Суспільство
-
Карантин вихідного дня дав позитивний ефект
Карантин вихідного дня дав певний позитивний ефект. На кінець карантину вихідного дня, 30 листопада, за попередній тиждень було зафіксовано на 6 тисяч хворих менше, ніж прогнозували. Посилені обмеження на вихідних трохи стабілізували ситуацію, зокрема спостерігається вирівнювання в лікарнях зайнятості ліжок хворими на коронавірусну недугу, яка вже майже місяць тримається на постійному рівні 27—28 тисяч. Це дає змогу уряду скасувати саме ці обмеження. І на вихідні, і в будні діятимуть обмеження «помаранчевої» зони на території всієї країни.
-
Глухий кут на лінії розмежування
Із самого початку загарбання 2014 року частини українських територій на Донбасі тамтешні люди живуть у страху. Російська пропаганда, нагадуючи вічний двигун, досі наганяє жах про «загрозу України» та «фашистів», «бандеровців», які буцімто з дня на день підуть у наступ і зрівняють Донецьк із землею.
-
Гроші в разі нещастя: все у ваших руках
Постійне зростання кількості хворих на COVID-19 в Україні зробило свою справу: чимало людей, не випробовуючи долю, стали самостійно або за допомогою керівників своїх компаній страхуватися в разі цієї хвороби. Тому в нашій країні, як і в інших, виник новий вид страхового поліса, який умовно можна назвати у разі захворювання на COVID-19.
-
Голодне лихоліття
28 листопада в Україні вшановують жертв однієї з масштабних, цинічних, жахливих і потворних трагедій у вітчизняній історії — людомору.
-
«День за днем у родині вмирали п’ятеро—семеро дітей»
У ті роки в південному благодатному краю ніщо не провіщало голод. Колосилися ниви, родили сади, в лісових посадках можна було зібрати і гриби, і ягоди. Якби не колективізація, розкуркулення та політичні перипетії. Саме ці складові, як і скрізь в Україні, стали причинами штучного голоду. За даними Державного архіву Миколаївської області, тут було розкуркулено 12 тисяч місцевих успішних домогосподарств. Спочатку ярлики «куркулі» навісили на представників заможних родин. Згодом взялися за середняків, а коли вже не стало й таких, прийшла черга бідноти.
-
Люди помирали сім’ями, і ховати їх було нікому
У Чупахівській загально освітній школі (ЗОШ) Охтирського району на Сумщині зберігається обсягова науково-дослідна робота «Голодомор 1932—1933 років», яку свого часу підготували учні закладу під керівництвом учительки історії Надії Байстрюченко. Під обкладинкою — численні свідчення земляків, які пережили той страшний час, відчули дихання смерті.
-
Грудень у дорозі — зима на порозі
Цього року зима розпочала наступ широким фронтом. 15—16 листопада перший сніг білою ковдрою завтовшки 8 сантиметрів укрив Дніпропетровщину, Кіровоградщину, Луганщину, Полтавщину, Сумщину і Харківщину. Щоправда, снігопади були лагідними, без різкого зниження температури. Але навіть такий м’який візит сніжної королеви спричинив масштабну проблему: власникам авто, які не потурбувалися завчасно перевзути їх, годинами довелося простоювати у чергах на СТО, щоб замінити літні шини на зимові. Не обійшлося і без ДТП з жертвами, що сталися на дорогах, вкритих ожеледицею.
-
Сірі відтінки «червоної зони»
У номері за 23 червня цього року наша газета надрукувала матеріал, що у Полтаві недостатньо опікуються профілактикою здоров’я. Зокрема звернули увагу на таке: виявляється, працівників міської санепідстанції не забезпечили приміщеннями для повноцінної роботи.
-
Закарпаття відкривається заново
В Ужгороді нещодавно відбувся представницький форум, присвячений перспективам подальшого розвитку Закарпатської області. Про масштаби організатори без зайвої скромності зазначили, що такого заходу, «який би збирав усіх, хто впливає на рішення щодо розвитку Закарпаття», дотепер не існувало. Метою зібрання було, «з одного боку, спростувати стереотипи про цей регіон, а з другого — відкрити його для решти України та світу наново». Звідси й назва Re: OpenZakarpattia, що націлює на нове відкриття краю. Розповімо про основні висновки, які сформулювали учасники заходу.
-
«Масандру» продадуть під новобудови
У жовтні 2020 року стало відомо, що так зване міністерство майнових і земельних відносин Криму продає кримський винзавод «Масандра». Під час заочного голосування 14 жовтня «депутати парламенту Криму» погодили проведення приватизації виробничо-аграрного об’єднання «Масандра». За рішення про приватизацію проголосували 60 депутатів, проти — 13, утримався один, не голосував один. Окупанти на торги виставили 100% акцій АТ «Виробничо-аграрне об’єднання «Масандра» з початковою вартістю 5,3 мільярда рублів, або близько 70 мільйонів доларів. Щоб узяти участь в аукціоні, необхідно заплатити 20% стартової ціни акцій, тобто близько мільярда рублів. Аукціон відбудеться 14 грудня.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ