Пам’ятником меліораторам хтось жартома, а хтось усерйоз називає дренажний екскаватор, що стоїть на межі Костопільського та Березнівського районів. Звели його в 1979-му, рівно 33 роки тому: саме тоді в цих місцях Рівненського Полісся просто-таки кипіла робота меліораторів. Тому й підняли на п’єдестал екскаватор як визнання їхніх здобутків.  
Тоді на Рівненщині осушили й залучили в сільськогосподарський обіг не одну тисячу гектарів болотистої поліської місцини. Відтак з двох мільйонів гектарів угідь краю 47% — меліоровані, а це найбільше в державі.

Державне підприємство «Луганськвугілля» в травні за рішенням ради директорів та президії територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості припинило на два дні видобуток вугілля на двох із восьми шахт. Гірники вирішили, що немає сенсу видавати на-гора нові порції «чорного золота» через відсутність площ для його складування. Оскільки вугілля не має попиту, у підприємства немає коштів на виплату зарплати шахтарям. «Передстрайкову пожежу» днями вдалося загасити завдяки профільному міністерству: «Луганськвугілля» отримало певні квоти на відвантаження продукції. Але перспективи держпідприємства дуже туманні, якщо його сьогоднішні «партнери» не наважаться стати офіційним інвестором. Про свою тривогу за долю рідного підприємства в інтерв’ю «УК» розповів голова Луганського теркому профспілки працівників вугільної промисловості  України Олександр БІЧЕВ.  

Вітчизняні банкіри перейнялися ідеєю зробити валютні вклади населення невигідними у різних сенсах цього слова. Так, нещодавно один із авторів такого перспективного нововведення, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін у ході зустрічі банкірів із керівництвом Нацбанку запропонував відмінити гарантії повернення валютних депозитних вкладів, щоб клієнти звернули увагу на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).  

У березні цього року уряд вилучив з експортної ціни на українську електроенергію надзвичайно суттєвий чинник. Постановою Кабміну було скасовано урахування так званих дотаційних сертифікатів. Це дало змогу гарантувати попит на українську електроенергію за кордоном та забезпечити вітчизняних енергетиків роботою.
Пройшло майже три місяці, відколи оприлюднено урядову постанову про відміну дотаційних сертифікатів при розрахунку ціни на експорт української електроенергії. І минуло достатньо часу, щоб  дати бодай найпершу оцінку того, що власне принесла економіці України згадана урядова постанова.

Про це «УК» розповів голова правління Громадської організації «Асоціація інформаційних систем», президент компанії «Інформаційні системи 123» Олександр Серебряник. За його словами, таких результатів нашим компаніям вдалося досягти завдяки дешевій робочій силі в Україні і набагато вищому, ніж в інших країнах, освітньому рівню обслуговуючого персоналу зі знанням кількох іноземних мов. За правильного підходу зможемо вийти і на Сполучені Штати Америки, прогнозує він.  

Нещодавно Німеччина встановила новий світовий рекорд з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, а саме — сонячної енергії. Майже цілий день в країні було «закрито» 50% споживання традиційної електроенергії, працювала альтернативна, так звана «зелена» енергетика. Для порівняння, це денна робота всіх 15 діючих українських атомних блоків.
У нас теж відбулася, хоч і маленька, але знакова подія. 

Задля збільшення перевезень по Дніпру потрібно було створити безпечну інфраструктуру та сучасну логістичну систему. Ці завдання поклали на Річкову інформаційну службу (РІС). За словами директора департаменту державної політики у галузі морського та річкового транспорту Мінінфраструктури Володимира Севрюкова, РІС збиратиме, оброблятиме та надаватиме інформацію щодо руху суден на певній ділянці водного шляху, руху та дислокації транспортного і технічного флоту, стану гідротехнічних споруд тощо. Надаватимуться відомості й про судно- та вантажопотоки, про наявні вільні причали.  

Торік завдяки рекордним урожаям зернових, бурхливому розвитку агровиробництва та визнанню вкладу вітчизняних учених у світову аграрну науку Україні випала хороша нагода — її обрали головувати у Союзі європейських аграрних академій. Це значить, що цього року президент цієї поважної міжнародної установи, академік НААН Микола Безуглий озвучить свої ініціативи під час VІІ Генеральної асамблеї Союзу європейських аграрних академій, що відбудеться днями у Швеції. Що Україна запропонує Європі та які наслідки це матиме для держави? Про це наша розмова напередодні наукового зібрання з президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Миколою БЕЗУГЛИМ.  

Нині на «Єдине інвестиційне вікно» в Україні витрачено $4,5 млрд. Про це повідомив на публічній презентації «Формування інвестиційного іміджу України: перші підсумки діяльності InvestUkraine»  голова Держагентства Владислав Каськів.  
Держагентство з інвестицій та управління національними проектами (далі — Держагентство) співпрацює з 17 компаніями-лідерами світових індустрій. Наразі в управлінні агентства перебувають 16 нацпроектів, які реалізовують за моделлю державно-приватного партнерства.

Нещодавно указом Президента було створено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і ліквідовано Державну (ДКЦПФР). Про нові підходи щодо діяльності регулятора та про його завдання «УК» розповів голова НКЦПФР Дмитро ТЕВЕЛЄВ.
— Дмитре Михайловичу, які процеси приховані за зміною назви?
— Це не зміна назви або вивіски, а зміна концепції регулювання діяльності ринку цінних паперів держорганом. Раніше комісія вибудовувала стосунки з підконтрольними структурами «по вертикалі», нині працюватиме «по горизонталі» у рамках партнерства та взаємного інтересу.