Прикро, якщо найгірші сторінки історії повторюються. Подумалось про це, коли в резиденції «Межигір’я» виявили автомобілі, які колись належали кіностудії імені О. Довженка. Пригадався запис Олександра Довженка в щоденнику, датований 1945 роком. «Мій час — край загибелі мого народу. Що робиться в його культурі? Скільки знищено, розігнано, якими людьми обсажені заклади, де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості асиміляторів і русифікаторів. О, другорядність, яка страшна сила в тобі». 

Звідси Карпати — наче на долоні, збігають за обрій могутніми гірськими хребтами, які щодалі — то з зелених стають синіми, фіолетовими, блакитними, наче небо. Над усіма горами височіє Говерла, гублячись у серпанку хмар.
На таких висотах не кожне дерево може прийнятися. А як уже прижилося і заплодоносило, то вважається найкращим  з-поміж своїх побратимів, насіння з нього — найдобірніше. Тому державний дендрологічний парк «Високогірний», що розкинувся на висоті у півтора кілометра над рівнем моря на 124 гектарах території Надвірнянського лісгоспу Івано-Франківщини, називають ще лісовою лабораторією. Тут науковці відточують знання про флору карпатських лісів, удосконалюють селекційні методи, а лісівники-практики беруть для лісовідновлення саджанці з елітних, так званих плюсових дерев, що за таксаційними, господарськими показниками є особливо цінними.

«Читаю Шевченка і лячно мені. У кожному слові — теперішні дні». Хоч ці рядки як заспів для тексту написав уже давно, але їхня суть не змінюється з часом. Навпаки — набирає особливої повноти та значимості, а лячність — не так страх, як пересторога. Найпершим було Слово, й свічку його не задмухали жодні вітри часу. «Світло від Світла» — читаємо у Символі Віри. Оте сяйво, яке дарував Господь юному Тарасові, донині відкриває сутність вольного духу. Воно стало поводирем для поступу «окрадених, сліпих, невольників» до Великого Пробудження, що переживаємо нині. Тяжким було, є і буде здолання шляху утвердження, але це праведний поступ, аби ожила «добра слава, слава України». 

Усі ми час від часу звертаємось до органів Мін’юсту: комусь потрібно оформити спадщину, комусь — нерухомість. Проте останніми роками це спілкування було проблематичним. Загалом такі органи мали б бути взірцем у боротьбі з корупцією, але нині це не зовсім так. Щоб виправити складну ситуацію, міністр юстиції України Павло Петренко розпочав налагоджувати роботу відомства. Перше і основне — це питання щодо проведення антикорупційної перевірки всього керівного складу міністерства і відповідних регіональних підрозділів органів юстиції.
— Перед керівниками нашого відомства я ініціював питання, яке стосується оприлюднення ними на нашому офіційному сайті декларацій про доходи і витрати. А також про доходи, витрати та майно їхніх родичів, — розповів Павло Петренко під час відеоконференції «Ключовий пріоритет в діяльності Міністерства юстиції — захист прав, свобод та інтересів громадян», яка відбулась у четвер у Кабінеті Міністрів. — Це робимо для того, щоб Мін’юст був взірцем у боротьбі з корупцією. 

У рамках робочого візиту до Республіки Польща віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман зустрівся з Президентом Польщі Броніславом Коморовським.

Українська сторона подякувала за миттєве реагування на події в нашій державі та ініціювання низки заходів на форумі ЄС, високо оцінивши особистий внесок Президента Республіки Польща. «Ми високо цінуємо зусилля польської сторони, спрямовані на мирне врегулювання українсько-російського протистояння та збереження територіальної цілісності нашої держави», — підкреслив Володимир Гройсман. 

Серед марева синьо-жовтих прапорів закарпатці та гості з інших регіонів країни 15 березня віддали шану героям Карпатської України. Пам’ять захисників незалежної української держави з нагоди її 75-річчя вшановували на державному рівні відповідно до постанови Верховної Ради. Цей подвиг українців на диво нагадує подвиг юних захисників Української держави під Крутами…

Аби дістатися села Сонячне із Сум, треба подолати не багато й не мало — рівно сто кілометрів. Стільки само, якщо вирушити, приміром, із Полтави. Або з Харкова. Тобто з географічної точки зору щось на зразок рівновіддаленого трикутника.

Якщо ж на цей населений пункт поглянути з висоти пташиного польоту, що в сьогоднішніх умовах, на жаль, вельми проблематично, можна побачити майже ідеальний круг діаметром трохи більш як два кілометри. Як кажуть місцеві жителі, за формою їхнє село нагадує саме сонце.

  Вони здавна привертали увагу людини не лише  красою, а й дивовижними метаморфозами, яких зазнають у розвитку. Пройшовши через глибоке перетворення, гусінь обертається на легкокриле створіння, яке без перебільшень можна назвати окрасою природного співтовариства. Створіння, яке навіть змушує перефразувати відомий вислів: можна нескінченно довго дивитися на вогонь, воду і… політ метелика.
Днями у столичному планетарії відкрилася виставка «Планета метеликів». Її населяють  миролюбні істоти, які прагнуть  спілкуватися з відвідувачами. А що більшість тропічні й потребують спеціального мікроклімату, то за ваше тепло і доброту вони навіть готові поділитися своїми таємницями. 

Такої ганьби, як нині, наш народ не зазнавав за всю багатовікову історію свого існування. «Славних прадідів великих правнуки погані», мабуть, змусили перевернутися в могилах не лише князівську дружину і військо запорозьке, а й замучених голодомором батьків тих сьогоднішніх відщепенців, які не тільки самі не боронять від ворога рідну землю, але й перешкоджають армії це робити.
Коли нещодавно показали по телебаченню групку луганчан, які грудьми стали не проти окупанта, а проти українських військових, що прямували на захист кордону, я очам своїм не повірила. Однак, коли до них приєдналися донеччани, блокуючи склади зі зброєю, сором захлеснув «дев’ятим валом». 

Який він, феномен моди в сучасному світі, де цивілізація виявляє себе в досконалій зброї, що поєднує найкращі наукові й технічні розробки, де культура заявляє свої здобутки у філософії рамки? Адже твором мистецтва може стати будь-що, обрамлене для сприйняття в приміщенні чи просторі. А соціум втілює себе в моді. У ХХІ столітті вона стала всеосяжно-тотальною і технологічною. Фешн — це і мода на зброю, й на творчі особистості, й на стосунки в сім’ї та державі.
Бізнесмен і політичний психолог Геннадій Балашов у книжці «Як стати авантюристом? Роздуми мільйонера» пише: «Бути модним — означає давати суспільству набір нових якостей. Найменш привабливі буденність, сірість, посередність, звичайність, на них ні успіху, ні багатства не досягти. Виокремлюватися з натовпу можна навчитися. Треба працювати над індивідуальними відмінностями. Відмінність, яка виокремлює з натовпу; відмінність, за яку захочуть платити, яку забажають у людини купити. Щоб вигідно виокремлюватися, потрібно бути модним (не тільки в одязі, а й у  стилі  життя, у поглядах)».