Як стверджують фахівці, літаки цивільної авіації, які  експлуатують згідно з вимогами заводу-виробника, регулярно проходять усі перевірки, їх технічно обслуговують без порушення встановлених процедур, можуть жити в небі 25—30 років, або 40—60 тисяч льотних годин. Але цей термін  можна подовжити. Принаймні, так стверджують у Центрі авіації при Массачусетському інституті технологій у США, який провів 2014 року дослідження. Його висновок: літаки віком понад 20 років можуть демонструвати фактично ті самі показники безпеки польотів, що й повітряні судна не старші за п’ять років. Терміни експлуатації вантажних літаків можуть бути ще значнішими, бо вони мають істотно більші запаси міцності, стійкості, опору, можливість працювати в умовах низьких сервісу та якості покриття на аеродромах.

Виступаючи на Київському економічному форумі 2017 року, норвезький економіст і дослідник економічної історії Ерік Райнерт, автор перекладеного понад 20 мовами світу бестселера «Як багаті країни стали багатими... І чому бідні країни залишаються бідними», закликав Україну відмовитися від думки «розбагатіти на експорті сільськогосподарської продукції до Європи». Багаті та успішні нині лише ті країни, зазначив пан Райнерт, які мають власну індустрію, переробку, виробляють товари з доданою вартістю. «Високі технології створюють робочі місця з високими зарплатами. Замість того щоб продавати томати в ЄС, вам треба зробити з них томатний сік, запакувати його і продавати в Саудівську Аравію чи ще куди інде!» — сказав норвежець.

Зазвичай для хлібороба осінь — пора спокою й достатку, але не цього року. Сільгоспвиробників турбують невтішні новини про мінеральні добрива.

Використання цього рідкісноземельного металу в різних галузях світової економіки, зокрема  в авіаційній, космічній та ракетній, інтенсивно збільшується. Однак поки що найширше застосування — акумулятори електромобілів. Як свідчать закордонні джерела, до кінця  2021 року обсяги продажу електромобілів можуть зрости майже на 45% і їх буде збуто 4,6 мільйона одиниць.

Підвищенням цін на продовольство нині вже нікого не здивуєш, але одним з харчових продуктів, що подорожчали найбільше, став цукор. Він як почав дорожчати ще торік восени, то не зупиняється й досі. Ціни на цукор зросли відтоді приблизно вдвічі й тепер на 70—90% перевищують світові, про що свідчить порівняння цін на Лондонській біржі та в Україні.

В Україні триває будівництво найбільшої гідроакумулюючої електростанції в Європі. У цьому зміг особисто переконатися Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочої поїздки до Чернівецької області. У місті Новодністровськ глава уряду взяв участь у церемонії пуску гідроагрегата №4 другої черги Дністровської ГАЕС, який розпочав роботу в генераторному режимі.

Мій сусід працює складальником меблів на ТОВ «Морган Феніче», що в Квасилові неподалік Рівного. І хоча робота важка й потрібно викладатися, Віталій давно перестав дивитися в бік Польщі — нинішній рівень оплати праці його цілком влаштовує. Та й сам підхід дисциплінує: краще працюєш — більше заробляєш.

Знані уфологи чи пересічні жителі продовжують шукати в усіх куточках планети сліди позаземних цивілізацій. Проте «інопланетний» об’єкт, який у травні цього року з’явився неподалік Добропілля на Донеччині, їх навряд зацікавить. Бо йдеться про металеву конструкцію земного походження, встановлену у вугільному краю з нагадуванням про проблеми не планетарного, а регіонального та всеукраїнського масштабів.

Коли у начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця запитують, які складові економічних та інших успіхів колективу, керівник неодмінно наголошує на вмінні рахувати і бачити майбутній результат такого підрахунку. Кожна цифра може багато чого не лише розповісти, а й підказати. Що саме має на увазі досвідчений керівник і організатор лісогосподарського виробництва?

Ще шість-сім років тому мало було віри в те, що колись могутній Харківський тракторний завод, який забезпечував увесь Радянський Союз уніфікованими гусеничними і колісними машинами, випускаючи щороку їх по 50 тисяч, а за останні десятиріччя був занедбаним, зможе колись піднятися з колін. Навіть не з колін, бо лежав ниць, очікуючи сумної долі десятків стертих з лиця землі підприємств на кшталт харківських «Серпа і молота», велозаводу, цукрозаводів.