Цього року зазвичай помпезні урочистості з нагоди чергового випуску студентів Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у столичному Палаці «Україна» навіть не розглядали. І тому чимало причин. Кілька з них одразу на початку нашої розмови виокремила новий ректор член-кореспондент Національної академії медичних наук України Катерина АМОСОВА.  

Головним завданням гуманітарної політики є напрацювання тієї світоглядної платформи, на якій має базуватися єдність усього українського суспільства. Адже кожну державу як цілісність тримає на світі спільне розуміння її громадянами своєї історії, національних та культурних витоків, спільне бачення проблем сьогодення та шляхів їх подолання, спільна візія тих перспектив і цілей, до яких прямує суспільство. 
Гуманітарна політика, отримана в спадок від режиму Януковича, на жаль, не була націлена на потреби української держави.

Донедавна вітчизняну судову систему більшість українців характеризувала однією фразою: тотальна корупція. Загальновідомо, що деякі судді замість справедливих рішень виносили ті, завдяки яким вони отримували вигоду. Тож не дивно, що наші співгромадяни розчарувавшись у вітчизняній Феміді, з відповідними позовами звертались до Європейського суду з прав людини, і часто рішення виносили на їхню користь.

Не краща ситуація була й з процесом отримання адміністративних послуг. Щороку українці витрачали приблизно 20 мільярдів гривень на оформлення різних документів. Третина цих коштів осідала у кишенях державних службовців. А щоб отримати свідоцтво нотаріуса, потрібно було занести до «правильних» кабінетів від 20 до 100 тисяч доларів. Це вже не кажучи про те, що деякі державні чиновники замість виконання своїх прямих обов’язків переймалися лише особистим збагаченням.

Як реанімовуватимуть довіру до судової системи та прибиратимуть корупційну складову у діяльності державних органів та чиновників, в інтерв’ю «УК» розповів міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО. 

Класична революційна формула, за якою верхи не можуть, а низи не хочуть, призвела до відомих всім подій, що сфокусувалися на київському Майдані, а згодом, передусім на тлі іноземної агресії, набули інших протестних форм у різних частинах нашої країни. Одна з вагомих причин такого суспільного загострення — надмірна централізація влади.
З цією думкою погоджується наш поважний співрозмовник — американський економіст і політик, знаний у світі своїм застосуванням інструментів теорії ігор (математична теорія ухвалення рішень) до економічних і політичних проблем. Пан Маєрсон — прихильник децентралізації політичних систем, активно досліджує ці процеси в різних країнах. Із 2005 року він періодично співпрацює з вищими особами нашої держави в питаннях децентралізації і розширення повноважень територій.

Безцеремонне втручання Росії у внутрішні справи нашої держави, фарсовий референдум у Криму, переслідування там україномовного населення, відверта брехня з боку ЗМІ сусідньої країни про події на півострові, — все це «УК» засуджував не в одному десятку своїх публікацій. Для жителів Автономної Республіки вищеназване, та й не лише це, обернулося плачевними наслідками, в тому числі фінансовими. 
Ми попросили очевидця подій — начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Олександра КОНДРАШОВА розповісти про економічну ситуацію на півострові. 

З неполітичних новин цього місяця особливу увагу привернув паводок на заході України, який стався в середині травня внаслідок інтенсивних сильних і дуже сильних дощів на річках басейну Дністра. Дізнаючись новини з регіону, ми непокоїлися за тамтешніх жителів: мало нам війни на сході, то тут ще й стихія на заході.
Додавало гостроти новинам і те, що багато хто з українців змінив весняні туристичні маршрути з Криму на Карпати. Саме з оцінки наслідків наступу води і почалася наша розмова з головою Держводагентства Василем СТАШУКОМ.

Реалізація арештованого  та конфіскованого майна шляхом електронних торгів,  яку широко використовують  у багатьох країнах, з 1 травня стартувала і в Україні. Тепер  на спеціальному сайті http://torgi.minjust.gov.ua/ кожен українець може обрати товар і запропонувати свою ціну за нього. З упровадженням електронних торгів, обіцяють організатори, буде ліквідовано корупційні схеми, а гроші повз державну скарбницю вже не тектимуть.

Пілотний проект поки що стартував у Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях і в Києві. Докладніше про переваги нової системи, а також про те, як удосконалюється попередня, яка ще продовжує працювати, в інтерв’ю «УК» розповів голова Державної виконавчої служби України Дмитро Сторожук. 

У кожного покоління — власна війна. І напередодні 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні з огляду на події, які відбуваються в Україні, цей вислів набуває особливого і цілком конкретного змісту. А як сприймають нинішню ситуацію в країні та навколо неї ветерани війни? Чим живуть і на що сподіваються? Про це та про діяльність влади щодо ветеранської громади ми запитали у першого заступника голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимира СІРОШТАНА. 

Інтерв’ю зі своїм однокурсником Сергієм Квітом запланувала відразу, як його призначили керівником освітянської галузі нашої країни: коли людину знаєш давно, цікаво спостерігати зміни її професійного досвіду, суджень, стурбованості за галузь.

Хоч сам Сергій стверджує, що до освіти ніде вже не ставляться як до галузі. Це основа для всебічного гармонійного розвитку держави і суспільства. Тут формуються нові покоління фахівців та управлінців, тут закладаються основи для інноваційного розвитку економіки. Тож про сучасну українську освіту ця розмова. 

Даішників у нас не сварить хіба що ледачий. А так — і «хабарі беруть», і «зупиняють, коли їм заманеться», й «на ДТП вчасно не їдуть», а якщо приїхали, «не того винуватим роблять», і Правила дорожнього руху намагаються зробити більш жорсткими, і ще багато таких «і». Проте лютневі події в країні, коли від куль убивць загинуло п’ятеро інспекторів ДАІ, а решта, принаймні в столиці, не поспішала, як то кажуть, лізти поперед батька в пекло (пам’ятаю кілька днів, коли інспектора удень з вогнем на дорозі не можна було знайти), переконали: без співробітника Державтоінспекції на дорозі не можна — заради нашої ж із вами безпеки.