Законопроект, яким вноситимуть зміни в Податковий кодекс, на розгляд уряду подадуть до кінця місяця. Такі плани Мінфіну озвучив під час прес-конференції у Києві заступник міністра фінансів Денис Фудашкін. Як відомо, нині триває активне обговорення презентованої урядом концепції реформування податкової системи України. Згідно з нею, із 22 податків залишиться 9.

Заступник міністра фінансів Денис Фудашкін напередодні під час «круглого столу» пояснив, що це станеться частково внаслідок скорочення податків, частково — завдяки уніфікації. «Деякі податки і за базою оподаткування, і за об’єктом збігаються з іншими податками. Тому існування двох різних податків нелогічне. Це стосується, наприклад, екологічного податку на нафтопродукти, база оподаткування якого збігається повністю з акцизним збором на нафтопродукти. Подібна ситуація і зі збором за першу реєстрацію транспортного засобу, оскільки його база оподаткування збігається з акцизним збором на транспортний засіб», — каже він.

І додав, що податок на нерухомість і плату за землю планують об’єднати в податок на нерухоме майно, а фіксований сільськогосподарський податок увіллється в єдиний податок. Учасники зібрання, погоджуючись з необхідністю зменшення кількості податків, застерегли, що така трансформація не повинна ускладнити адміністрування податків.

Працюючих менше, ніж пенсіонерів

Денис Фудашкін наголосив, що уряд пропонує поступові зміни в оподаткуванні, адже з дефіцитом держсектору економіки в 5% ВВП неможливо одночасно знизити всі податки, бо держава має виконувати зобов’язання, які взяла на себе. А в структурі видатків — значна частина припадає на медицину, освіту, соцзахист.

Почали зі скорочення навантаження на фонд оплати праці. Ця пропозиція під час кількох «круглих столів», які відбулися в столиці, викликала найбільшу дискусію. Ось і на цьому зібранні постійний учасник таких заходів експерт суспільної ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський констатував, що і після реформування єдиного соціального внеску навантаження 42% (нині 55%) на фонд заробітної плати залишиться найвищим у Європі. Там сума всіх зарплатних податків становить 36,1%.

Ілля Несходовський пропонує знизити ставку ЄСВ до 18% та встановити перехідний період, під час якого використовувати таку ставку зможуть лише ті підприємства, які вдвічі підвищать заробітну плату для своїх співробітників. Він також зазначив, де уряд може знайти додатковий фінансовий ресурс та на чому зекономити, щоб держава могла виконувати свої зобов’язання. Наприклад, скоротити видатки на прокуратуру, закрити офшори.

Денис Фудашкін наголосив, що поділяє тривогу щодо великого навантаження на зарплату, але для запровадження ставки ЄСВ 18%, з урахуванням демографічної ситуації, потрібно буде підвищити пенсійний вік до 65 років, оскільки кількість пенсіонерів в Україні вже перевищує кількість працюючих. А 17% пенсіонерів в Україні взагалі не досягли пенсійного віку (до речі, і податківці виходять раніше на пенсію — експерти).

Фахівці наголошували й на невідворотності пенсійної реформи. Перший заступник голови комітету ВР з питань податкової і митної політики Оксана Продан переконана, що ЄСВ можна буде суттєво знизити, якщо діятиме накопичувальна пенсійна система. «Тобто мінімальну пенсію гарантуватиме держава, а далі — накопичувальний механізм», — каже вона.

А ще експерти впевнені, що на часі перегляд чинних пільг, які часто просто купують. Аналітики наводять такі цифри: в Україні кількість пільговиків сягає 25—30 мільйонів осіб, і пільги це величезне навантаження на державний бюджет.

Важливий результат, а не декларації

Також Оксана Продан констатувала, що уряд запропонував 6 моделей податку на доходи громадян, але в кожній моделі головне — податкові надходження, а прогнозів щодо створення нових робочих місць нема. «Немає прогнозу й того, скільки з 5 мільйонів зарплат легалізують завдяки цим моделям. Концепція має орієнтуватися на результат, а тут лише декларації», — зауважила вона.

Неоднозначні й питання реформування податку на прибуток. Так, експерти, позитивно сприймаючи ініціативи уряду щодо ведення підприємствами обліку доходів та витрат відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, ставлять під сумнів необхідність коригування прибутку до оподаткування на такі різниці, як амортизація, формування резервів та фінансові операції. А голова комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз наголошує «на недопустимості використання коефіцієнтів під час відображення в обліку амортизаційних витрат».

Крім того, в експертному середовищі вважають, що переведення низки агропідприємств зі спеціальної на загальну систему оподаткування поставить бар’єр на шляху інвестицій у цю галузь. Ілля Несходовський зазначив: «Україна нині на третьому місці з експорту зернових, а де вона опиниться після таких змін — невідомо. Потрібно пам’ятати, що саме сільгосппідприємства дають найбільше валютної виручки державі». І вкотре спрогнозував подрібнення виробництв.

Денис Фудашкін пояснив, що в Україні лише 10% агропідприємств мають річний обсяг виручки понад 20 мільйонів гривень, 3,4 % — таких, що використовують понад 3 тисячі гектарів землі. За його словами, такі дані статистики, і це достатньо великі підприємства, які можуть платити податки за загальною системою оподаткування.

Обговорення концепції реформування податкової системи триває. «УК» стежитиме за дискусією та інформуватиме про зауваження та пропозиції стосовно неї експертів, бізнесу, а також про реакцію на них у державних органах. 

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»