Якого з традиційних енергоносіїв маємо вдосталь? Звісно, електроенергії. Вона стабільне і перспективне джерело, а її використання для опалювання приміщень зменшує залежність від імпортованого газу. 

Жителі цих місцевостей чекали на подію не один десяток років. І нарешті завдяки злагодженій  роботі Миколаївської облдержадміністрації та НАК «Нафтогаз України» очікування втілилися в життя. Ще наприкінці 2011-го голова облдержадміністрації Микола Круглов запевнив жителів Миколаївщини, що наступний рік стане роком газифікації області. А вже на початку 2012-го облдержадміністрація та управління капітального будівництва уклали договори з «Нафтогазом України» на будівництво підвідних газопроводів. Складали проекти, проводили тендери, визначали першочергові об’єкти газифікації, і ось — будівництво.  

1 липня 2008 року в області вважають своєрідною енергетичною точкою відліку. Саме тоді прийнято розпорядження голови облдержадміністрації щодо запровадження жорсткого режиму економії природного газу і поступового переходу на альтернативні види палива. До 2015 року бюджетні заклади, комунальна теплоенергетика і населення мають зменшити споживання блакитного палива щонайменше на 35 відсотків.
Як наголошує радник голови Сумської ОДА Марк Берфман, відтоді регіон неухильно скорочує питому частку колись дешевого, а нині занадто дорогого  газу — навіть усупереч природним умовам і обставинам. 

Так уже вийшло, що в інформаційному просторі збіглися дві важливі події: наша держава розпочала промисловий видобуток природного газу з Одеського газового родовища, а в Києві столичним школам виділили приблизно 8 мільйонів гривень на енергозбереження. Обидва повідомлення вельми красномовні: країна не позбудеться газової залежності, доки сама не добуватиме достатньої кількості власних енергоресурсів і доки не навчиться їх заощаджувати, зокрема й для виробництва тепла. Звичайно, і для першого, і для другого потрібні чималі кошти.
Схожими проблемами переймаються і в такій, здавалося б, благополучній в енергетичному плані країні, як Росія. І розв’язують їх вельми успішно. Про це розмовляємо з Андрієм ЛІПАТОВИМ, керівником експертної секції «Облік і регулювання споживання енергоресурсів» при комітеті Держдуми РФ з енергетики, генеральним директором холдингу «Теплоком». 

Село Веселе в Первомайському районі Харківщини ще не бачило стільки високих гостей з Києва. Прибираючи останню городину на своїх земельних наділах, вони час від часу захоплено поглядали то на дорогу, то у небо. Адже і там, і там пожвавішало. Очікування не пройшло марно: селяни і гості, які приїхали на відкриття свердловини «Біляївська-400», на власні очі побачили захопливе дійство — президентський кортеж із трьох гелікоптерів. 
Віктора Януковича на землі зустріло аж три міністри — енергетики, екології та економіки, посли Великобританії й Нідерландів, керівники компаній «Шелл» та «Укргазвидобування» тощо. 

Для нашої країни надзвичайно актуальним залишається питання раціонального використання енергоресурсів. На думку експертів, успішне розв’язання цієї надзвичайно важливої проблеми гарантувало б Україні енергетичну, а отже, й національну безпеку. Адже не перший рік у країні спостерігається складна ситуація в енергетичній галузі, пов’язана з постачанням енергоносіїв і платою за їх споживання. Вона не найкраще впливає на економічний та соціальний «настрій» держави та її громадян.  

За час, протягом якого наша держава веде поки що безуспішні перемовини з Росією щодо пом’якшення умов сумнозвісної газової угоди, укладеної попереднім урядом, ми якось непомітно потрапили ще в одну небезпечну залежність від північного сусіда — бензинову. Так, ринок українського пального нині на 80% наповнений імпортованим російським, або ним же, тільки переробленим на білоруських заводах. А це означає, що Росія отримала в користування відразу два вентилі, якими може впливати на  нашу економіку. Про можливі наслідки такого розвитку подій — у розмові нашого кореспондента із заступником начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації Костянтином БАТЕКОМ.  

Якщо проаналізувати події останніх трьох тижнів, то напрошується висновок, що ЄС чи не вперше за час свого існування вирішив виступити єдиним фронтом проти безроздільного панування на своїх ринках російського Газпрому. 
 

Ірина Лендел — співкерівник і провідний аналітик дослідження «Аналіз економічного потенціалу сланцевих колекторів у штаті Огайо» у 2011—2012 рр. Штат, де виявили промислові поклади газу і нафти, опинився у центрі бурхливого розвитку сланцевого буріння. Цей штат, випускаючи більш як 12% усієї сталі, що виробляється в країні, й посідаючи друге місце за цим показником у США, може завдячувати цим саме збільшенню попиту на метал для буріння і здешевленню електроенергії за рахунок видобутку сланцевого газу.

 Кількість дозволів на горизонтальне буріння у штаті зросла в серпні цього року на 250% — до 239 свердловин порівняно з 94 свердловинами у  2011 р., тоді як у 2009—2010 рр. пробурено всього по одній свердловині!

Про те, які вигоди отримує Огайо від розробки родовища Utica Shale, чи стане такий досвід в нагоді Україні «УК» розповідає заступник директора Центру економічного розвитку при коледжі урбаністики Державного університету Клівленда доктор Ірина ЛЕНДЕЛ. 

Таку інформацію розповсюдили інформагентства з посиланням на повідомлення міністра енергетики і вугільної промисловості України Юрія Бойка.

«Ми дуже економитимемо, в нас нині для виробництва електроенергії практично не використовують природний газ. Щодо середньорічної ціни на 2013 рік, зазначу: її розрахунки ще тривають. Гадаю, до кінця вересня ми це зробимо», — констатував очільник енергетичного відомства.