РЕАЛЬНІСТЬ

Кримські гелеоелектростанції перевершили аналогічні інсталяції в країнах Європейського Союзу

Протягом 2011 року Україна стала центром уваги світової громадськості в зв’язку з реалізацією великомасштабних проектів у сфері поновлюваної енергетики, що дало змогу суттєво зменшити енергодефіцитність півдня країни. Особливо актуально це для Криму, оскільки багато електроенергії транспортують із Запорізької АЕС з величезними втратами. Нині тут побудовано вже чотири сонячні електростанції загальною потужністю 227 МВт, якої достатньо для забезпечення електроенергією майже 61 тисячі домогосподарств.

Щоб дізнатися, як працює і обслуговується це диво наукового прогресу, кореспондент «УК» вирушив до Сакського району, де розташована сонячна електростанція «Охотніково» потужністю 80 МВт, девелопером якої виступила компанія «Актив Солар». А провести для нас екскурсію люб’язно погодився проектний менеджер компанії з будівництва Олександр Симоненко.

Занедбане може бути корисним

Земельну ділянку під сонячні інсталяції обирали за простим принципом: непридатна для використання в сільському господарстві. «Станція побудована в закинутому кар’єрі з видобутку вапняку, що використовувався як сміттєзвалище, чим завдавали шкоди сусідньому селу, — розпочав нашу розмову Олександр Симоненко. — Тепер на цьому місці розташована екологічно чиста електростанція». Він також розповів, що будівництво енерговелетня, до якого залучили 500 працівників, розпочали і закінчили у 2011 році. Тоді ж і запустили в експлуатацію. Застосовували матеріали та обладнання іноземного й українського виробництва.

За розмовами дісталися до станції. Поки нас прискіпливо оглядав охоронець, звернула увагу на паркан, яким обнесена сонячна станція: такий буває на об’єктах, що перебувають під особливою охороною. Олександр відразу запевнив, що паркан не під струмом, а станцію вже облюбували місцеві зайці й куріпки, які рятуються тут під час полювання в місцевому мисливському господарстві.

Модулями можна двічі окільцювати берегову лінію

На «дзеркальному полі» сонячних інсталяцій розташовано майже 140 інверторних станцій. Потужність кожної становить від 0,5 до 1 МВт. Станція умовно складається з двох частин: південної і північної. Всі модулі орієнтовані на південь з кутом нахилу приблизно 25 градусів, що дає змогу досягти максимального річного показника виробництва енергії.

За інформацією експертів компанії, нормативний термін експлуатації сонячних модулів — мінімум 25 років. Перші 15 років виробляють 100% енергії, потім щороку цей показник зменшується на 10%. Після того, як модулі відпрацюють своє, їх без жодних проблем можна демонтувати і замінити новими, при цьому обсяг інвестицій на це потрібен уже значно менший.

Олександр під час нашої тривалої екскурсії залюбки розповів про працівників станції. «Всі спеціалісти, які обслуговують об’єкт, — українські фахівці, які отримали освіту у вітчизняних університетах. Але через те, що обладнання специфічне і для нас нове, їм доводиться вчитися у його постачальників за кордоном. Та й ми тут також проводимо тренінги», — повідомив він.

Станцію обслуговує 20 диспетчерів, які працюють у три зміни по 6–7 осіб. Диспетчер, що спостерігає за станцією, сидячи за монітором, не покидає свого посту. На екрані виведено всю сонячну електростанцію, завдяки чому він контролює роботу кожного модуля, а їх на станції понад 360 тисяч. Якщо їх вибудувати в одну лінію, то отримаємо довжину, вдвічі більшу за протяжність берегової лінії Криму, а це приблизно 600 км. Три рази на день працівники на квадроциклах об’їжджають сонячне господарство і перевіряють справність. Коли з’являються дефекти в роботі модулів, ця інформація надходить на монітор, і один із диспетчерів вирушає на місце, де оперативно усуває недоліки. Якщо виникне якась масштабна проблема, то функція диспетчера зводиться до локалізації проблеми та оперативного інформування  лабораторії, спеціалісти якої виїздять на місце і проводять роботи. Та за час роботи станції не було навіть маленьких несправностей.

Навчить бути економними

Коли дивишся на скляну поверхню модулів, складається враження, що вони зовсім незахищені. Насправді конструкція містить багато міцних пластів, верхній з яких — захисний. Він зроблений зі спеціального склопластику, який витримує до 80 кг на один квадратний метр.

Незвичним є те, що тут немає проводів і стовпів. Усі кабелі розташовані під землею. Вироблена ними електроенергія надходить до модульних коробок, звідти потрапляє до інверторних станцій, потім до найближчої підстанції, а звідти вже — до загальних мереж і споживача. У нашому випадку, в Саки й найближчі сільські населені пункти. Потужність станції розрахована на понад 25 тисяч домогосподарств.

Проходячи біля «інженерних ланів», хочеться доторкнутися до них, тому виникає запитання: «Чи сонячні панелі безпечні?» «Всі панелі мають заземлення, — заспокоює мене Олександр. — І абсолютно безпечні».

Хочеться дізнатися про все, і питання до співрозмовника виникають блискавично. «Якщо день несонячний, чи суттєво це впливає на вироблення електроенергії?» Мій гід уже заздалегідь знає моє наступне запитання: «Звісно, вироблення знижується. Але хоч би якою була щільність хмар, станція все одно працює. Бо її робота залежить від сонця: якщо воно зійшло над горизонтом, то вироблення струму вже почалося, незалежно від погоди. Сонячні електростанції не працюють лише вночі. Але саме вночі значно зменшується енергоспоживання».

Після прогулянки «сонячними ланами» звернулася до співрозмовника із пропозицією щодо організації й проведення пізнавально-краєзнавчих екскурсій для школярів. Адже такі нові технології повинні бути інформаційно й візуально доступними. Можливо, хтось з екскурсантів, сидячи зараз за шкільною партою, обере професію в галузі новітніх технологій з енергозбереження.

— Таку ідею компанія вже реалізовує. Ми проводимо безкоштовні ознайомчі екскурсії, — розповідає Олександр Симоненко. — Виробництво енергії з сонця не має ніяких випромінювань і не завдає нікому шкоди. Може, коли люди побачать, як сонячну енергію використовують для задоволення їхніх потреб, почнуть замислюватися і над розумним способом отримання електроенергії».

ПРЯМА МОВА

Михайло ЧЕРЕВКО,
генеральний директор українського
представництва «Актив Солар»:

— Україна має величезний потенціал для розвитку сонячної енергетики, особливо в південних областях, зокрема в Криму. Тут хороша сонячна активність, більша, ніж у Німеччині, що є світовим лідером сонячних інсталяцій. Наприклад, у 2011-му в Німеччині побудовано приблизно 7,4 ГВт сонячних потужностей, а відсоток енергії з відновлювальних джерел (сонце, вітер, біомаса тощо) в енергобалансі країни становить понад 20, тоді як в Україні — лише 1.

ДОВІДКА «УК»

«Актив Солар» (Activ Solar) — міжнародна група компаній зі штаб-квартирою у Відні (Австрія), яка спеціалізується на розробленні й виробництві сонячних технологій. Основні напрями діяльності — виробництво кремнієвої продукції на «Заводі напівпровідників» (Запоріжжя), куди вже інвестовано 4,5 млрд грн, і розвиток масштабних фотоелектричних сонячних парків.