Така Грузія. Вона одразу приймає тебе в обійми, пригощає вином, хачапурі й каже: «Де ж ти була так довго? Я вже зачекалася». До Тбілісі з Києва всього дві з половиною години льоту — я знову в Грузії. Цікаво, щось змінилося за шість років моєї відсутності?

Коли закінчується літо, це не означає, що й туристичний сезон завершується. Принаймні це точно не про Одеську область. Навпаки, з початком осені там відбувається найцікавіше і... смачне

Якщо ви поїдете туди, нудьгувати не доведеться. Ви перенесетесь у середньовіччя і опинитесь у фортеці, де на вас чекають привиди. А в іншій епосі познайомитеся з Наполеоном, а потім перенесетесь у минуле століття і з’явитеся на сцені, виконуючи хіти з популярним гуртом

Тернопільщина урочисто розпочала літній туристичний сезон. І місцем для цієї події знову обрала старовинний Збараж, який має величезну кількість історичних пам’яток. Серед архітектурних перлин — замок. Парк біля його стін став місцем проведення заходу. Програма святкувань була розмаїта, насичена змаганнями, виступами, музикою, оскільки цими днями Збараж відзначав ще й день міста

Яскравим, масштабним, видовищним дійством відкрито туристичний сезон-2018 у Херсонській області. Не випадково місцем проведення свята стала національна історико-культурна пам’ятка «Кам’янська Січ», 309 років заснування якої відзначали цими днями. До села Республіканець Бериславського району з’їхалися майже 10 тисяч гостей, які побажали долучитися до історичної спадщини й ознайомитися з новими туристськими об’єктами цього курортного сезону

Останнім часом українці стали дедалі більше виїжджати за кордон. Посилив це і безвізовий режим з країнами ЄС, який став чинним цього літа. Проте наші громадяни їдуть не лише помилуватися принадами європейських країн чи погрітися на екзотичних узбережжях. Багато хто шукає за кордоном шанс на роботу, нерідко вирушаючи до сусідньої країни, з якою Україну колись поєднували близькі дружні відносини. 

Туристський сезон на Миколаївщині стартує 1 травня. Його особливістю стане поєднання в одному маршруті компонентів, які начебто і не змішуються, зате додають нових вражень. Так, обравши відвідання Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія», можна одночасно скупатися в Бузькому лимані, порибалити на Волоській косі, відвідати будинок відомих митців Бахтових у селі Парутине, поласувати домашніми сирами й винами на фермі. 

Підгорецький замок захоплює одразу — без довгих оглядин. Більше того, це відчуття не зникає і не забувається. Він прекрасний навіть у своїй занедбаності, а колись, ще й завдячуючи багатству і вишуканості інтер’єру, був серед найцікавіших у Європі. «Його вважають українським Версалем», — казав легендарний Борис  Возницький. 

Час летить стрімко, ніби птах: майнув крилом — і вже не наздоженеш. Навіть у межах одного життя можна відстежити разючі зміни, що сталися в різних галузях завдяки технічному прогресу. Скажімо, на зорі минулого століття як дивовижу сприймали  паротяг. А нині він — надбання історії.

Цю історію, точніше,  старі парові машини відновлюють у депо селища Цвіткове  на Черкащині. За радянських часів тут була паровозна база, на якій утримували понад сотню локомотивів. 

Навіть сплеск внутрішнього туризму, який відбувся внаслідок подій останніх років, а не завдяки зусиллям відповідальних за це чиновників, не спонукав їх уважніше придивитися, що робиться на ринку екскурсійної діяльності. Якщо відверто, то про це достеменно ніхто не знає. Кажуть, що в такій нерегульованості є свої плюси і мінуси. Гадаю, мінусів більше, і всі вони позначаються на нас, споживачах. Чого часом нам тільки не впарюють, іншого слова не підбереш, некваліфіковані екскурсоводи, озброєні знаннями, умовно кажучи, з кількох книжок. Контролювати їх нікому. От і чуємо, що Шевченко навчався в університеті свого імені, а в київському замку Річарда жив англійський король. І це нині вже не найбільша біда. Страшніше, коли на третьому році війни хтось із таких горе-гідів вестиме екскурсію з позицій «руського міра».