Актуальна тема

  • Роман КИРЕЙ

    Півонії Холодного Яру

     Понад тисячу кущів півоній з усіх куточків області протягом двох днів висадили місцеві жителі та гості на одному з мальовничих схилів села Мельники в Холодному Яру на Черкащині. Ініціатори акції прагнуть навіть у воєнний час зберегти й підтримати новітні національні традиції, які вже п’ятий рік плекають, влаштовуючи тут фестивалі, акції, ярмарки, майстер-класи, пленери митців. Саме цими днями, якби не війна, за кількасот метрів від півоній мав би гриміти звуками й барвами, розвагами й емоціями черговий фестиваль «Крутий заміс».

  • Василь БЕДЗІР

    Сливовий леквар, не підвладний часові

     Слово леквар, добре відоме на Закарпатті, увійшло в українську через посередництво словацької й угорської мов (уг. lekvбr — повидло, мармелад), в які їх було запозичено з німецької. Леквар — дуже густе повидло, виготовлене шляхом довгого уварювання слив без цукру. Це один з найулюбленіших і найпоширеніших серед місцевого населення продукт.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Чи наважиться Євросоюз ввести візову заборону для росіян?

    У країнах ЄС триває дискусія щодо заборони туристських віз для росіян. Чимало європейських політиків вважають неетичним і аморальним дозволяти росіянам відпочивати на європейських курортах чи насолоджуватися світовими витворами мистецтва в той час, як обраний ними режим знищує мирні українські міста та вбиває українців.
    Кілька європейських країн на національному рівні вже ухвалили рішення про обмеження або повне припинення видачі шенгенських віз громадянам ЄС. Естонська влада призупинила видачу віз росіянам ще навесні, а наприкінці липня уряд країни вирішив заборонити надавати їм тимчасовий дозвіл на проживання і візи для навчання.

  • Павло КУЩ

    «Не сідай до столу, якого ти не готував»

     Із сивих давен греки жили поруч із кримськими татарами аж доти, коли Крим зненацька став «ісконно рускім», тобто його завоювала хижа імперія. 1780 року розпочалося переселення звідти греків до Приазов’я. Місцями компактного проживання переселенців стали місто Маріуполь та довколишні приморські села, назви яких досі нагадують їхню малу батьківщину: Ялта, Урзуф, Старий Крим. Через півтора століття представники етносу, вже непогано обжившись на березі Азовського моря, знову зазнали утиску від росіян. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Метаморфози

    Пам’ятаю, наприкінці червня 2022 року мій давній знайомий директор одного з пивзаводів на Луганщині Олег Кострюков повідомив, що підприємство довелося зупинити, бо його розбили. «Майже всі роз’їхалися, а я пішов у ЗСУ, — писав тоді пан Олег. — Устигли вивезти трохи сировини на Луцьк та етикетки. Там і працюємо. Коли ж проженемо орків, повернуся й відбудуємо завод. Тоді й матеріал напишемо».

  • Президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Володимир Загорій : «Конкурсом імені Петра Яцика ми воюємо за українську мову»

     22-й Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, засновники якого — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України, став, напевне, чи не найскладнішим з усіх попередніх. До карантину через COVID-19 додалася російсько-українська війна. Але нині він фінішував, і вже відомі імена переможців.
    Про умови проведення мовного турніру і його успішне завершення у воєнний час розповідає один із засновників президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Володимир ЗАГОРІЙ.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    План Маршалла: третя, обнадійлива спроба

    Адже світ ще ніколи не бачив такого підступного і варварського, цілеспрямованого й методичного, жорстокого та цинічного руйнування вояками рашистської московії тисяч українських міст і сіл, сотень громадських інфраструктурних та промислових об’єктів. А скільки мирного населення загинуло та покалічено внаслідок ракетних та артилерійських ударів!? І чи повернемо колись після «фільтрацій» хоч би частину з тих тисяч полонених наших бійців і вже депортованих росією 3 мільйонів українців, серед яких 459 тисяч дітей? 

  • Виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр: «Дезінформація — це зброя, і тому її застосування слід карати»

    У часи війни інформація перетворюється на зброю масового враження, бо авторитарні лідери використовують її для досягнення своїх геополітичних цілей, нехтуючи всіма демократичними принципами про свободу та незалежність масмедіа. Російське керівництво, ведучи криваву війну проти України, намагається нав’язати власному народу та світу  свої наративи, щоб виправдати скоєні злочини. Які засоби пропаганди використовує кремль на Заході і як політики, дипломати та громадянське суспільство можуть протистояти російській брехні, в інтерв’ю «УК» розповіла експерт у галузі технологій та комунікацій, виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    У пошуках золотої середини

    Про трудові права працівників та проблеми їх звуження у воєнний час ішлося на засіданні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Рівненщини профспілки — влада — роботодавці. «Якщо ми говоримо про нормальне стабільне життя суспільства, роботу держави, нашу оборону, то маємо  розуміти: є ті, хто служить, і є ті, хто забезпечує своєю роботою тих, хто служить. Отже, це офіційна зайнятість, сплата податків, максимальне розширення економічних можливостей у нашій країні на легальному ґрунті і повна модернізація державних інституцій», — це слова Президента України Володимира Зеленського.

  • Павло КУЩ

    Із хворої голови на здорову

     Минав уже шостий місяць широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Ворожа пропаганда продовжувала тиражувати вигадані перемоги «другої у світі» армії, замовчувати і приховувати величезні втрати військової техніки та особового складу рашистів. Пересічним росіянам ще активніше і гучніше обіцяли, що «визволення» від «нацистів» Донбасу, Харкова, Одеси та всієї України вже ось-ось.