Ейфорія з приводу ратифікації нашою державою Договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД (парафована поки що лише Білоруссю і РФ) закінчилася дуже швидко й холодним душем. Прибічники цього документа одноголосно стверджували: відтепер торговельні війни з нашим північно-східним сусідом відійшли в небуття, тож буде створено паритетні умови в торгівлі, товарообіг значно збільшиться, держбюджет отримає додаткові мільярди гривень. А як наслідок маємо введення Російською Федерацією з 1 вересня утилізаційного збору (відповідну постанову підписав російський прем’єр) — 30% за кожен транспортний засіб, який ввозиться до Росії, так і виготовлений на її території. Виняток становитимуть особисті автомобілі біженців і переселенців під час їхнього повернення на батьківщину, машини дипломатів та членів їхніх сімей, раритетні авто, тобто ті, з моменту випуску яких минуло більш як 30 років, а також автомашини, які ввозять з держав — членів Митного союзу. 

Фахівці застерігають: без квот для теле- і радіоефіру, які скасував «мовний закон», передач державною мовою значно поменшає.

Це відзначила Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у своєму зверненні, ухваленому нещодавно.

У документі, зокрема, констатується, що кількість контенту російського виробництва на вітчизняних каналах (і нині дуже велика) значно збільшиться, бо купувати і демонструвати такий контент мовникам стає вигідніше через зникнення витрат на дубляж чи титрування. До того ж, реалізуючи власні проекти російською, наші канали зможуть розраховувати на продаж таких передач російським мовникам. Безумовно, через здешевлення виготовлення сумісного  російськомовного продукту активізується і зросте й цей сегмент виробництва.  

Нещодавно директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар висловив припущення, що торішня ситуація, коли «Газпром» намагався перекласти провину за недопостачання блакитного палива у європейські країни на Україну, може повторитися. «Ситуація може бути вкрай неоднозначною. Все залежить від того, якою буде зима цього року: чи аномально холодною, чи звичайною, чи теплою», — зазначив він. 

На вітчизняному ринку квіти неукраїнські. 90% продукції імпортують із Голландії, Німеччини та Франції. А якщо й вирощують на нашій землі, то переважно із привезеного звідти ж посадкового матеріалу. Ростуть ці квіти у тепличних комплексах, зведених за новітніми голландськими технологіями кмітливими інвесторами. А теплиці, де за радянських часів вирощували якісні сорти рослин, підприємці не бачать сенсу відновлювати. Та й селекцією професійно вже ніхто не займається... 

Від імені Уряду і особисто щиро вітаю Вас із Днем Незалежності України!

Державна незалежність відкрила унікальні можливості для економічного зростання, духовного розвитку та культурної розбудови нашої держави.

Напередодні Дня Незалежності завжди хочеться дізнатися про економічні успіхи рідної країни. Розмова із директором економічних програм Центру ім. О. Разумкова Василем ЮРЧИШИНИМ виявилася непростою, але відомий експерт влучно розписав чимало шляхів, якими нинішня незалежна Україна повинна крокувати далі. Як виявилося, ці «рецепти» не є суперунікальними — вони радше поєднують досвід розвитку інших країн із специфічними історичними, географічними та іншими «надбаннями» України.  

— У програмі комплексного розвитку Придунав’я на 2004—2011 роки  було 11 наших проектів. Жодного не виконано. Гадаю, їх все-таки буде реалізовано. Тепер вся надія на національний проект «Дунайський коридор», — не дуже впевнено промовив Андрій Абрамченко. — Процвітатиме порт — процвітатиме й місто. Воно тісно пов’язане з морегосподарським комплексом. 

Святкові заходи, присвячені визначному ювілею, розпочалися ще у неділю. До Львова з’їхалися представники пластових організацій світу. Вони пройшлися парадом центром міста, а згодом відбулися традиційні пластові церемоніали. Потім 700 хлопців і дівчат сформували велике коло, зняли хустки, пов’язані навколо шиї, і зв’язали їх між собою, утворивши мотузку, довжина якої сягнула понад 500 метрів. Цей рекорд «Найдовший ланцюг з пластових хусток» зафіксували представники Національного реєстру рекордів України.

Святкування відбуватимуться протягом тижня.

Кияни, які ще кілька днів тому потерпали від майже 40-градусної спеки та прагнули дощу, як кажуть, дочекалися. Вода з неба ллється вже кілька днів майже без перерви. Тож маємо не лише приємну прохолоду на вулицях та в помешканнях, а й певні проблеми з підтопленнями у столиці. На жаль, не всі зливові стоки змогли впоратися із навалою води та змитого нею бруду.

У сучасних економічних умовах вигідно дбати не так про швидкі гроші, як про прибутки у перспективі. Досвід такої роботи мають лісівники: ефект від їхньої діяльності проявляється через десятки років.  
«Який корінь — таке й дерево», — кажуть фахівці. Це стало, як ніколи, актуальним в останні роки, коли почали всихати добротні зрілі ялинники та соснові насадження. Якщо першим не до вподоби нинішні кліматичні перипетії з нехарактерною для північного регіону спекою, то для других, на думку фахівців, фатальним став план перетворення природи, який енергійно втілювався в життя в середині минулого століття.