«Війна — слово жіночого роду, а ідуть на війну чоловіки. І смерть — теж це бабська порода…» Алла Пугачова записала дуже правдиву й проникливу пісню. Саме ці її слова згадав, коли знайомився з жінками-військовослужбовцями 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта» та 36-ї бригади морської піхоти. У цих підрозділах чимало представниць слабкої статі, які разом із чоловіками несуть на своїх тендітних плечах, як кажуть, усі тяготи військової служби.
Медик Ніна Борщакова — одна з них, на фронті вона вже понад півроку. Пішла служити після медичного коледжу. Каже, що вже звикла до воєнних буднів, подолавши насамперед психологічний бар’єр. Удома на маму чекає чотирирічна дитина. Доглядає за нею бабуся, яка не дуже зраділа вибору дочки, проте змирилася з її новим життям.
Змінила шпильки на берці й інша представниця слабкої статі з 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта» з позивним «Багіра». Чоловіки підрозділу ставляться до неї з великою повагою: «Багіра» робить багато для того, щоб батальйон перебував у постійній бойовій готовності.
Загалом на кінець листопада 2017 року в українській армії проходили службу й працювали 55 тисяч 629 жінок. З них 24 тисячі 298 — військовослужбовці. Такі цифри озвучив міністр оборони Степан Полторак. «Через бойові дії пройшли 6 тисяч жінок, 107 із них отримали державні нагороди, приблизно 3 тисячі відзначено нагородами Міністерства оборони. Три жінки, на жаль, загинули», — сказав керівник військового відомства.