Під час евакуації поранених боєць за власним бажанням лишився на позиції, щоб прикрити відхід групи й утримати оборону. А ще якось кілька годин разом з побратимами долав ворожий РЕБ, що дало змогу зрештою виявити ворожу колону із 30 одиниць бронетехніки й відбити масштабний штурм противника.

Усе це про Ярослава з позивним «Комісар» — головного сержанта роти крил батальйону безпілотних систем «Інквізиція» 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка ЗСУ. 

Купив право боронити Україну

Ярослав — корінний киянин, який, наближаючись до 40-річчя, зробив успішну кар’єру в прибутковому бізнесі в галузі поліграфії. Почавши працювати із 17 років, він піднявся кар’єрними щаблями до директора з розвитку великої компанії з постачання друкарського обладнання та витратних матеріалів друку.

«Ми здійснювали технологічну підтримку друкарень у всій Україні та постачали їх матеріалами. Рекламна галузь, друковані медіа, книговидання: працювали фактично з усіма українськими друкарнями, які надавали послуги в цій галузі», — розповідає Ярослав.

Успішний бізнес він покинув після повномасштабного нападу рф і пішов добровольцем до лав ЗСУ у травні 2022 року.

«Завітав до військкомату як доброволець, але довелося сплатити 700 гривень штрафу, бо жодних документів про мене в них не було. Виходить, що за ці кошти я, можна сказати, купив право боронити Україну у складі Збройних сил», — усміхається Ярослав.

Службу боєць починав у складі 23 окремого батальйону спеціального призначення окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. 2022 року вона виконувала завдання на Київщині, аж доки в листопаді підрозділ не направили на Донеччину.

Курдюмівка, Озерянівка, Кліщіївка, Бахмут — називає Ярослав населені пункти, в яких та поблизу яких йому випало брати участь у бойових діях. Оборонні бої були надзвичайно запеклими, і солдат-стрілець відчував їх тягар особливо гостро.

На початку 2023 року в батальйоні сформувався новий підрозділ — взвод аеророзвідки. Ярослав, закінчивши курси з пілотування дрона «Мавік», серед перших увійшов до штату цього підрозділу. І на наступний виїзд у Бахмут уже працював в екіпажі аеророзвідки на посаді пілота.

«Під час бойової роботи на «Мавіку» проявив ініціативу навчитися працювати на БПЛА літакового типу. На той час то була «Валькірія», що давало змогу проводити додатково розвідку в глибині за лінією бойового зіткнення. Знайомий Serg Marco запросив у 59 бригаду, де формувався перший на той час батальйон безпілотних систем. Комбригом там тоді був полковник Вадим Сухаревський, і це стало ще однією причиною нашого переходу в цю бригаду. Під його командуванням ми активно знищували ворога», — розповідає військовий.

Нині «Комісар» Ярослав — головний сержант роти безпілотних авіаційних комплексів. Це дрони літакового типу, які називають крилами.

«У нас в підрозділі багато шанувальників всесвіту Warhammer, тому позивні на честь його героїв доволі поширені. Хлопці беруть їх, бо це цікаво. Вадим Олегович — шанувальник цього всесвіту, Serg Marco і я також», — пояснює «Комісар».

Як і його прототип із Warhammer 40000, який вважається одним з найвідоміших і найшанованіших героїв імперської гвардії та боронив планету від орд орків, Ярослав уже четвертий рік захищає країну від російських потвор під час реальної, а не вигаданої війни вже на нашій землі.

Загарбникам тоді насипали по повній!

Позивний на честь легендарного комісара Себастьяна Ярика головний сержант отримав більш ніж заслужено. Почавши бойовий шлях на посаді стрільця в піхоті, він неодноразово бився з російськими окупантами, яких часто називають орками, на Донеччині.

«Найбільше запам’ятався перший бій у Курдюмівці, коли з медиками приїхав на евакуацію поранених. Ми успішно забрали всіх, але місця у транспорті мені вже не вистачало, тому я залишився на позиції. Саме в цей час почався штурм з боку орків, і було вирішено тримати оборону. Нас було п’ятеро — всі добровольці з Києва. Ворог штурмував наші позиції чотири чи п’ять разів за три доби, а ми їм насипали по повній. Окупанти зазнавали великих втрат, тому всі їхні штурми закінчувалися безрезультатно.

Можу сказати, що нам тоді пощастило: ми мали лише автомати і гранати, тому якби росіяни пішли бронею, то нам би не було чим їх відбити. Але вони перли лише піхотою, і ми їх стримали. А вже коли прийшли на підтримку хлопці із гранатометами, стало веселіше. Тоді ми втримали позиції на підступах до Курдюмівки поблизу водокачки, доки мені не надійшла команда виходити. Сказали: «Ти ж із пораненими поїхав і десь пропав. Повертайся негайно, бо ти потрібен тут, а там без тебе мають розібратися», — розповідає він.

Другий епізод бойової роботи «Комісара» Ярика — відбиття ворожого штурму біля Красногорівки, коли росіяни спробували атакувати великою колоною техніки. Тоді пильність, наполегливість та ретельність аеророзвідників дала змогу успішно відбити масований ворожий штурм.

«Ми працювали екіпажем БпЛА «Шарк», але росіяни дуже сильно пригнічували зв’язок засобами РЕБ. Доводилося постійно маневрувати, шукати проходи, намагатися потрапити в зони, де ворожий РЕБ не дістає. Пілот з позивним «Філін» — дуже впертий хлопець. Він дві години над цим бився, аж доки знайшов спосіб зайти з напрямку донецького аеропорту й отримати картинку. Побачили, що на нас іде колона із 30 одиниць бронетехніки. І якби ми не боролись із РЕБом до останнього, то могли б виявити їх надто пізно. А так ми їх побачили, дали картинку, координати — і штурм відбили.

Тоді окупанти зазнали значних втрат. Відбити російський штурм дала змогу саме наполегливість аеророзвідників, які прорвалися зрештою через ворожий РЕБ і дали відео з ворожою колоною. Якби ми тоді здалися, то колона б змогла наблизитися впритул і тоді було б значно важче відбити атаку», — завершує розповідь Ярослав.

Воїн із позивним на честь героя з Warhammer переконаний, що російським оркам не місце на жодному шматочку української землі. Щодня «Комісар» Ярик з «Інквізиції» робить для цього все, що від нього залежить.