Суспільство

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Чи стануть новонароджені в окупації українцями?

    Бути патріотом в анексованому Криму й на окупованій території Донбасу складно з багатьох причин. Передовсім тому, що навіть якщо батьки хочуть, щоб немовля, народжене на півострові, зареєстрували як громадянина України, на практиці це зробити вкрай важко. Нині батьки отримують у пологовому довідку (так зване медичне свідоцтво) і реєструють дитину в органах місцевої влади. Виїхати і зареєструвати дитину на материковій частині України батьки не можуть, тому що довідка з кримського пологового будинку не дійсна (згідно із Законом «Про тимчасово окуповані території»), а російське свідоцтво про народження українська влада також не визнає. До того ж у Криму перестали видавати дублікати довідок, а оригінал забирають під час видачі російського свідоцтва. 

  • У Києві представили картини, створені на снарядах

    У час війни на сході України деяким художникам полотном служать гільзи. Картини зі снарядів — та ситуація, коли форма і зміст доповнюють одне одного, коли матеріал стає напрочуд символічним. 

  • Ігор МОРОЗ: «Завдяки новим човнам морські експедиції стануть безпечнішими»

    Знаковою називають у Національному антарктичному науковому центрі подію, що відбулася нещодавно. Українська станція «Академік Вернадський», на якій нині працює ювілейний 20-й загін дослідників, згодом отримає чудові подарунки. Це нові сучасні плавзасоби — три надувні човни вітчизняних виробників Aqua-Storm, Aqua-Star і Elling. Що це означає для зимівників, розпитуємо в головного інженера центру Ігоря МОРОЗА. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Рябеньке телятко з’їло паляницю

    Цю простеньку скоромовку мої батьки використовували як жартівливий тест на знання української мови. Людина, яка мислить російською і повсякчас нею спілкується, часто виказує себе, вимовляючи «рябЄнькЄ» та «палянІцУ». 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Своє слово має сказати суд

    Європа та світ підтримують Україну в її прагненні повернути анексований Росією Крим. Але правлять цим світом прагматики, які обгрунтовують свої рішення не емоціями, а цифрами, фактами, юридичними оцінками. Тому так важливо збирати та оприлюднювати факти порушення прав українських громадян на окупованому півострові, домагатися відновлення цих прав у судовому порядку.

    На цьому наголошували учасники прес-конференції «Крим без правил: свобода пересування та власність». Зокрема експерт Регіонального центру прав людини Сергій Заєць розповів, що вже укладено дві збірки, в яких розповідається про такі порушення, наведено приклади, запропоновано рекомендації для юристів щодо ведення подібних справ як у національних, так і міжнародних судах.

  • Олена ІВАШКО

    Миколаївщина: У сільради — жіноче обличчя

    Реформування системи органів місцевого самоврядування розпочато з Очаківського району області. Тут відбулася перша сесія Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади першого скликання. Село Куцуруб зі славною історією та традиціями, засноване на узбережжі Чорного моря у 1756 році, відтепер набуло права називатись адміністративним центром об’єднаної територіальної громади. Новоутворена громада налічує 4755 жителів, з яких 2285 — у селі Куцуруб, 1300 — в Іванівці та 270 — у селі Яселки.

    Рішення об’єднати Іванівську (села Іванівка та Яселки) і Куцурубську громади  в Куцурубську об’єднану територіальну із центром у селі Куцуруб селяни прийняли із власної ініціативи у серпні 2015 року. На тій серпневій сесії було вирішено, що сільські ради, які об’єдналися, припиняють свої повноваження з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Гроші дають тим, хто проводить реформи

    Полтавщина останніми роками стабільно перебуває серед лідерів з економічного та соціального розвитку в Україні. Активно працюють тут і над питаннями адміністративно-територіального реформування. Це помітили в Євросоюзі й запропонували полтавцям взяти участь у їхньому спільному з Програмою розвитку ООН проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», пообіцявши їм певну суму на розвиток місцевих громад, якщо реформи в області відбуватимуться по висхідній.

    За даними департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації, нещодавно область отримала міжнародну техдопомогу обсягом понад 1 мільйон євро та 1 мільйон 270 тисяч доларів. Ці кошти підуть на реалізацію ініціатив у межах проекту 29 сільських та 3 селищних рад у 8 районах області. Співфінансування ЄС становить 40 тисяч доларів на район. Витратити кошти можна на проекти за напрямами: водопостачання, ФАПи, енергозбереження у школах і дитсадках, енергоефективність (застосування альтернативних технологій), довкілля (утилізація сміття). 

  • Володимир Семистяга: «Ми були єдиною громадською організацією на сході країни, яка чинила спротив сепаратизму»

    Якщо коротко переповісти останні півтора року з життя голови Луганського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Володимира СЕМИСТЯГИ, то це 55 днів полону в сепаратистів, утеча на підконтрольну Україні територію. А днями — перші відвідини рідного краю з київськими митцями. Концерти, виступи у школах, серед вояків. Разом із побратимами він відроджує «Просвіту» на Луганщині й упевнений, що настрої людей навіть на окупованій частині області змінюються на користь України. Про це він розповів в інтерв’ю «УК». 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Куди зникають лічильники на тепло?

    Детективна історія із пошуком лічильника на тепло в моєї знайомої розпочалася ще влітку. Тоді вона як уповноважений представник мешканців будинку почала цікавитися, чи є в їхній 16-поверхівці, що в Києві на вулиці Вірменській, 5-а, цей пристрій. Сантехнік із місцевого ЖЕО-2203 переконував, що лічильник у будинку є, проте песимістично наголошував, що особливо розраховувати на нього не варто. Мовляв, те, що дехто розповідає, що з лічильниками на тепло платити доведеться менше, — неправда. А мешканці будинків, де такі прилади є й не перший рік функціонують, переконували, що завдяки лічильникам вони економлять до 30% коштів порівняно з тим, що платили до встановлення засобу обліку.

    Проте повернімося до нашої історії. З наближенням опалювального сезону та появою платіжок на тепло з «оновленими» цифрами історія зі встановленням лічильника починала перетворюватися на детектив. У жовтні уповноважена випадково з’ясувала, що лічильника в будинку все-таки нема, а сантехнік тепер розповідав, що він нічого не казав. 

  • Іван ШЕВЧУК

    Глибинна суть

    Адміністрація морських портів України (АМПУ) та один зі світових лідерів у галузі днопоглиблювальних робіт бельгійська компанія Jan De Nul n.v. підписали меморандум про взаєморозуміння. Адже бельгійців зацікавила участь у проведенні днопоглиблення в українських гаванях. Інтерес цей для нас своєчасний, бо вималювався він на тлі вельми неприємного дзвіночка від великого європейського бізнесу.