Останніми місяцями громадськість жваво обговорює тему нововведених  фінансових векселів. Прихильники вважають їх порятунком для економіки,  а критики  від бізнесу не бажають отримувати замість грошей  цінний папір.  «УК» пропонує думки експертів щодо подальшої долі цього фінансового інструменту.  

Наявність сланцевого газу в Україні ще треба підтвердити відповідними геологорозвідувальними роботами. Як відомо, тендер на це і можливий видобуток виграли дві іноземні компанії. Одна з них найближчим часом приступить до роботи,  інша зіткнулася з певними проблемами. Кореспонденти «УК» спробували розібратися у цій ситуації. 

1 вересня набув чинності Закон «Про трансфертне ціноутворення». З його допомогою податківці зможуть контролювати зовнішньоекономічні операції на суму від 50  мільйонів гривень на рік. Документ має вдарити по руках нечесних бізнесменів, а точніше — зруйнувати схеми оптимізації, коли український товар експортується пов’язаній структурі-нерезиденту (за кордон) практично за собівартістю, а потім продається за ринковою ціною. Так, гроші осідають у державах з низьким рівнем оподаткування, де податок на прибуток на 5 і більше відсотків менший, ніж в Україні, а вітчизняна скарбниця недоотримує надходжень.

Уже через три години після того, як потужний вибух, а невдовзі й виття сирен автомобілів ДСНС, швидкої та аварійних служб розбурхали минулого понеділка один зі спальних мікрорайонів Північної Салтівки міста Харкова, там майже ніщо не свідчило про недавню драму. Лише біля будинку №32 на вулиці Метробудівників, який заховався від центральної магістралі за такими самими спорудами-близнюками та зеленню сусіднього вибалку і став місцем трагедії, все ще тіснилися пожежні машини та автівки аварійних служб і стояла невеличка юрба людей. Про недавній вибух у квартирі на п’ятому поверсі свідчили закопчені чорні дірки на місці колишніх вікон і кіптява, що дісталася горішніх поверхів.
 

Ці діти зіткнулися зі страшним діагнозом у віці, коли їхніх однолітків турбують здебільшого ігри. Але вони прагнуть жити, як усі: навчатися у школі, спілкуватися з однолітками, обирати майбутню професію. Початок занять для них — дуже важливий день і справжнє свято, адже навчання пов’язує малюків із колишнім життям і додає впевненості в тому, що за час хвороби вони не відстануть від однокласників.
У рамках благодійного проекту «Чужих дітей не буває» тут відкрили «Школу добрих сердець», яка в цьому навчальному році відчинила двері для 22 школярів, що перебувають на лікуванні у стаціонарі. 

 Із 15 серпня в обласному центрі тимчасово призупинено функціонування двох тролейбусних маршрутів. Причина у їхній збитковості та прагненні керівництва місцевого ТТУ використати вивільнені «транспортні одиниці» на потрібніших пасажирам напрямках, де катастрофічно бракує тролейбусів. Варто пояснити, що десять років тому в Житомирі налічувалось 198 цих машин, а нині їхня «інвентарна кількість» скоротилась до 129. Причому лише половина з них ще виїздять, а решта потребують заміни або капітального ремонту, коштів на який немає. Як, до речі, на своєчасну виплату зарплат працівникам, борг перед якими вже сягає 6 мільйонів гривень, що відповідає її середнім нарахуванням за чотири місяці.

Напередодні найбільшого державного свята «Урядовий кур’єр» подає свій погляд на минулі з часу проголошення Незалежності роки. Виокремлюючи ту чи ту подію, ми не претендуємо на істину в останній інстанції,  але переконані, що згадані віхи не лише вплинули  на самосвідомість нашого народу, а й  дали світові потужні сигнали: Україна існує, і навіть у сучасному глобалізованому світі з нею потрібно рахуватися.  

З  асортименту ягід і фруктів на ринку помітно, що літо поволі передає естафету осені. Від того, чи було воно смачним для споживачів та дохідним для виробників, залежатиме і наповнення прилавків вітамінною продукцією в наступному році. То про що свідчать перші підсумки ягідного сезону та чи будемо цього року зі своїми яблуками взимку? 

«Золота підкова» — таку назву свого часу отримав широко розрекламований житловий комплекс у Рівному. Люди, звісно, квапилися інвестувати кошти в сучасні квадратні метри: підкова, вірили, принесе їм щастя. 

За одною зі слов'янських легенд, справжня перлина утворилася внаслідок того, що блискавка пробила мушлю. Тому перлину розглядали як поєднання вогню та води, символ народження й відродження. Історія ця нагадує минуле та сьогодення Березанського району. Створений 90 років тому, зараз він перебуває у стані свого відродження і має всі шанси стати справжньою перлиною Північного Причорномор'я - районом-курортом, місцем, привабливим для туристів та інвесторів. Понад два тисячоліття терени сучасного Березанського району населяли різні народи. У XVI-XVII століттях у цих степах кочували Ногайські орди. Сюди не раз доходили запорозькі козаки, які обороняли землі від навали завойовників. Перебував на території району і славетний Олександр Суворов під час російсько-турецьких війн. До сьогоднішнього часу збереглися пам’ятки, які свідчать про існування в окремих селах німецьких колоній. Березанський район як адміністративно-територіальна одиниця утворений 1923 року з центром у с. Анатолівка. У грудні того самого року центр району було перенесено в с. Суворове (нині смт Березанка). З 1937-го під час створення Миколаївської області Березанський район увійшов до її складу.