Агросектор є одним із тих, що стабільно наповнюють державну скарбницю. Але його подальшому розвитку загрожує поширення небезпечних хвороб тварин. Серед них африканська чума свиней (АЧС). Експерти визначають ситуацію з АЧС критичною та неконтрольованою.

Ця хвороба, від якої не існує жодних профілактичних заходів чи лікування вже хворих тварин, кілька років поспіль знищує свинарство країни, завдаючи йому, а відтак і державі, шалених збитків. Як наслідок, дорожчає м’ясо. У Всеукраїнській аграрній раді констатують, що лише у серпні-вересні в Україні зареєстровано 38 випадків цієї хвороби (за два місяці уражено 10 областей). У 2015-му таку кількість фіксували за рік. І від наявності цієї хвороби в країні залежить напряму експорт продукції свинарства. Закордон відмовляється чи обмежує поставки української свинини. Як наголошує національний експерт ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН) Віталій Башинський, нині ми експортуємо живих свиней до Грузії і лише тому, що там теж небезпечна ситуація з АЧС.

Експерти починають заявляти й про обмеження експорту аграрної продукції. Як зауважує голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, уже нині Чернігівська та Сумська області не можуть продавати фураж у Білорусь. «Тепер фермери втрачають у ціні, бо мають везти товар у порти. Поки що ніхто у світі не може сказати, як вплине ситуація з АЧС на експорт зерна. А в Україні галузь АПК становить 15% ВВП і 40% валютної виручки, світові показники — 1—2% ВВП. Тож нашій державі конче потрібно виправляти ситуацію з АЧС», — переконаний він.

«Щоб зменшити економічний вплив хвороби, ми розробляємо систему компартментів — йдеться про рівні біологічного захисту. Такі рівні надаватимуть господарствам, що рятуватиме їх від ліквідації, якщо вони опиняться у трикілометровій зоні від місця виявлення АЧС», — каже віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко. Але скільки часу займе така робота, вона сказати не може.

До речі, така система, за світовою практикою, ділить господарства (звісно, за результатами перевірок) на рівні, які враховують те, як утримують і забивають тварин, переробляють та зберігають туші. Завдяки цьому карантин на підприємство можуть накласти не за звичною схемою, що тягне за собою різні обмеження, а за іншою формулою. І господарства з високим рівнем захисту зможуть безперешкодно вивозити свинину за межі району, області, регіону в разі виникнення захворювання.

А в планах Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів — запровадження іншого режиму надання компенсацій за вилучених загиблих від АЧС свиней. За словами її очільника Володимира Лапи, компенсування повинно бути максимально оперативним, а тому — не з місцевих, а з державного бюджету (куди треба закласти відповідний ресурс), бо на місцях бракує коштів. Поголів’я примусово знищують, а кошти місяцями не відшкодовують.

«Усі мають зрозуміти, що без грошей боротися з хворобою неможливо. І люди, коли чують про спалахи АЧС, приховують худобу, потім забивають її та розпродують, а АЧС поширюється. Тож коли раніше всі кивали тільки на диких кабанів, то нині АЧС спричинює неконтрольований обіг товарів тваринництва. Водночас не проводять належних заходів і в дикій фауні. У країнах Балтії, Польщі виявлення хворих тварин у дикій фауні — 80—90%, решта — у свійських свиней, а у нас нібито все гаразд. Утім, за кожного виявленого загиблого дикого кабана зменшують ліміти на полювання. А ліміти для єгерів — це їхні гроші», — каже Володимир Лапа.

УК: Щоб захистити галузь і поступово ліквідувати захворювання, треба державі розв’язувати проблеми з регулюванням. Володимир Лапа констатує, що нині законодавство дестимулює виявлення захворювання. Також важливо максимально оперативно відшкодовувати вартість вилучених свиней домогосподарствам. Можна скільки завгодно боротися з наслідками, якщо причини не буде усунуто. І в Держпродспоживслужбі розраховують на відповідне державне розуміння, у тому числі й на передбачення коштів у держбюджеті-2017.