Особистості

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Концертний зал він сотворив як скрипку

     Він архітектор, художник, композитор, майстер музичних інструментів, мистецтвознавець…
    Грати  класику — чи в карти?
    Таким зображують космічний транспорт інопланетян. Але відколи «Літаюча тарілка» стала корпусом Інституту інформації на Либідській площі столиці України, минуло понад 40 років, і жителі Києва звикли до модерністської споруди, немов до тарілок на своїх кухнях. Вони щодня переступають поріг інституту як покупці виставки-ярмарку одягу на його першому поверсі. Але чи зводять очі вгору перед цим закладом, щоб зацікавитись: а що ж нині там, за каламутною смужкою запиленої скляної стіни, захаращеної мотлохом, яка між двох напівсфер «Літаючої тарілки»? Хто й навіщо замислив її саме такою і яка доля в неї нині — відомо небагатьом.
    «Ця пам’ятка архітектури створена за проектом видатного зодчого Флоріана Ілліча Юр’єва у 70-х роках минулого століття і віднесена Віденським музеєм архітектури до видатних європейських архітектурних проектів. 

  • Віктор ШПАК

    Гумор Степана Руданського не піддався злигодням

    Широковідома відповідь уже студента Петербурзької медико-хірургічної академії Степана Руданського  на батькові докори, коли той вимагав від сина: «Если захочешь написать письмо, то пиши или почтительно, не по-малороссийскому, або лучше ничего не пиши»: «Заказують мені мою рідну мову, але в мене був прадід і прапрадід — вони мені не заказали; не слухає батько моєї мови — зато мене і по смерті, може, послухають штирнадцять мільйонів моїх їдномовців. Батько, може, не любить свої мови через то, що нею говорять у нас мужики, — а нібито в Московщині не говорять мужики по-московськи? Да і чим ми лучче від мужика? Всі ми рівні і в Бога, і в натури».  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Леонід Кравчук уже 80 років з Україною

    Першому Президенту незалежної України Леоніду Кравчуку виповнилося 80 років. Серед численних заходів із цієї нагоди особливе місце посідає документально-книжкова виставка, організована Національною бібліотекою імені В. І. Вернадського та Державною архівною службою. Вона вшановує ювіляра, за часи президентства якого в Україні розпочалася розбудова демократичної держави, зміцнення її міжнародного авторитету, утвердження як повноправного члена світового співтовариства.

    Виставка є експозиційним проектом, що поєднує комплекс унікальних архівних документів, фотоматеріалів, книжкових видань і музейних експонатів із фондів центральних та обласних державних архівів, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, приватних колекцій. 

  • Віктор ШПАК

    Мобілізація Гашека обернулася антивоєнним походом Швейка

    Під час проведеного кілька років тому опитування чехів на тему, що є найвідомішим брендом їхньої країни у світі, на першому місці опинилося знамените чеське пиво, на другому — уславлена хокейна збірна, а на третьому — бравий солдат Швейк. Нині вже важко повірити, що за життя автора безсмертного літературного героя жодне з видавництв не ризикнуло друкувати «низькопробний» і «аморальний» твір, а книгарні відмовлялися торгувати романом, якому немає місця у «пристойному товаристві».
    Біографи Ярослава Гашека не втомлюються нагадувати, що життя письменника начебто скрупульозно відображене в численних спогадах його сучасників. Та на ділі важко провести межу між легендами і реальними фактами з долі постійного завсідника празьких кав’ярень і шинків, якого друзі невипадково прозвали «бродячим гусеням». Тим більше, що майбутній сатирик ще з юнацьких літ не лише любив іронізувати над собою й оточенням, а й вирізнявся фантазією і відвагою.

  • Валерій РЕКУНОВ

    Пам’ятник Валерію Лобановському прикрасить центральну вулицю Києва

    Скульптурна композиція, присвячена видатному киянину, який своїми досягненнями прославив Україну в усьому світі, віднині прикрашатиме вулицю Михайла Грушевського. Пам’ятник, який десять років тому було встановлено на території стадіону «Динамо», стане помітнішим та доступнішим для тисяч киян та гостей столиці, які щодня приходять вшанувати великого тренера. 

  • Віктор ШПАК

    Тарас Шевченко: «Моя ти зоренько святая!»

    За українською письменницею російського походження міцно закріпилася сумнівна слава «фатальної жінки» і навіть конформістки. Втім, ще Борис Грінченко доводив, що грішно докоряти людині її національним походженням, а заслуги «московки» Вовчок перед Україною значно вищі за внесок більшості її затятих критиків.
    В офіційній біографії Марії Вілінської (таке дівоче прізвище письменниці) вказано, що її мала батьківщина — село Єкатерининське Орловської губернії. Втім, запис у метричній книзі засвідчує, що згадуваний хутірець входив до парафії села Козаків, де була найближча церква. Отож не випадково у сім’ї Вілінських знали й шанували українські пісні, які нагадували про походження батьківського роду з Київщини.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює»

    Завжди, коли випадає бувати в містечку Тростянець, що за 45 кілометрів від Сум дорогою на Харків, неодмінно  заходжу до кімнати-музею видатного уродженця районного центру Миколи Хвильового, що в приміщенні першої загальноосвітньої школи. І хай місцева експозиція не переобтяжена  унікальними документами чи речами, тут збережено сам дух і обстановку, в якій виростав майбутній талант. 

  • Три мови — не з однієї колиски

    «Випадково я чув, як одна американська пані запитала, скільки коштувало б  купити хутір в Ісландії... Це викликало вибух гніву в  тому ісландцеві, до якого було спрямоване запитання. Він вичитав у відповідь цілий патер ностер (Отче наш. — О. П.) про те, що хутори ісландські взагалі не продаються, а переходять у спадщину сторіччя за сторіччям, а тим більше не продаються чужинцям... Парадокс: країна без меншостей — суцільно двомовна. Не тільки інтелігенція говорить по-англійському. Ледве чи можна знайти шофера автобуса, що не показав би вам дорогу, або продавальницю тістечок у крамниці, яка не відповідала б на всі ваші запитання доброю англійською мовою. Але, звісно, годі знайти двох ісландців, які б говорили англійською мовою між собою. Це не легше, ніж купити хутір чужинцеві». 

  • Фундатор української історичної картографії

    Народився майбутній вчений 19 лютого 1860 року в німецькій родині гончара в естонському місті Дорпаті (тепер Тарту). Вихованець правничого факультету місцевого університету, кандидат дипломатії, знавець шведської, данської, голландської та німецької мов, відгукнувся  на пропозицію попечителя Київської навчальної округи, і його зарахували на  посаду бібліотекаря (де-факто — завідувача бібліотеки) Університету св. Володимира. Він очолював заклад впродовж 34 років, зробивши значний внесок у його становлення. 

  • Віктор ШПАК

    У словнику Грінченка — саме життя народу

    Не одному поколінню українців утокмачували, що творчість Бориса Грінченка зорієнтована виключно на «націоналістично налаштованих поповичів» та «провінційних панночок», а тому чужа «будівникам комунізму». При цьому воліли не згадувати, що укладений ним чотиритомний Словарь української мови став основою першого українського правопису радянських часів, а його «Українська граматика для науки і писання» — першим національним підручником для шкіл Радянської України.