Цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів або про так звану спецконфіскацію (№5142). Ухвалення цього документа дасть змогу конфіскувати кошти членів «Сім’ї» втікача Януковича. Найзначніший актив, який можуть вилучити у найближчого оточення екс-президента в Україні, — облігації та кошти від погашених ОВДП, заблоковані на рахунках вітчизняних банків. Ці гроші обсягом 15 мільярдів гривень уже враховано у верстці проекту бюджету–2017, їх мають спрямувати на фінансування оборонних і космічних програм, АПК, наповнення Фонду регіонального розвитку та підтримку об’єднання територіальних громад. Завдяки цьому закону Україна може витребувати кошти екс-чиновників, заблоковані нині за клопотанням Генпрокуратури у Швейцарії, Великій Британії, на Кіпрі, в Австрії й Ліхтенштейні. Мета закону — оперативно повертати до скарбниці кошти корупціонерів-утікачів. Утім, ще до розгляду в сесійній залі законопроекту опоненти спецконфіскації почали розповсюджувати страшилки про начебто можливість використання нового механізму для рейдерських захоплень і позбавлення активів усіх, хто не догодив владі. Про що насправді йдеться у новому законопроекті й чого там немає, розповідає заступник міністра юстиції Антон Янчук. 

Курить людина чи ні, біситься від смороду цигаркового чи байдужа до цього, схвалює заборону диміти в кафе-ресторанах чи тужить за часами, коли скатертини сіріли від попелу, — щодо дечого і перші, й десяті мають спільну думку: ніхто не хоче, щоб курили діти. 

Сумщина належить до областей, в економіці яких помітну роль відведено лісовому господарству. Аукціони з продажу необробленої деревини тут стали традиційними, а виручені кошти активно працюють як на лісогосподарські підприємства, так і бюджети різних рівнів. Однак останнім часом у цій сфері зафіксовано порушення чинного законодавства. Які саме і чому вони стали можливими, кореспондентові «УК» розповів заступник директора Сумиагропромбіржі Олег ШЕСТАК. 

Боєць добровольчого батальйону «Айдар» В’ячеслав Хільчишин родом із Рівненщини. Молодий, небагатослівний, міцний духом і тілом, упевнений у собі чоловік. Такими чеснотами наділила його природа. Не зрадив він їм, залишившись точнісінько таким і після тяжкого поранення. Під час бою в селі Хрящувате на Луганщині осколком від танкового снаряда йому зачепило руку. Звідти 15 серпня 2014 року потрапив до Харківського військового госпіталю. Лікарі докладали зусиль, аби зберегти кінцівку. На жаль, боротьба закінчилася ампутацією. Тоді в госпіталі важко було усвідомлювати свій стан. Втративши руку, не втратив смак до життя. Побачив поруч із собою побратимів із різними пораненнями. У когось воно було легше, ніж у нього, а хтось потайки заздрив Славковому стану. Після лікування в Київському центральному клінічному госпіталі, щойно лікарі дозволили протезування, потрапив у Німеччину. Вже з-за кордону повернувся зі встановленим протезом правиці Mikellangelo. 

Напередодні воєнного конфлікту на сході нашої країни сім’я Закірових у рідній їм Кадіївці (тоді — Стаханові) виховувала двох власних дітей і п’ятьох прийомних. У серпні 2014 року батьки разом із дітьми переїхали на українську територію в Лисичанськ. Тут купили будинок, і вже під новим дахом у родині з’явилося ще семеро хлопчиків і дівчаток, які залишилися без батьківського піклування, а доля їх розкидала по інтернатах і притулках. 

Над столичною станцією метро «Героїв Дніпра» невідома особа (а це реалії нашого життя, коли власник ховається в тіні) зводить торгово-розважальний центр. Вночі так гатять, що у ближніх будинках неможливо спати, тріщать стеля й стіни підземки. Ніхто не зважає на те, що новобудова закоркує Оболонський проспект, який екологи постійно визначають найзабрудненішим місцем у Києві. Після зведення торгово-розважального центру цю магістраль зовсім не продуватимуть вітри… 

Після прогнозу відомого народного синоптика Леоніда Горбаня різко піднялися ціни на батареї й теплий одяг. За його передбаченнями, цьогорічна зима має бути сніжною, морозною і затяжною. Похолодання й дощів зі снігом слід очікувати вже наприкінці жовтня. А сніг випаде в середині листопада. Грудень буде сніжним і холодним. Найбільшого морозу слід очікувати в січні, на Водохреще. Також морозним буде лютий. Мерзнутимемо аж до кінця березня.

«Як приємно дивує Вільнюс! Купуємо на зупинці у кіоску воду. На вітрині півлітрова пляшечка — 55 центів. Водночас продавчиня просить 65. На наш здивований подив відповідає: 10 центів депозит. Цю пляшку ви потім можете здати», — приблизно такими словами розпочиналася моя розмова з приятелькою опісля її повернення з відпустки. Виявляється, там щодня в звичайнісіньких магазинах усі охочі і, що не менш важливо, успішні та пристойні (судячи з вбрання), приходять із сумками й обережно запихають в автомат — зовні як кавовий — пластикові й скляні пляшки, бляшанки. Про те, що процес переробки розпочався вдало, засвідчують гучні звуки — автомат швидко згинає «весь непотріб», а скло в автоматичному режимі спрямовує до іншого відсіку. 

Перетин лінії розмежування залишається дуже важким випробуванням для жителів Донбасу, які з різних причин вирушають у цю непросту поїздку. І смугасті шлагбауми, довжелезні автомобільні черги біля КПВВ, іноді аж занадто прискіпливі перевіряльники та сварливі й роздратовані подорожні нарешті залишаються позаду. Змучені люди полегшено зітхають: «Пронесло!» Причому в цей момент ті, хто подорожують із тимчасово окупованих територій до України, навіть не підозрюють, що для них певні труднощі лише розпочинаються. Це стосується людей похилого віку, які невдовзі навіть зазнають неабиякого психологічного удару. Адже побачене ними на власні очі в Україні разюче відрізняється від того, у чому їх переконують ось вже майже три роки. І тому сказати, що вони почуваються обдуреними, — це нічого не сказати. 

На Волині до зростання інфекцій, які вже багато років не реєстрували, призвів низький рівень профілактичних заходів із дератизації, дезінсекції, дезінфекції. Навіть рекомендаціями, коли загрози набувають критичних форм і призводять до смертей, деякі представники влади на місцях нехтують, — наголосила виконувач обов’язків директора ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» Наталія Янко на апаратній нараді в облдержадміністрації, розповідаючи про небезпеки санітарно-епідемічної ситуації у краї.

За словами фахівця, один із таких тривожних дзвіночків — те, що за п’ять останніх років в області зафіксували 29 випадків лептоспірозу. Це небезпечне інфекційне захворювання, джерелом якого є миловидні гризуни і яке перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням капілярів, нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем.