 015 — зі східних областей та 283 — з Криму. Статус безробітного отримали 4761 особа, 3 905 — призначено або поновлено виплати з безробіття.

Міністерство соціальної політики нагадує, що з метою спрощення процедури набуття внутрішньо переміщеними особами статусу безробітного, а також скорочення переліку необхідних для цього документів уряд вніс зміни до «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу».

Відтепер реєстрація таких безробітних, надання їм соціальних послуг та матеріального забезпечення здійснюються на основі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це дасть змогу безробітним переселенцям отримувати послуги центрів зайнятості навіть за браком трудової книжки.

Крім того, в усіх центрах зайнятості забезпечено роботу «гарячої телефонної лінії» та визначено відповідального фахівця для надання консультацій переселенцям і сприяння у пошуку підходящої роботи, в тому числі шляхом залучення до участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру.

Є ВАКАНСІЇ

Директором столичної школи стала кримчанка

Відділ соціально-правових питань 
«Урядового кур’єра»

Пошук роботи для педагогів, які тимчасово переселилися з неспокійних східних областей, подекуди справа непроста. Однак у Києві роботу їм знаходять. Так, департамент освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації допоміг працевлаштуватися до столичних загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних закладів 65 вимушеним переселенцям-колегам зі східних регіонів та АР Крим. Зокрема, на посаду директора середньої загальноосвітньої школи №309 Дарницького району призначено Ольгу Тимошенко, яка переїхала з Євпаторії.

І, вочевидь, ще є незаповнені вакансії. Як повідомила прес-служба КМДА, для переселенців, які бажають працювати у столичних закладах системи освіти, в департаменті відкрито «гарячу лінію»: 279-25-49, 279-17-45.