Суботні зустрічі

  • Людмила ЩЕКУН

    Марко ГАЛАНЕВИЧ: «Ми намагаємося дати нове життя пісням наших бабусь»

    «ДахаБраха» — український колектив, який утворився на початку 2000-х років, постійно гастролює за кордоном, а от на Батьківщині їх можна почути лише на етнофестивалях або придбавши диски сольних альбомів. Тому коли колектив завітав до Криму на фестиваль, я із задоволенням скористалася можливістю поспілкуватися з гуртом. Марку Галаневичу, єдиному власнику чоловічого голосу квартету, дівчата Ніна, Олена та Ірина довірили відповідати на запитання.  

  • Олена ІВАШКО

    Володимир ТАРАСОВ: «Наступними героями «Ну, постривай!» стануть вовченя-«ботанік» і нахабний заєць»

    Ця людина схожа на велику дитину. Можливо, його безпосередність і відкритість — наслідок особливого способу життя, де головне місце посідають мультфільми. Вигадуючи сюжети для дитячого кіно, він на годину і сам стає юним глядачем. Тому дитяча аудиторія з легкістю приймає його за свого, він розмовляє з ними зрозумілою їм мовою, тримається на рівних. Розмова про мультики і не тільки відбулася в день приїзду Володимира Тарасова до Миколаєва.  

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Звукорежисер Леонід СОРОКІН: «Якось мало не загинула вся музика до «Трьох мушкетерів»

    Леоніда Сорокіна називають класиком звукорежисури. Його запрошували працювати в Москву, на фірму «Мелодія», і в Київ — на радіо й телебачення, в Палац «Україна», на кіностудію імені Довженка. І на бельгійське радіо й телебачення, і на німецьке… Та він залишився в Полтаві, натомість відомі артисти приходили записуватися на його студію.  

  • Сергій ЖАДАН: «Із «Собаками в космосі» об’їздили багато міст і країн»

    Один з найяскравіших  письменників сучасної української літератури  Сергій Жадан  живе в Харкові. Але, як і личить  справжньому знавцеві людських душ, він не обмежується рамками одного міста: багато подорожує і так  само плідно працює. Загалом творчість  Сергія Жадана справедливо можна назвати «новою українською прозою», бо в ній автор відкриває читачеві світ, побачений очима молодої, не байдужої до життя людини, наділеної почуттям гумору та гострою іронічністю.

  • Володимир ЛУЦІВ: «Уперше в історії музики я дав концерт бандури в супроводі камерного оркестру»

    Уродженець Івано-Франківщини, нині громадянин Великобританії Володимир Луців переміг на Євробаченні понад півстоліття тому.
    Щоправда, 1961 року міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні, наступником якого і стало Євробачення, називався «За чашу Європи». А здобув перемогу Тіно Вальді (сценічний псевдонім співака), яка принесла йому світову славу, в бельгійському місті Ноклезіт. З 82-річним співаком, музикантом, громадським діячем ведемо мову про його непросте життя. 

  • Лілія БОНДАРЧУК

    Ярослав ГАВРИЛЮК: «В акторській долі багато важить випадок»

    Як виявити зв’язок між поколіннями, а особливо акторськими? Дружба його увиразнює чи унеможливлює? Акторська доля народного артиста України Ярослава Гаврилюка засвідчує, що дружба старших товаришів часом спроможна стати тим взірцем і світочем, котрий допомагає молодшим торувати свої стежки, причому і в мистецтві, й у житті. Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Костянтин Степанков… Вони були авторитетами для студентів 1970-х, які мріяли працювати в кіно, служити в театрі.  

  • Катерина ВЕЛЬМЕНКО: «Нашим танцівницям на Сході немає рівних!»

    На престижних змаганнях World Dance Championship IDF-2011 у  містечку Кастільончелло (Італія), учасниками яких були понад три тисячі професійних танцюристів різних вікових категорій із 26 країн світу, титул чемпіонки світу зі східних танців здобула українка Катерина Вельменко. Авторитетні хореографи в журі, знані у світі як провідні експерти з різних напрямків і стилів, були одностайними: запоріжанка Катерина стала кращою у сольному виконанні танку в стилі Aspany Raks.

  • Наталія РУДНІЧЕНКО

    Монтсеррат Кабальє: «Я ніколи не жертвувала сім’єю заради кар’єри»

    Важко повірити, але своє перше прослуховування в Італії молода співачка з Каталонії… не пройшла! Сьогодні Монтсеррат Кабальє відома і шанована у всьому світі за своє неповторне бельканто. Примадонна майстерно поєднує музику з емоційною і драматичною енергією, що виходить за межі колоратури. А її техніку виконання музичні критики одноголосно вважають бездоганною.

    Перший міжнародний успіх прийшов до Монтсеррат Кабальє в 1965 році. Їй запропонували терміново вивчити головну роль в опері «Лукреція Борджіа» Доніцетті, щоб заспівати її в американському Карнегі-Холі. Цей виступ захопив нью-йоркську аудиторію, викликавши двадцятихвилинні овації. 

  • Євген ПЛАКСІН: «Якось мене викрали після новорічної вистави»

    Найстаріший Дід Мороз країни — Євген Плаксін — проживає в Харкові. Ось уже майже 60 років одягає свій червоний кожух та шапку і стає символом влади над хуртовинами. За помахом його посоха, який переливається різнокольоровими каменями, запалюються і гаснуть вогні на головній ялинці Слобожанщини, грають музики, виходять артисти і розпочинаються новорічні дійства.

  • Ніна МАТВІЄНКО:«За кордон не поїду, хто б не кликав, бо коріння моє тут…»

    Щойно чую ім’я Ніни Матвієнко, як у пам’яті враз зринає мелодійне «Ой, летіли дикі гуси — ой, летіли дикі гуси через ліс…» — і настрій стає таким же мелодійно-мінорним. І хоч ця пісня давно стала візитівкою співачки, у її репертуарі — десятки не менш відомих і популярних не тільки в Україні, а й за кордоном творів. Причому хоч дуже часто вони мають конкретних авторів, ці пісні давно стали народними — бо люди їх визнали серцем і душею, а не завдяки різноманітним хитрощам сучасного шоу-бізнесу.