Під час дебатів з українського питання у Європарламенті, які днями відбулися у Страсбурзі, майже всі депутати, незалежно від партійної належності, визнали, що досі стратегія ЄС щодо України була непродуманою. Єврокомісар з питань політики розширення та сусідства Штефан Фюле, виступаючи з трибуни ЄП, визнав, що на переговорах щодо Угоди про асоціацію Брюссель сконцентрував усю увагу на умовах та передумовах підписання, обійшовши майбутній процес імплементації цього документа. Євродепутати, які традиційно вважаються критиками офіційного Києва, говорили про те, що мова санкцій проти держави є неефективною і небезпечною, натомість Україні зараз потрібна фінансова підтримка та політичний досвід ЄС у врегулюванні кризи. Такої самої думки дотримується і віце-президент Європарламенту Яцек ПРОТАСЕВИЧ, з яким кореспондент «УК» зустрілася у Страсбурзі.
.jpg)
Санкції будуть проти окремих чиновників
— Пане Протасевич, Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Україні, тон якої був безпрецедентно жорстким.
— Так, тон резолюції, безсумнівно, жорсткий. Він відображає розчарування Європарламенту розвитком політичної ситуації в Україні. Але хочу наголосити: ми розчаровані не рішенням української влади не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС (оскільки офіційний Київ мав законне право ухвалити таке рішення). Наше розчарування спричинене використанням надмірної сили проти мирних демонстрантів Майдану і браком доброї волі у представників влади знайти компромісний вихід із внутрішньополітичної кризи, в якій перебуває Україна.
— Як і коли механізм санкцій, про який ідеться у резолюції, може бути запущено в дію?
— Після ухвалення резолюції нам потрібно кілька тижнів для того, щоб Європейська рада міністрів закордонних справ (Foreign Affairs Council) прийняла відповідне рішення. Воно має бути одностайним.
— Чи ЄС уже склав список людей, на яких можуть бути спрямовані ці санкції?
— Після ухвалення резолюції такий список підготують дипломатичні кола Євросоюзу та країн — членів ЄС. Його обговорять на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, а остаточне рішення буде ухвалено до кінця лютого.
Треба сідати за круглий стіл
— Чи вірите у готовність української влади провести прозоре розслідування випадків порушення прав людини щодо учасників Майдану?
— Так, вірю. Свого часу, у 1988-1989 роках, у Польщі вуличні сутички демонстрантів із силовиками переросли у круглі столи. Результатом цих переговорів стали нові парламентські вибори. Хоча й вони не були повністю чесними і вільними, але стали важливим кроком до демократичної Польщі. І швидко після цього ми досягли демократії. Тож вірю, що компроміс між опозицією та президентом можливий, і переконаний, що його буде знайдено. Однією зі складових цього компромісу повинно стати проведення відкритого розслідування, щоб покарати відповідальних за застосування надмірної сили міліцією проти учасників протестів. Гадаю, що це рішення не ухвалювали на найвищому рівні. Тому треба з’ясувати, хто за нього відповідає і звідки йшла порада вдатися до брутальних насильницьких дій проти демонстрантів: з Києва чи якогось іншого міста.
— Чи є, на вашу думку, повернення до Конституції 2004 року найліпшим шляхом виходу з внутрішньополітичної кризи в Україні?
— Конституція-2004 не досконала. Проте ліпша, ніж чинна. Але рішення про те, який конституційний порядок має бути в державі, повинні приймати самі українці. Ми можемо надавати хіба що консультаційну допомогу. І навіть не Євросоюз, а Рада Європи — організація, членом якої є Україна. Там є Венеціанська комісія, мета якої полягає у наданні допомоги країнам-членам у законодавчих реформах. На мою думку, ЄС має утриматися від впливу на конституційні процеси в Україні. Натомість Брюссель повинен заохочувати українську владу та всі політичні еліти тісно співпрацювати з Венеціанською комісією, щоб реформувати вашу законодавчу систему, створити демократичну прозору адміністративно-законодавчу систему управління.
Фінансова допомога — для проведення реформ
— Відомо, що ЄС та МВФ розробляють план фінансової допомоги Україні. Чи вже було озвучено конкретні суми, умови й терміни її надання?
— Поки що рано говорити про конкретні суми, оскільки це буде предметом переговорів між новим українським урядом, МВФ та ЄС. Але можу вас запевнити, що жодних грошей чи фінансової допомоги не буде надано, якщо Україна не розпочне реальних економічних реформ. Українська економіка повинна бути ефективною і змінити структуру.
Фінансову підтримку надають не для того, щоб її розпорошили, а для того, щоб вона дала вигоду економіці. Її слід використати так, як колись у Польщі, Угорщині чи Чехії, коли вона дала поштовх до значних позитивних змін у цих країнах. Спочатку економічні реформи просувалися доволі болюче, але згодом їх результати стали очевидними, вони вражали.
25 років тому рівень ВВП у Польщі і в Україні був майже однаковим. Але після того, як дві країни пішли різними шляхами розвитку, польський ВВП зріс утричі порівняно з українським.
Однією з головних умов надання фінансової допомоги Україні буде і запровадження політичних реформ, які гарантуватимуть стабільність політичного режиму і верховенство права в державі.
— Кілька днів тому з’явилися повідомлення, що Росія закрила свої кордони для імпорту свинини з ЄС. На вашу думку, це помста Москви за те, що ЄС активно намагається підтримати демократичні процеси в Україні?
— Не маю доказів, що це твердження правдиве. Хоч, на мою думку, реакція на ці проблеми, про які повідомила російська санітарна інспекція, перебільшена. Якщо в одній країні є певні проблеми зі свининою, навіщо блокувати імпорт з інших країн ЄС?
Проте логіку й аргументацію росіян також можна зрозуміти. Адже оскільки ЄС не має внутрішніх кордонів, то теоретично свинина з Литви (свинину саме з цієї країни російська сторона вважає небезпечною для здоров’я людей) могла опинитися і в інших країнах ЄС. Але, повторюю, заходи, до яких вдалася Росія, — непропорційні до самої проблеми.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Яцек ПРОТАСЕВИЧ (Польща). Віце-президент Європарламенту. У 1994 році закінчив університет Вроцлава. Його обирали до міськради Вроцлава. 2001—2004 рр. — член польського парламенту. З 2004 року — член Європарламенту, входить до політичної групи «Європейська народна партія». Член делегації ЄП «Євронест».
Ми в Google+