Впродовж століть астрономи «полювали» на комети, намагаючись зрозуміти їхнє походження, а відтак наблизитись до відповіді на запитання — як виникла Сонячна система. Це нагадує своєрідні «археологічні розкопки», коли кількох камінчиків часом вистачає, щоб зробити висновки про те, що було раніше. А що як це «раніше» настільки давнє, як і сама Земля?

Яскраві та загадкові — комети не залишають байдужими дослідників космосу… Вони з’являються на нашому небосхилі завдяки гравітації Сонця. Під впливом високих температур, комети виштовхують газ та пил зі своїх надер. Дослідники тільки на це й чекають!

Комета — це суміш каменю та льоду. Уявіть собі Монблан — найвищу точку в Альпах — розмір цієї гори відповідає розміру комети.

Перша зупинка нашої знімальної групи — німецьке місто Єна. До світанку залишається кілька годин. Науковці в обсерваторії намагаються зловити зображення комети ISON, яка почала розкладатися, облітаючи Сонце, ще у листопаді цього року. Втім, її основу досі можна побачити у телескоп.

Нашою наступною зупинкою стала Швейцарія. Тутешні дослідники робитимуть щось дуже незвичне — власноруч виготовлятимуть комету.

Вважається, що за Плутоном «ховається» щонайменше трильйон комет. Усі вони різні, але схожі за складом — лід, заморожені гази та пил. Отже, рецепт доволі простий. Насамперед потрібно створити щось на зразок розчину, — комети складаються наполовину зі звичайного льоду та рідкого азоту. Для того, щоб почати «куховарити», потрібно додати до суміші технічний вуглець.

Температура рідкого азоту у складі комети — як мінімум -200 градусів за Цельсієм. Саме тому лід не випаровується та суміш «тримається купи».

Далі наш маршрут лежить у напрямку міста Дармштадт.

Саме тут розташований Європейський космічний операційний центр, який запустив амбітний проект з дослідження комет — «Розетта».

У контрольній кімнаті незвична тиша. Втім, не така всеохопна, як на орбіті, де наразі космічний апарат «Розетта» готується до важливої місії. У 2014 році Європейська космічна агенція започаткує новий тип дослідження комет — на поверхню одного з цих космічних об’єктів сяде спусковий модуль «Розетти».

Наукова спільнота покладає великі сподівання на результати місії «Розетти». Ніхто ще не знає, як це — бути на поверхні комети: це схоже на пухкий сніг на гірських схилах або ж нагадує твердий сніг на узбіччі дороги, який пролежав там кілька тижнів за температури мінус 20?

Завдяки обладнанню на «Розетті» дослідники зможуть зрозуміти молекулярний склад комети, розкласти її на елементи, виміряти кількість ізотопів, а це допоможе зрозуміти еволюцію комети.

Тим часом у Бернському університеті дослідження штучної комети сприймають як підготовку до тлумачення даних, які наступного року «Розетта» отримає зі справжньої комети.

Комети вважають своєрідними реліквіями, які залишились з часів формування Сонячної системи — об’єкти, які чекали на людство у замороженому стані впродовж 4,5 мільярдів років.

Дослідження в обсерваторії — важлива складова майбутніх відкриттів, втім, найбільші прориви завжди приходять з космічних місій.

Одним з таких проривів стала місія у 1986 році, у ході якої Європейській космічній агенції вдалося отримати легендарні світлини комети Галлея, перші письмові свідчення про яку з’явились понад тисячу років тому.

У 2006 році місії NASA вдалося привезти на Землю зразок пилу з хвоста комети. Дослідивши її склад, науковці дійшли цікавих висновків. Коли пил дослідили в лабораторії, увагу дослідників привернули деякі речовини та молекули. Найцікавішою знахідкою був гліцин. Це одна з амінокислот, що присутні у ДНК живих організмів на Землі та одна з чотирьох основних амінокислот ДНК людини.

Науковці не очікували відкрити зв’язок між складом комети та ДНК людини. Нові дані потягнули за собою нові запитання.

Загалом у природі існують, а у лабораторіях можуть бути відтворені, як «ліві» так і «праві» амінокислоти, проте в живих організмах знайти можна лише «ліві». Науковці намагаються визначити, до якого типу амінокислот належать ті, що вони знайшли їх у складі комети, — «лівих» чи «правих». Якщо йдеться винятково про «ліві» амінокислоти, то це надасть шансів теорії, згідно з якою життя потрапило на Землю з космосу.

Щоправда, науковці не поспішають робити передчасні висновки.

Місія «Розетти» може допомогти пролити світло на це та чимало інших питань, наприклад — походження води на Землі.

Комети можуть стати місточком, який наблизить людей до глибин космосу, вважають науковці.

 Copyright © 2014 euronews