Чоловічок був єдиним у жіночому товаристві. Не Ален Делон, звісно. Та куди там — навіть на Денні де Віто не тягнув. Але собою пишався безмірно. Найбільше, схоже, тим, що належав до сильної статі, представники якої на Чернігівщині — вражаюча демографічна меншість: у розрахунку на кожну тисячу жіночого населення припадає 826 чоловіків. Тобто настав час вносити корективи у загальновідому пісню про те, що на десять дівчат за статистикою — дев’ять юнаків, тому що останніх вже менше.  

Гостра необхідність змін в управлінні державою наприкінці другого десятиріччя незалежності змусила чинне керівництво країни вдатися до рішучіших заходів. У їхню основу було покладено завдання переорієнтувати державний механізм на будівництво сучасної європейської держави, розвиток демократичного суспільства та задоволення нагальних потреб кожної людини.
Для цього варто було, озброївшись досвідом успішних країн, рішуче й безповоротно зламати існуючі управлінські догми, вдатися до певною мірою непопулярних заходів, щоби вибудувати концептуально нову виконавчу вертикаль, зробити її дієздатною і мобільною. 

Є у Драбові на Черкащині перукарня, яку знає чи не весь район. Принаймні його прекрасна половина. Сюди протоптали стежку ті, хто прагне завжди мати чудовий вигляд, як і належить жінкам. Андрій Єгоров, який тут працює, можна сказати, вимріяв створене ним невелике підприємство. Набувши досвіду в місцевій перукарні, де залишив про себе найкращі спогади, майстер-підприємець вирішив спробувати власного «хліба», відкрив свою перукарню. Ось уже п’ять років щодня чаклує над жіночими голівками, роблячи представниць прекрасної статі ще чарівнішими. І вони цінують його талант.  

Сьогодні в Україні майже 54% населення – жінки. Їх умовно можна поділити на дві групи: ті, котрі усвідомили свою суспільну роль і значимість, і ті, які про це навіть не задумувалися. Причина – в тому, що наше суспільство у цьому питанні, на мій погляд, ще не готове перейти до цивілізованих норм. Чому? Бо в цивілізованому світі ця тема не може стояти на такому рівні, як стояла тоді, коли чоловік здобував мамонта, а жінка готувала з нього їжу.  

Березневе сонце припікало і безжально перетворювало щедрі зимові запаси снігу на струмки та калюжі. Тому поблизу вуглегірського Центру культури кілька малих хлопчаків часу не гаяли: завзято ліпили і жбурляли сніжки. Моє запитання: «Ким вони хочуть стати в майбутньому?» застало їх зненацька. Розпашілі від гри, вони лише ніяково усміхалися й переглядалися. Нарешті один відповів: «Мабуть, футболістом». Інший, як виявилося, хоче бути «президентом». А ще один лише знизав плечима.

Боротьба з корупцією та організованою злочинністю визначена керівництвом держави як одне з пріоритетних завдань. Подолати це ганебне явище без допомоги суспільства майже неможливо. Тому в Національній антикорупційній стратегії на 2011—2015 роки передбачається, зокрема, співпраця правоохоронних органів з громадськими організаціями. Це добре розуміють у Всеукраїнській спеціальній колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю (ВСК БКОЗ).  Наш кореспондент розмовляє з  її  головою Юрієм ЛАВРЕНЮКОМ.  

Важко сказати, що змінюється в роботі черкаських тролейбусників із черговою зміною керівництва комунального підприємства. Нині виконуючий обов’язки директора «Черкасиелектротрансу» Андрій Наумчук (від липня минулого року — це вже третій керівник) навіть на телефонні дзвінки не відповідає, не те щоб прокоментувати ситуацію. А вона, скажемо прямо, критична. Принаймні за оцінкою городян, які мерзнуть на зупинках, чекаючи тролейбусів. У цьому особисто довелося переконатися вашому кореспондентові, який    за цілу годину так і не дочекався «сімки», яка, згідно з графіком, вивішеним на зупинці, мала вже кілька разів ощасливити пасажирів.  

Один із телесюжетів спершу розсмішив, а потім викликав щире бажання потиснути героям розповіді їхні нечисті, але такі кмітливі руки. Та й справді. Уявіть бізнесмена середньої руки. Йому вдалося вбитися в пір’я, але хочеться нових перспектив. Та без заручання когось із вищої влади не бачити їх, як власних вух. Як же дістатися монаршої уваги?  

Подарував коханій на Восьме березня кошик рожевих троянд, а вона розплакалася. — Так розчулилась? — Ні, вона хотіла «Бентлі»…  
У цьому анекдоті насправді лише частка анекдоту. Бо неприкрашена правда з року в рік однакова: їх лихоманить, ними трясе,  а в очах упереджене побоювання: раптом не сподобається? І річ тут часто не в товщині гаманця, а в тому, з якою жінкою вам доводиться мати справу. Звісно, маму, бабусю чи доньку шокувати не варто. А от на дружині, подрузі чи колезі можна відігратися.

Я провела в Євпаторії останній день зими. Напередодні ситуацію, що склалася в місті (а воно вже четвертий день залишається без централізованого водопостачання), кваліфікували як надзвичайну на державному рівні. Тут побував міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога, у Сімферополі вже відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, вже прийняті рішення про виділення коштів, аби курортне місто могло відновитися на початок сезону.