Держава, яка не має  засобів, щоб реформуватися, не має і засобів, щоб існувати по-старому. Ця думка  англійського філософа Едмунда Берка, висловлена ним майже 300 років тому, актуально звучить у нинішніх вітчизняних реаліях.
Принагідно нагадаємо, що протестний український Майдан як потужний сплеск суспільної енергії зібрався саме на підтримку європейського вибору України. А отже, і за європейське місцеве самоврядування — міцне підгрунтя успішного заможного буття  більшості країн нашого континенту.

Нинішній 2014-й для системи українського ЗНО фактично ювілейний: хто відстежує тему, пам’ятає, що рівно 10 років тому колектив однодумців, який на той час очолювала Лілія Гриневич, за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організував і провів перший масштабний експеримент зі складання тестів. Саме він став підгрунтям системи, що дала змогу забезпечити рівний доступ до вищої освіти й мінімізувати корупційні ризики при вступі до вітчизняних ВНЗ. А вже створював механізм дії цієї системи Ігор Лікарчук, який майже 6 років очолював Український центр оцінювання якості освіти, — доти, доки, як скаже Ігор Леонідович під час нашої розмови, він «міг працювати з Табачником». Тож його повернення на посаду директора УЦОЯО громадськість сприйняла позитивно.

Якою буде політика нового уряду в енергетичному секторі України, чи будуть підвищені тарифи на енергоносії для населення, як вирішуватимуть питання з енергетичним забезпеченням і активами в АР Крим? Про це та інше — в інтерв’ю міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія ПРОДАНА.

— Юрію Васильовичу, в нинішній складній політично-економічній ситуації в Криму багатьох турбує зокрема і доля енергетичного сектору півострова. Як уряд планує врегулювати там ситуацію? Що буде з «Чорноморнафтогазом», морськими шельфами і як складатиметься співпраця з іноземними інвесторами в цьому плані?

Фінанси країни — одне з ключових питань розвитку будь-якої економіки. А у важкі часи політичного та військового протистояння, яке переживає останніми місяцями наша держава, це стає просто питанням виживання. Новопризначений міністр фінансів Олександр ШЛАПАК — відомий і шанований не лише в нашій країні, а й за її межами економіст. У своєму, так би мовити, консолідованому інтерв’ю, яке давав, відповідаючи на запитання кількох засобів масової інформації, зокрема й «Урядового кур’єра», він без купюр охарактеризував фінансово-економічний стан країни і шляхи подолання негативів, які Україна накопичувала протягом кількох років.

  Нинішня ситуація фінансового стану держави дійсно має дивний вигляд  — Україну, а отже, нас з вами, просто обікрали. Ті, кого ми вибирали президентами, депутатами, ті, що були при владі, чіткої відповіді на це питання, скоріш за все, не дадуть. Чому так сталося? Що потрібно зробити найближчим часом, щоб убезпечитися від цього надалі? Саме про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда» www.pravda.com.ua (25.02.2014 р.), на яке звернула увагу наша редакція, дав відповідь колишній виконувач обов’язків міністра фінансів України Ігор УМАНСЬКИЙ.

Важко не погодитись із твердженням, що всі ми споживачі. Чи не щодня стикаємося з неприємними ситуаціями, пов’язаними зі споживчим ринком. І це не залежить ні від рівня статків людини, ні від соціального становища. Адже виробники мають таку звичку: дурити покупців. Це стосується і представників сфери ЖКГ. Часто доводиться чути, що навіть в елітних будівлях не все гаразд із кранами або у VIP-магазинах обважують чи намагаються продати продукти, в яких вичерпаний термін придатності. Інколи й меблі від всесвітньовідомих виробників виявляються банальною дешевою підробкою. Тож запитань до голови Держспоживінспекції Сергія ОРЄХОВА багато. 

У день, коли Генеральний секретар РЄ запросив журналістів на інтерв’ю, відбувалося позачергове засідання Комітету міністрів, на якому обговорювали мандат і механізми роботи консультативної комісії, яка стежитиме за ходом розслідувань порушень прав людини в Україні за час останніх громадянських протестів.

Було випито майже всю каву і на тарілках залишилися лише крихти від круасанів, ми з колегами встигли обговорити всі «гарячі» теми європейської політики, але Генсека все не було. «Бачу, доведеться мені станцювати на столі, щоб журналісти не розійшлися», — жартував його спікер Даніель Гельтген. Він уже почав вибачатися за те, що зустріч, радше, доведеться скасувати, коли до кабінету стрімким кроком зайшов Турбйорн Ягланд. Високий і підтягнутий, сріблясте сиве волосся, темно-синій костюм, енергійний потиск руки і відкрита усмішка. «Даруйте, ситуація в Україні справді складна», — пояснює він своє запізнення. 

Підписання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом створювало ризики для українських товаровиробників. «Коли ми торкнулися цього питання, побачили дуже вразливі сторони цієї угоди в галузі економіки, які обов’язково постраждали б, — це аграрний сектор і сільське господарство, — заявив в інтерв’ю журналістові Віталію Коротичу Президент Віктор Янукович. — Європа має дотацію, яка становить близько 30%, на різні товари. В Україні вона значно менша, приблизно на рівні 1,5%. Наші товари стануть неконкурентоспроможними».

Миколо Володимировичу, буквально за місяць стартує весняна посівна. Чи готові аграрії до неї? Чи вдалося врегулювати гострі питання, які порушували сільгоспвиробники перед урядом, — з реєстрації прав оренди земельних паїв  та забезпечення міндобривами?
— Наскільки знаю, з 12 лютого процедура реєстрації прав оренди має бути спрощена Укрдержреєстром. Щодо міндобрив, то ми почали відпрацьовувати це питання за дорученням віце-прем’єра Юрія Бойка. Уже підписано Меморандум про взаєморозуміння з вітчизняними підприємствами хімпрому, згідно з яким сторони взяли на себе певні зобов’язання. Головна його мета — забезпечити товарну наявність міндобрив і врегулювати ціну на них.  

Поки в кулуарах тривають політичні торги, а народні депутати обговорюють зміни до Конституції, експерти застерігають про загрозу колапсу економіки. Пропонуючи свої варіанти розв’язання цієї проблеми, наголошують на тому, що потрібно вживати невідкладні та навіть непопулярні заходи, аби нівелювати негативний вплив політичної кризи на економічні процеси. А також переконують, що стабілізувати ситуацію можна лише шляхом здійснення реформ, які отримають міжнародну підтримку.