Однозначно: поштовхом до цієї розмови був попереджувальний страйк чорнобильців, який тиждень тому проходив в Україні. Як і тоді, так і тепер, ліквідатори не тільки для себе "вибивали" пільги. (Власне, пільг у них немає. Йдеться про нереалізоване право на достойне життя, за яке заплачено здоров'ям).

Однозначно: глобальна економіка - благо для сильних. Наші реформатори свого часу, аби прибрати до рук створене попередніми поколіннями, нав'язали Україні руйнівний шлях розв'язання проблеми. Коли весь світ освоював в аграрному секторі інтенсивні технології, нам запропонували повертатись до дідівських методів господарювання. Чим це обернулося, всі ми відчуваємо на кожному кроці - державу перетворили в територію для збуту іноземної продукції. Завдяки зусиллям ура-патріотів нас уже розглядають не як сильних конкурентів, а як тих, ким можна маніпулювати і за рахунок кого можна розв'язувати власні проблеми.

Міжнародний день рідної мови мав би долучитися до світових свят оптимістичніше - ознакою постійного розквіту всіх мов планети. Адже кожна з них - органічна складова особистості людини ще від народження: її національності, а відтак і самобутності нації, народу, держави.

"Мова як фактор безпеки держави" - так гостро означили проблему вчені за "круглим столом" у Києво-Могилянській академії.

"За останні роки позитивні зрушення в українськості суспільства відбулися, - вважає академік Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України. -Насамперед, в усвідомленні цінності української мови. Але чимало робилося в цій сфері декоративно, що свідчить про синдром показного, шароварного патріотизму. Нині рівень національних інтересів нижчий, ніж 1991 року. Певною мірою через непослідовність державної мовної політики".

"Бо треба було не лише затверджувати українську мову державною, а зробити її такою фактично, впровадивши у всіх сферах, - уточнює професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. - У нас незахищений інформаційний простір, чим користуються інші держави".

Правду кажуть: прийшла біда - відкривай ворота. Якщо вас не оминув вірус грипу або інша болячка, готуйтесь до ще однієї неприємності. Сьогодні багатьом, хто з тієї чи іншої причини потрапив на лікарняний, доводиться місяцями очікувати на передбачені законом виплати у зв'язку з втратою працездатності.

 

Випадок, який нещодавно трапився в селі Єлизаветівка Петриківського району, набув неабиякого резонансу та викрив клубок взаємопов'язаних проблем сільської медицини, місцевого самоврядування й реформування галузі охорони здоров'я. Прикро, що через плутанину в цьому неморському вузлі, пішов з життя молодий чоловік. 

Одразу дві представниці Київської області - Тамара Копачевська з Білої Церкви і Тетяна Рудник із Ржищева - прийшли в "Союз Чорнобиль України" з одного питання: просити допомогу на лікування інвалідів і сприяння, аби представники громадськості були присутніми при розподілі коштів на лікування чорнобильців.

- Пенсії не вистачає, грошей на ліки у інвалідів немає, -пояснювали.

 Наприкінці минулого року оприлюднено два взаємопов'язаних укази Президента України, які справили ефект вибуху бомби у чиновницьких кабінетах. Оскільки після першого з них у міністерствах і відомствах усвідомили, що його фіналом для багатьох стане прощання з "теплими місцями", а другий недвозначно давав зрозуміти: ера "протирання штанів" закінчиться, і тепер доведеться не "номер відбувати", а відповідати за результати роботи. Однак ще не встигло, як-то кажуть, і чорнило висохнути під цими законодавчими актами, як ЗМІ зарясніли коментарями різних експертів на кшталт "це не реформи, а механічне скорочення держапарату", "ніяких зрушень у житті держави чекати не варто". При цьому майже ніхто не наводив аргументів, які б підтвержували чи спростовували такі категоричні висновки.

Скасування мита на імпорт нафтопродуктів у минулі роки призвело до монополізації ринку імпортерами: їхня частка на ринку сягнула 60%. Це дало їм можливість впровадити ціновий диктат, що збільшило вартість палива практично до європейського рівня, - заявив під час засідання Кабміну Прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Він підкреслив, що уряд проводить послідовну політику відродження вітчизняної нафтопереробної галузі, зокрема захищаючи вітчизняний ринок від зайвих обсягів імпорту.

Старожили пам'ятають, що навіть у найважчі часи хати-читальні у віддалених поліських селах не залишалися без періодичних видань. Звісно, можна сказати, що тоді йшлося не стільки про задоволення культурних потреб населення, скільки про його ідеологічну "обробку". Однак приклад генерала де Голля, який у звільненій з-під німецької окупації і фактично злиденній Франції домігся, щоб культура фінансувалася на рівні збройних сил, наочно засвідчує: процеси духовного і державного розвитку тісно пов'язані між собою.