В Україні триває будівництво найбільшої гідроакумулюючої електростанції в Європі. У цьому зміг особисто переконатися Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочої поїздки до Чернівецької області. У місті Новодністровськ глава уряду взяв участь у церемонії пуску гідроагрегата №4 другої черги Дністровської ГАЕС, який розпочав роботу в генераторному режимі.

Мій сусід працює складальником меблів на ТОВ «Морган Феніче», що в Квасилові неподалік Рівного. І хоча робота важка й потрібно викладатися, Віталій давно перестав дивитися в бік Польщі — нинішній рівень оплати праці його цілком влаштовує. Та й сам підхід дисциплінує: краще працюєш — більше заробляєш.

Знані уфологи чи пересічні жителі продовжують шукати в усіх куточках планети сліди позаземних цивілізацій. Проте «інопланетний» об’єкт, який у травні цього року з’явився неподалік Добропілля на Донеччині, їх навряд зацікавить. Бо йдеться про металеву конструкцію земного походження, встановлену у вугільному краю з нагадуванням про проблеми не планетарного, а регіонального та всеукраїнського масштабів.

Коли у начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця запитують, які складові економічних та інших успіхів колективу, керівник неодмінно наголошує на вмінні рахувати і бачити майбутній результат такого підрахунку. Кожна цифра може багато чого не лише розповісти, а й підказати. Що саме має на увазі досвідчений керівник і організатор лісогосподарського виробництва?

Ще шість-сім років тому мало було віри в те, що колись могутній Харківський тракторний завод, який забезпечував увесь Радянський Союз уніфікованими гусеничними і колісними машинами, випускаючи щороку їх по 50 тисяч, а за останні десятиріччя був занедбаним, зможе колись піднятися з колін. Навіть не з колін, бо лежав ниць, очікуючи сумної долі десятків стертих з лиця землі підприємств на кшталт харківських «Серпа і молота», велозаводу, цукрозаводів.

Навіть у нинішній надскладній ситуації світової економічної кризи флагман енергомашинобудування України харківський Турбоатом утримує лідерські позиції, виграючи тендери у визнаних гравців енергоринку Європи й Азії та завершує кожний рік з багатомільйонними прибутками. Основні замовники заводу — ДП НАЕК «Енергоатом» (22% у загальному обсязі реалізації продукції в 2021 рік) та ПрАТ «Укргідроенерго» (40%). За умовами укладених договорів, на сьогодні сума заборгованості НАЕК «Енергоатом» перед Турбоатомом становить 839,4 мільйона гривень, сума виставлених рахунків ПрАТ «Укргідроенерго» — 196,4 мільйона гривень. Турбоатом стабільно виготовляє обладнання для реконструкції українських електростанцій.

Незабаром у Черкасах запрацює новий фармацевтичний завод загальною площею понад 25 тисяч квадратних метрів. Його будівництво розпочато п’ять років тому. Нині на нових потужностях тривають випробування технологічного устаткування. У приміщенні виробничого комплексу фармацевтичної компанії «Юрія-Фарм» працюватиме 20 цехів, де випускатимуть і біотехнологічну продукцію.

Ціни на вітчизняну тваринницьку продукцію, зокрема м’ясо, аж ніяк не можна назвати низькими. І це ще не межа, застерігають фахівці Асоціації тваринників України. Слід чекати подальшого подорожчання, яке зумовлено різними чинниками.

Завершується громадське обговорення представленого Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості проєкту Державної цільової науково-технічної програми авіаційної промисловості на період 2021—2030 років. Доведене Мінстратегпромом до логічного завершення розроблення проєкту держпрограми — важливий і давно очікуваний крок до відродження галузі. Не зупинятимемося на причинах, чому останнє десятиліття уряд уникав її ухвалення, а 2014-го відмовився й від центрального органу виконавчої влади (Мінпромполітики), відповідального за її реалізацію. Важливо, що роботу над помилками виконано, галузеве міністерство відроджено, а проєкт програми очікує схвалення Кабінету Міністрів.

Європейський банк реконструкції та розвитку вирішив надати 17 мільйонів євро АТ «Кохавинська паперова фабрика». Ще 10 мільйонів євро підприємство використає власних коштів, аби в першому півріччі 2022-го запустити фактично нову фабрику з виробництва паперу-основи з целюлози та виробів санітарно-гігієнічного призначення у селищі Гніздичів Жидачівського (нині Стрийського) району Львівської області.