Микола Васильович Гоголь, наш великий земляк, дарма що уславився передусім як російський письменник, вочевидь був небайдужий до улюбленої національної страви. Пригадуєте його колоритного героя — кремезного козака на прізвисько Пацюк, котрий легким помахом правого, а затим лівого вуса спрямовував до рота десятки (а, може, й сотні) щедро змащених сметаною вареників. І, як мовиться, йому за це нічого не було.

Хоча лікарі-дієтологи ставляться до гарячого тіста та ще й з начинкою з певною засторогою: нерозумне поїдання у великих кількостях та ще й натщесерце може призвести до сумних наслідків, аж до завороту кишок. У одній із кулінарних книжок відомий кухар, описуючи рецепт приготування близьких родичів українського вареника — сибірських пельменів, зауважував про гастрономічну несумісність гарячого тіста й м’яса, що може погано позначитися на здоров’ї.

Та навряд чи прислухаються до таких нюансів ті, хто береться тішити народ масовими дійствами, як-от присмачене святковими атрибутами швидкісне вживання тих чи тих національних або популярних в певних місцевостях страв, котрі стали модними останнім часом. Передаючи куті меду, вони підлещують бажаючих прославитися хоча б тим, що вип’ють найбільше вина, з’їдять борщу, кавунів, млинців, тортів, цукерок і шоколаду тощо, всілякими дріб’язковими приманками на кшталт пляшки «Шампанського» чи глечика сметани.

Місцева влада, фантазія якої часто-густо обмежується не дуже естетичним процесом привселюдного сьорбання каші, бігом у мішках чи, у кращому випадку, танцями до упаду, мало опікується результатами таких конкурсів. А вони, хоча й мало що додають для розуму і серця, можуть призвести до непоправимого.

Багатьох громадян засмутив останній на часі випадок, що стався у Токмаку Запорізької області, де під час святкування Дня міста одразу після міського конкурсу із швидкісного поїдання вареників помер його переможець. Літній людині стало зле, а оскільки лікаря поблизу не виявилося (організаторам подібних заходів варто було б обов’язково забезпечувати чергування на велелюдних заходах медичних працівників!), то чоловік за кілька хвилин помер.

І навряд чи визначальним у цій сумній історії був поважний вік учасника цього не надто інтелектуального конкурсу. Позаторік схожі випадки під час святкування Масляної сталися в Білгородській та Калінінградській областях сусідньої Росії: там досить молоді люди пішли з життя, поїдаючи гарячі млинці. Один через перекриття дихальних шляхів, а другий просто вдавився. Як пояснив місцевий фельдшер, котрий з’явився вже за хвилину після виклику, млинець застряг чоловікові в горлі.

Отже, мовиться вже не про поодинокі факти, коли непоінформованість і брак здорового глузду призводить до людської смерті. Й не про нещасний випадок, як кваліфікували загибель свого земляка правоохоронці міста Токмак. Якщо в когось з учасників масових зібрань і шоу в гонитві за рекламою, дешевим авторитетом подекуди не спрацьовує запобіжник, то їхні організатори, передусім представники місцевої влади, не мають права не враховувати все до найменших дрібниць, оскільки як посадові особи персонально відповідають за фізичне і моральне здоров’я своїх громадян.