Вже стало традицією, що всі значущі події, які відбуваються в країні, через певний період часу відображаються у сувенірах. Проте якщо після подій 2004 року мода на революційну символіку буквально заполонила прилавки всіх продавців «дрібничками», то цьогоріч аж такого сплеску не спостерігається. Хоч деякі специфічні сувеніри все-таки з’явились у продажу. Скільки коштують незвичні дрібнички і чим дивують українців та іноземців наші майстри, цікавився «Урядовий кур’єр».

На теренах нашої держави впродовж століть успішно розвивалося бджільництво. Нині Україна входить у п’ятірку країн-експортерів меду. Але ця лідерська позиція скоро може похитнутися.

Останніми роками наш мед стає дедалі менш якісним, а українська крилата трудівниця опинилася на межі виживання. Чому гинуть бджолині сім’ї, що впливає на якість продукції бджільництва та як захистити безпосередньо галузь? Ці та інші питання є більш ніж нагальними. Їх жваво обговорювали днями на щорічному семінарі бджолярів Дніпропетровщини.

Допоки на державному рівні вирішують, звідки викроїти копійку на підтримку військовослужбовців, прості громадяни щиро діляться грішми, продуктами, житлом, добрим словом із захисниками. Як це відбувається, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Нині уряд працює в напруженому режимі. Проте навіть в умовах, які склалися у зв’язку з подіями в Криму, держава повинна функціонувати, а населення — отримувати всі необхідні гуманітарні послуги: діти мають ходити в садочки, учні і студенти — навчатись та отримувати дипломи, а заклади охорони здоров’я — безперебійно функціонувати тощо. 

Серед першочергових завдань митної служби — створення таких умов для роботи з бізнесом, які дадуть змогу повернути довіру суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Щоб підприємці почали сприймати її як сервісну службу. Про це під час зустрічі з представниками бізнесу заявив заступник міністра доходів і зборів України Віталій Науменко. Він пообіцяв, що митників, які брали участь у корупційних схемах й утворювали штучні перешкоди для бізнесу, буде звільнено, а в структурі регіональних митниць створять групи швидкого реагування, які оперативно проводитимуть перевірки всіх фактів корупційних правопорушень.  

"Любити Вітчизну до глибини душі — одне діло, любити її ж до глибини свого гаманця — зовсім інше!" Який великий смисл ховається за цими словами!.. В умовах здійсненої анексії Криму і реальної загрози вторгнення російських окупантів на континентальну Україну вони набули особливого, сказав би, державорятуючого значення. 

Днями світ відзначив День захисту прав споживачів, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1985-му. Кожен із нас, чи продукуючи якісь товари або надаючи послуги, чи купуючи їх або споживаючи, виступає в цій ролі тисячі, десятки тисяч разів. 

Прикро, якщо найгірші сторінки історії повторюються. Подумалось про це, коли в резиденції «Межигір’я» виявили автомобілі, які колись належали кіностудії імені О. Довженка. Пригадався запис Олександра Довженка в щоденнику, датований 1945 роком. «Мій час — край загибелі мого народу. Що робиться в його культурі? Скільки знищено, розігнано, якими людьми обсажені заклади, де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості асиміляторів і русифікаторів. О, другорядність, яка страшна сила в тобі». 

Звідси Карпати — наче на долоні, збігають за обрій могутніми гірськими хребтами, які щодалі — то з зелених стають синіми, фіолетовими, блакитними, наче небо. Над усіма горами височіє Говерла, гублячись у серпанку хмар.
На таких висотах не кожне дерево може прийнятися. А як уже прижилося і заплодоносило, то вважається найкращим  з-поміж своїх побратимів, насіння з нього — найдобірніше. Тому державний дендрологічний парк «Високогірний», що розкинувся на висоті у півтора кілометра над рівнем моря на 124 гектарах території Надвірнянського лісгоспу Івано-Франківщини, називають ще лісовою лабораторією. Тут науковці відточують знання про флору карпатських лісів, удосконалюють селекційні методи, а лісівники-практики беруть для лісовідновлення саджанці з елітних, так званих плюсових дерев, що за таксаційними, господарськими показниками є особливо цінними.

«Читаю Шевченка і лячно мені. У кожному слові — теперішні дні». Хоч ці рядки як заспів для тексту написав уже давно, але їхня суть не змінюється з часом. Навпаки — набирає особливої повноти та значимості, а лячність — не так страх, як пересторога. Найпершим було Слово, й свічку його не задмухали жодні вітри часу. «Світло від Світла» — читаємо у Символі Віри. Оте сяйво, яке дарував Господь юному Тарасові, донині відкриває сутність вольного духу. Воно стало поводирем для поступу «окрадених, сліпих, невольників» до Великого Пробудження, що переживаємо нині. Тяжким було, є і буде здолання шляху утвердження, але це праведний поступ, аби ожила «добра слава, слава України».