Актуальна тема

  • Віктор ТИМОШЕНКО

    300 засранців

    У  принципі, за путінською кдбешною логікою — прізвища, як і клички «своїх агентів», потрібно зберігати в найсуворішій таємниці. Це закон спецслужб. А Путін, як і одіозний радянський розвідник Суворов (автор «Акваріума»), по суті, здав усю журналістську агентуру Кремля. Наприклад, усім у Москві було відомо, що тележурналіст Аркадій Мамонтов працює у 306 кабінеті, на третьому поверсі на Луб’янці, і консультують його генерали спецслужб. Ну, а щоб 300 осіб і відразу з підвалів і коридорів ФСБ — це сенсація! 

  • Тетяна КІР’ЯН: «В Україні понад 30% керівників одержують мінімальну зарплату. «Решту» їм дають у конвертах»…

    За оцінками МОП, рівень «тіньової» зайнятості в Україні становить близько 9%. З одного боку, недоотримує бюджет, з другого — наймані працівники, які одержують зарплату без офіційного оформлення. Адже з несплачених соціальних внесків їм не нараховують ні лікарняні, ні (в майбутньому) пенсії. Як змінити такий стан справ? Думками з цього приводу з «Урядовим кур’єром» поділилася директор НДІ праці і зайнятості населення, академік Академії економічних наук України, професор Тетяна КІР’ЯН. 

  • Іван ШЕВЧУК

    Одеса вистоїть!

    Одеська бійня 2 травня стане найганебнішою сторінкою всієї нашої пострадянської історії та євромайданного протистояння зокрема. І не лише через величезну кількість жертв. Вражає передусім те, наскільки необов’язковими вони були, наскільки великими були шанси їх уникнути, в яку малу ціну поставило життя десятків городян отруєння прокремлівською маячнею. 
    У тому, що жертв було так багато — 46 загиблих, більшість — у вогні, певну роль відіграв і лихий випадок. Перебіг трагедії переказувати, напевне, немає сенсу — у всіх новинах цими днями було показано напад антимайданівців на колону прихильників єдності, а потім жахливий реванш на Куликовому полі — з десятками трупів, з людьми, що падали з 4 поверху, з обгорілими тілами. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Татарам у Криму не солодко

    18 травня стане знаковим днем для кримських татар. 70-та річниця депортації представників їхнього народу з Криму матиме і масштабний поминальний характер, і може бути спотворена кровопролиттям з огляду на російську анексію. Докладніше про всі виклики розповів у стінах Українського кризового медіа-центру один із лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Проголосувати мають намір понад 80% виборців

    АКТУАЛЬНО. Навіть якщо вибори не відбудуться за певних обставин на дільницях деяких населених пунктів,  це юридично не вплине на їхню загальну легітимність

     

  • Олег ЛИСТОПАД

    «За русский просят не волноваться»

    Пам’ятаєте казку про мужика, який продав корову за ціною кози? А все тому, що гендлярі змовилися й усю дорогу до ярмарку казали йому, що за возом його плентається саме коза. Раз так на десятий мужик у це вже й повірив. 

  • Cепаратисти поводяться як дикуни

     Минулої п’ятниці з’явилася інформація про зникнення зв’язку із членами Місії ОБСЄ, які перебували у Донецькій області і яких, можливо, захопили терористи. Згодом цю інформацію підтвердило Міністерство внутрішніх справ.

  • Димитрій БАЗИКА: «Вогонь Чорнобиля пече з новою силою»

    Вибух на Чорнобильській атомній поставив майже нерозв’язну тоді проблему: зберегти життя і здоров’я людей. Адже досвіду, наукових напрацювань бракувало. Тому 1 жовтня 1986 року було створено Науковий центр радіаційної медицини. До нього входять три інститути, кожен з яких є спеціалізованою науково-дослідною установою: Інститут радіаційної гігієни і епідеміології, Інститут експериментальної радіології, Інститут клінічної радіології. А також клініка та дві поліклініки радіаційного реєстру. Щорічно в установі проходять обстеження та лікування до 19 000 дорослих та дітей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема понад 600 осіб з онкогематологічною патологією. Для багатьох ліквідаторів тут, без перебільшення, продовжують життя.

    А як живеться державній установі? На запитання «УК» відповідає генеральний директор ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини» Димитрій БАЗИКА. 

  • Півострів акціонерних митарств

    Після анексії Криму вся приватна власність, зокрема підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. На думку експертів, необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання витрат для представників середнього і великого  бізнесу. 
    Багато сподівань щодо розв’язання кримських бізнесових питань покладали на спеціальне законодавство України. Так, 15 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України  №4473 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — закон). Відповідно до його положень, на території Криму право власності охороняється згідно із законодавством України. Окрім цього, встановлено, що за підприємствами, установами та організаціями зберігається право власності на майно, зокрема на нерухоме, і земельні ділянки, що розташовані на території Криму.

  • Чи буятимуть на нашій землі рідні трави?

    В Україні, на частку якої припадає лише 6% території Європи, представлено майже 35% біорозмаїття континенту. Йдеться і про фауну, і про флору, багатства якої, на відміну від більшості західноєвропейських країн, збереглися не тільки в заповідних куточках. Навіть на кількох квадратних метрах звичайнісінького різнотрав’я — чи то міський парк у Києві, чи заплавна лука у поліській чи полтавській глибинці — знайдуться десятки видів судинних рослин.

    Однак, вважають фахівці, дедалі реальніша загроза, що звичне нам з дитинства буяння трав може залишитися у спогадах про минуле. Йдеться про поширення на території України чужорідних рослин, що загрожує не тільки місцевим видам флори, а навіть здоров’ю і життю людей.