Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо запобігання знелісненню та деградації лісів відповідно до європейських вимог. Відповідну постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо впровадження законодавства Європейського Союзу з питань запобігання знелісненню та деградації лісів» було ухвалено 28 листопада на черговому засіданні. Документ підготовлено Мінекономіки та спрямовано на виконання вимог ЄС для доступу української деревини та виробів з неї на європейський ринок. 

Це перший крок до повної гармонізації українського законодавства з регламентом (ЄС) 2023/1115, який встановлює вимоги щодо підтвердження легального та сталого походження продукції з деревини. А саме що заготівля деревини та виготовлення продукції з неї законна та не призвела до знеліснення та деградації лісів. 

Перевірити дієвість рішення допоможе пілотний проєкт — електронний кабінет експортера у складі Єдиної державної системи електронного обліку деревини. 

«Утілюємо важливий пілотний проєкт — електронний кабінет експортера у складі Єдиної державної системи електронного обліку деревини. Це дасть змогу підвищити прозорість ринку деревини відповідно до законодавства ЄС та зміцнити позиції українських експортерів», — поінформувала Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Тепер експортери зможуть перевіряти, звідки саме походить деревина — за номером лісорубного квитка, накладної або бирки через електронний кабінет. Інформацію можна буде одразу завантажити та використати для підтвердження легального походження продукції під час експорту до країн ЄС. Через нього підприємства зможуть підтверджувати походження деревини, надавати географічні координати ділянок заготівлі, формувати необхідні для експорту в ЄС документи. Це дасть змогу простежити шлях деревини від місця заготівлі до моменту експорту та унеможливить участь у ринку незаконно заготовленої сировини. 

Рішення також відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України в галузі лісового господарства та сталого управління природними ресурсами. 

«Це рішення відкриває українським виробникам прямий шлях до європейського ринку. Завдяки впровадженню електронного кабінету експортера ми зможемо забезпечити повну простежуваність деревини — від ділянки заготівлі до пункту експорту. Це означає більше прозорості, менше корупційних ризиків та повне виконання правил ЄС щодо запобігання знелісненню. Українська деревина на ринку Європи буде не лише конкурентною, а й підтверджено легальною та екологічною», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. 

Експериментальний проєкт втілюватимуть два роки. За підсумками Мінекономіки підготує звіт та пропозиції щодо вдосконалення законодавства для повноцінного впровадження вимог ЄС.

Оборонна економічна та соціальна функції

Уряд продовжив термін чинності матеріалів лісовпорядкування, важливих для розвитку лісового господарства, раціонального використання і відновлення лісів, роботи лісгоспів. 

«Продовжили чинність матеріалів лісовпорядкування для стабільної роботи в умовах війни, — зазначила Прем’єр-міністр. — Через окупацію та знищення архівів під час бойових дій, зокрема на півночі Київщини, багато лісгоспів не змогли вчасно оновити документи, без яких неможливо планувати заготівлю деревини. Це створювало ризики дефіциту деревини та зростання цін. Рішення уряду  розв’язує цю проблему».

Тепер матеріали лісовпорядкування, строк чинності яких сплив, продовжують діяти: в регіонах бойових дій та тимчасової окупації — під час воєнного стану та ще два роки після його завершення; у регіонах без бойових дій — до 1 січня 2028-го. Це забезпечить безперервність роботи лісгоспів і дасть ринку змогу уникнути зайвих цінових стрибків.

Лісовпорядкування — комплекс робіт зі збирання, аналізу та оновлення даних про стан лісів. До матеріалів лісовпорядкування належать зокрема таксаційні описи, фонди рубок та фонди відновлення, матеріали поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок і т. ін. За законом, повторне базове лісовпорядкування проводять кожні 10 або 20 років залежно від площі лісів. Тепер частина матеріалів, затверджених понад 15 років тому, формально втратила чинність. Але оновити їх неможливо через бойові дії, окупацію, знищення документації та складність доступу до територій. Це створювало ризик зупинки лісгоспів, зокрема заготівлі деревини, критично важливої для оборони, населення та промисловості.

«В умовах війни українські ліси виконують як економічну, так і оборонну, екологічну та соціальну функції. Ми повинні гарантувати стабільність лісової галузі попри втрати документації, окупацію територій та складність проведення лісовпорядкування. Ухвалена постанова дає змогу коректно планувати лісогосподарські заходи, раціонально використовувати ресурси та гарантує країні необхідні обсяги деревини для оборони, населення і промисловості.  Це рішення необхідне для сталого ведення лісового господарства, збереження та відновлення лісів України», — наголосив Тарас Висоцький.

Новий операційний план

Уряд оновив Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року (на 2025—2027 роки). Мета — забезпечити сталий розвиток лісового господарства та прозорість системи управління.

«Зміни впроваджуємо на основі європейської моделі лісоуправління», — наголосила Юлія Свириденко.

План передбачає вдосконалення системи управління та моніторингу лісів, створення цифрової інфраструктури для лісоуправління, відновлення лісів на деокупованих територіях, збільшення лісистості.

Схвалення Операційного плану забезпечить реалізацію Стратегії управління лісами до 2035 року; ефективне та прозоре управління лісовим господарством; збільшення площі лісів та відновлення зруйнованих територій; підвищення стійкості лісів до змін клімату.

Відповідно до Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), яку підготував Світовий банк спільно з урядом України, Європейським Союзом та ООН, загальні збитки лісового сектору разом з вигорілими територіями, забрудненням повітря та природоохоронними територіями, пошкодженими внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС, оцінюють в 28 млрд доларів США.

«Лісова стратегія — це не про окремі рубки чи посадки. Це про майбутнє економіки і безпеки держави. Україна переходить до європейської моделі лісоуправління — прозорої, цифрової та орієнтованої на сталий розвиток. Схвалення операційного плану дає змогу системно реалізувати відновлення лісів, зокрема на деокупованих територіях, і зробити лісову галузь фінансово сталою та ефективною», — наголосив Тарас Висоцький.

Державна стратегія управління лісами до 2035 року має механізм оновлення — щотри роки уряд затверджує окремий операційний план, який деталізує конкретні заходи, строки та відповідальних виконавців. Схвалення операційного плану на 2025—2027 роки — другий цикл реалізації стратегії (перший був чинним 2022—2024 років).