Скарбниця народу

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Ляльки з льону і худоба з конопель

    У ці новорічно-різдвяні дні так хочеться дива і краси. На жаль, карантинні обмеження внесли корективи у святкові розваги. Однак з дотриманням усіх профілактичних заходів надихнутися мистецтвом чи зануритися в автентичну атмосферу народних традицій все-таки можна. Днями Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи Полтавської обласної ради спільно з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та обласним осередком національної спілки майстрів народного мистецтва України підготували місцевим дітям та їхнім батькам, бабусям і дідусям чудовий подарунок — цікаву й різнопланову виставку традиційних народних іграшок краю. Її відкрили в експозиційній залі краєзнавчого музею.

  • Павло ЛАРІОНОВ

    Грудень у дорозі — зима на порозі

    Цього року зима розпочала наступ широким фронтом. 15—16 листопада перший сніг білою ковдрою завтовшки 8 сантиметрів укрив Дніпропетровщину, Кіровоградщину, Луганщину, Полтавщину, Сумщину і Харківщину. Щоправда, снігопади були лагідними, без різкого зниження температури. Але навіть такий м’який візит сніжної королеви спричинив масштабну проблему: власникам авто, які не потурбувалися завчасно перевзути їх, годинами довелося простоювати у чергах на СТО, щоб замінити літні шини на зимові. Не обійшлося і без ДТП з жертвами, що сталися на дорогах, вкритих ожеледицею.

  • Павло КУЩ

    Вкраїнську вшануймо за те, що з нею віками воюють сусіди

    У світі є чимало довжелезних речей чи явищ: Велика китайська стіна, річки Амазонка та Ніл, вулиця Янг у Канаді, день літнього сонцестояння і полярна ніч, анаконда, черга на тест на коронавірус. Та поряд із цим здавна існує й періодично подовжується, жахаючи не тільки розміром, а й підступністю і жорстокістю довгий список, яким майже п’ять століть тероризують Україну та її людей. Ідеться про перелік наказів, розпоряджень, циркулярів і заборон, якими в сусідній Росії намагалися й досі намагаються обмежити, заборонити і знищити українську мову — рідну мову мільйонів українців.

  • Павло ЛАРІОНОВ

    Листопад — зимі брат

    День Покрови Пресвятої Богородиці був погожим, але прохолодним. Лише у Карпатах випав перший короткочасний сніг. Тож за народними прикметами, упродовж останнього місяця осені холоднітиме й надалі. Такий прогноз підтверджують і професійні синоптики. До кінця місяця денна температура знижуватиметься вдень від 9 до 1 градуса тепла, а нічна — від 3 до 8 градусів морозу. «Листопад — зимі брат», «У листопада осінь бореться з зимою», — кажуть прислів’я.

  • Павло ЛАРІОНОВ

    Запасай дрова до Покрова

    Відійшов у минуле перший місяць осені. Як і в останні кілька років, не обійшлося без природних катаклізмів. У багатьох регіонах планети синоптики занотували в аномалії погодних умов вересня чимало стихійних лих з людськими жертвами. Наприклад, торік о цій порі урагани прокотилися територіями США, Багамських островів, Грузії, могутні землетруси вразили Албанію, Індонезію, Хорватію та Туреччину, нищівні тайфуни — Іспанію та Японію.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Райські пташки на вдовиній хаті

    У Полтаві започаткували незвичайну традицію, такий собі мистецький рух, в якому беруть участь майстри декоративного розпису й усі, хто має хист до малярства й любить традиційне народне мистецтво. Разом люди розписують райськими квітами й птахами, які є символами української душі, дивовижними орнаментами сільські хати, музеї, магазини, зупинки. Виходить дуже оригінально.

  • Павло ЛАРІОНОВ

    Уродила нива, буде гарне мливо

    Цьогорічне літо позначиться в історії нашого буття чорною датою глобальної пандемії з тисячами людських жертв.  На жаль, прогнози на послаблення наступу вселенської біди невтішні. Сподіваємося на успішне створення вченими світу рятівної вакцини. Поки що, дедалі глибше проникаючи  у космічний простір, щоб виявити позаземні цивілізації,  втрачаємо земний генофонд внаслідок негативного впливу глобального потепління і наступу невідомих вірусних епідемій.

  • Олесь ПОШИВАЙЛО

    Скарби народної душі

    Появу Національного музею гончарства в Опішному напророчили ще в ХІХ столітті. Спочатку професор Анастасій Зайкевич у 1879 році вперше здійснив польову експедицію й зібрав колекцію глиняних виробів Опішного, за якою 1882-го опублікував перший у Європі альбом з мотивами українського гончарного орнаменту. 1893 року те саме зробив Іван Зарецький, який зібрану колекцію кераміки передав музеєві Полтавського земства. У 1904-му художник-кераміст Петро Ваулін заснував в Опішному перший в Україні громадський музей старовинних гончарних виробів.

  • Володимир МИШАНИЧ

    Живе «Косиця» — житиме й народна вишивка

    Здавалося б, що нового можна сказати про вишиванку. Цей предмет одягу — один із нев’янучих символів, який єднає українців, хоч би де б вони жили. Проте мало хто завдає собі клопоту, щоб самому навчитися виготовляти його. Мовляв, навіщо, якщо можна піти в магазин і підібрати собі вишивану сорочку до вподоби. Але вдумаймося: чи має річ, придбана в торгівлі, таку саму духовну, естетичну вартість, як виготовлена власноруч? Звичайно, ні.

  • Липнева пора, як дівка чепурна

    Липень — маківка літа. Природа демонструє свою щедрість розмаїттям дарів землі. Вибір садовини та городини на ринкових прилавках такий великий, що очі розбігаються. А які мальовничі о цій порі лани! Золотавим маревом милують око посіви соняшнику і рапсу, первозданною білизною — гречки, небесною блакиттю — льону. «Липнева пора, як дівка чарівна», — таким прислів’ям охарактеризувала народна мудрість другий місяць літа.