На запрошення Ради Європи з 4 по 10 березня делегація Національної спілки журналістів перебувала у Брюсселі та Страсбурзі. За цей період у ході зустрічей представники не лише Ради Європи , а й Європейського суду з прав людини та Міжнародної федерації журналістів висловлювали стурбованість монополізацією телевізійного цифрового простору, фактами цензури, самоцензури в Україні.
На одному із засідань офіційний представник Ради Європи Даніель Холтген заявив: «Серед 47 країн—членів РЄ є три ключові медійні проблеми: коли ЗМІ відчувають себе дуже потужними через зв’язки з політиками і починають неетично працювати; коли є пряме втручання уряду в діяльність медіа, зокрема в Інтернет, коли втручання в роботу редакцій здійснюється через структуру власності». 

«—Два роки тому ми просто не могли пробити бюрократичну стіну різноманітних погоджень, — розповів директор «Волиньторфу» Іван Киричик. — Тепер ситуація докорінно змінилася. Я переконався, що є розумні люди, яким насправді, а не удавано болить те, що відбувається на нашому підприємстві і якою буде його доля. І передусім хотів би висловити вдячність керівництву виконавчої влади області, посадовцям Кабінету Міністрів, які допомагали нам зберегти підприємство, що вже через три роки залишилося б без сировини. Дай, Боже, їм здоров’я, і ще більше державної мудрості!» — ці слова на сторінках нашого видання побачили світ 23 листопада минулого року.  

Бізнес буває різним. Приміром, у Кам’янці на Черкащині одна занадто підприємлива жінка додумалася до продажу дівчат за кордон. Хто, мовляв, запідозрить щось неладне про містечко в глушині! Тут живуть люди тихі та сумирні. Ось і організувала «шефиня» таку собі злочинну групу, куди за змовою увійшли  ще троє місцевих жителів. Та й розгорнули активну роботу.
Разом з двома спільницями й тепер уже колишнім керівником Кам’янського паспортного відділу УМВС України в Черкаській області налагодила протиправну схему, в якій кожен мав відповідальну ділянку. Приміром, двоє метких помічниць підшукували жінок, які потрапили в скрутне фінансове становище, й переконували їх поїхати начебто на заробітки за кордон. 

«Круглий стіл», організований до Дня соціальної справедливості в єдиному в Україні інформаційно-консультативному пункті для осіб з обмеженими фізичними можливостями, дав змогу фахівцям Житомирського міського та обласного центрів зайнятості зібрати разом усі «зацікавлені сторони» і з’ясувати їхнє ставлення до нововведень у працевлаштуванні інвалідів.  
До 2006 року отримання пенсії автоматично позбавляло людей з особливими потребами права на статус безробітного, навіть коли йшлося про осіб працездатного віку, які могли і прагнули трудитися на користь собі й суспільству. І це при тому, що посильна праця для інваліда — не стільки можливість приробітку, скільки шлях до адаптації в суспільстві та повернення віри у власні сили.

Економісти й політики продовжують жваво обговорювати законопроект про створення Служби фінансових розслідувань, яка б об’єднала функції шести контролюючих структур, включаючи податкову службу, економічні підрозділи МВС та СБУ, а також УБОЗ та відділ боротьби з контрабандою митниці. Попри те, що Прем’єр-міністр Микола Азаров заборонив міністерствам розглядати цей документ узагалі, більшість фахівців припускають, що автори ідеї так легко від неї не відмовляться і вже найближчим часом презентують нову редакцію. Якою може бути модель такої структури з огляду на світовий досвід, кореспондент «УК» намагалася з’ясувати разом з експертами.

Ліфтове господарство Черкас, як і багатьох інших міст України, перебуває, м’яко кажучи, далеко не в найкращій ситуації. Як повідомив директор спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Черкасиліфт» Петро Сорокалет, більша частина підйомних механізмів міста уже відпрацювала нормативний термін експлуатації. Та якщо досі ремонти ліфтів багатоповерхівок, окрім тих, що розміщені в кооперативних будинках та будинках, де створені ОСББ, проводили коштом міського бюджету, відтепер мешканці змушені будуть сплачувати з власної кишені 65% вартості ремонту. На останній сесії міської ради, яка затвердила програму соціально-економічного розвитку міста на цей рік, уперше за історію обласного центру впроваджено здійснення поточних і капітальних ремонтів ліфтів і систем диспетчерського зв’язку на умовах співфінансування з жителями міста.  

Швидка весна в Закарпатті вкотре примусила населення непокоїтися через підвищення рівня води в гірських річках. Цього понеділка він наблизився до максимального рівня, і стан продовжував ускладнюватися через теплу погоду і танення снігів. Але раптово зима знову нагадала про себе. І хоча метеорологи своєчасно попереджали про зміни погоди, такий різкий перехід від весни до зими-хурделиці додав роботи працівникам управління державної служби надзвичайних ситуацій.

Одна з двох проблем, які здавна підривали авторитет Російської імперії, не зникла й досі на пострадянському просторі. Йдеться про дороги, з якими не склалося ні колись, ні нині. Приміром, Україна цього року зіткнулася зі справжньою дорожньою катастрофою, настання якої пояснюють по-різному. За «круглим столом» в Укравтодорі говорили не лише про сучасний стан доріг, їхній аварійний ремонт, а й про перспективи розвитку галузі в цілому.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 11 березня цього року зареєструвало скаргу про порушення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту в Україну бензинів моторних та дизельного пального походженням з Республіки Білорусь. Вітчизняні нафтопереробні заводи просять зокрема ввести мито в 180,84 долара за тонну білоруських нафтопродуктів строком на 5 років.

Програма реформ, запропонована урядом, давно не викликала такої зацікавленості і зауважень, як Державна програма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. І це по-справжньому важливий документ для банківської системи. У програмі є відповідь на ключове запитання: як уряд планує активізувати процес кредитування економіки?

Це, мабуть, перша спроба за багато років — запропонувати бачення і шляхи реалізації економічних реформ у найбільш важливих секторах української економіки. Розробники програми спробували знайти вирішення проблем, які давно стоять на порядку денному, а не ховатися за популістськими обіцянками.

Сьогодні уряд фактично заявив, що готовий взяти на себе  відповідальність і провести модернізацію української економіки. Для цього  у документі визначені стратегічні напрямки і запропоновані реальні варіанти і джерела їх фінансування.