Реформування вітчизняної системи охорони здоров’я — один із пріоритетів уряду. Велике значення цьому надає і Президент Віктор Янукович. Зміни тут потрібні давно, до того ж системні. Але і досі ніхто не ставив такого амбітного завдання. Мабуть, тому що розуміли, —легко не буде. І найголовніше — доведеться вдаватися до непопулярних заходів. Судячи з усього, саме останній аргумент завжди був вирішальним при розгляді цього питання. 

Серцевий напад трапляється в людей раптово: за робочим столом, за кермом автомобіля, під час гострого з’ясування стосунків між начальником і підлеглим та в багатьох інших випадках. Світова медична статистика засвідчує, що ця підступна хвороба з кожним роком молодшає.

Як врятувати хворого на ішемічну хворобу серця? Чи спроможна сучасна медицина в екстремальній ситуації надати йому невідкладну допомогу і в прямому розумінні слова поставити на ноги? Про це наша розмова із завідувачем Центру інтервенційної кардіології клінічної лікарні «Феофанія» Дмитром Демидюком.

Прем’єр-міністр Микола Азаров узяв участь у відкритті ХІІ Національного конгресу кардіологів України. За його словами, 2011 рік позначено двома знаменними датами в історії вітчизняної кардіології: виповнюється 135 років від дня народження видатного лікаря і вченого Миколи Дмитровича Стражеска і 75 років від дня заснування інституту кардіології, який названий його ім’ям. 

Ще в липні  сесія Одеської міськради ухвалила рішення  про будівництво на території міської клінічної лікарні №10 окремого корпусу  «швидкої допомоги». Її площа становитиме 17,5 тис. кв. м. Слід зазначити, що  одесити очікували на цю подію довгих 15 років.

Микола Васильович Гоголь, наш великий земляк, дарма що уславився передусім як російський письменник, вочевидь був небайдужий до улюбленої національної страви. Пригадуєте його колоритного героя — кремезного козака на прізвисько Пацюк, котрий легким помахом правого, а затим лівого вуса спрямовував до рота десятки (а, може, й сотні) щедро змащених сметаною вареників. І, як мовиться, йому за це нічого не було.

Напружений робочий графік, особливо під час економічної кризи, коли більшість із нас думає не тільки як заробити для сім’ї якусь копійчину, а й як утриматися на роботі, — кому з нас не знайома така ситуація? Особливо важко, якщо ти щодня ще й мусиш робити багато рутинних дрібниць і водночас переобтяжений спілкуванням з багатьма людьми. Якщо, окрім робочих справ, у вас багато друзів і купа домашніх обов’язків, а на нормальний сон, потрібний для відновлення організму, часу практично не залишається, психологи кажуть: рано чи пізно може наздогнати синдром емоційного виснаження (СЕВ). Підвладні психологічній перевтомі й люди менш активні професійно. Так зване емоційне вигорання може спіткати, приміром, і звичайну домогосподарку, яка займається вихованням дітей і створенням затишку в домі.  

Будь-які зміни в нашій країні зазвичай наштовхуються на підводні рифи прихованої і неприхованої протидії, оскільки порушують усталені корупційні схеми, що склалися не за один рік. А спроби рішуче подолати їх викликають відчутний суспільний резонанс, мотиви якого часто-густо важко розпізнати  широкому загалу. Одне лише добре відомо: найголосніше  «Лови злодія!» кричать ті, хто сам  працює не в білих рукавичках.

Не виняток і реформа вітчизняної системи охорони здоров’я, в якій світло і тіні сплелися у хитромудрий клубок. 

— Уже рік  районна рада виділяє лікарні кошти на закупівлю продуктів. Тож у середньому сьогодні сума харчування одного пацієнта становить 7,36 грн. Це набагато вище обласного показника,— розповідає головний лікар районного територіального медичного об’єднання Сергій Мага. — Ми провели ремонт харчоблока, купили печі, тож у нас тепер навіть хліб власної випічки. Всі хвалять!

Головний лікар задоволений змінами, які відбуваються в системі охорони здоров’я.

На Полтавщині реформування медичної галузі відбувається уже тривалий час. В 2004 році у Комсомольську було проведено виїзну колегію Міністерства охорони здоров’я, на якій уперше аналізували досвід полтавців щодо розвитку сімейної медицини. А через чотири роки у Полтавському міському клінічному пологовому будинку почали впроваджувати найсучасніші перинатальні технології, рекомендовані ВООЗ та ЮНІСЕФ. З досвідом полтавців під час проведення Всеукраїнської наради з питань охорони материнства та дитинства знайомилися її учасники, а також кореспондент «УК».

Щороку в нашій державі народжується близько 3 тисяч дітей засприяння допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Це наслідок багаторічної наукової роботи колективу вчених-медиків на чолі з професором Федором Дахном, що висунена на Державну премію. І хоч у комітеті на її присудження лише 1-2 людини, які розуміються на цій темі, одначе є надія, що «мистецтво допомоги створення людини» буде гідно оцінене всіма її представниками, зазначали промовці під час громадського обговорення. Адже праця має не лише загальноукраїнське, а й загальносвітове значення.