ГУМАНІТАРНА РАДА. Президент наголошує на необхідності легалізації приватних археологічних колекцій та збереженні спадщини.

Обурливий випадок із будинком у Києві на вулиці Басейній, 1/2-а, в якому розташовані приміщення видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та Муніципальної академічної чоловічої хорової капели імені Л.Ревуцького, свідчить про необхідність внесення до законодавства відповідних змін. На цьому акцентував у ході засідання Громадської гуманітарної ради Президент Віктор Янукович, зазначивши, що саме завдяки оперативному втручанню Київської міськдержадміністрації й особисто голови КМДА Олександра Попова цю ситуацію таки вдалося врегулювати.

«Переконаний, рівень подібних загроз для всесвітньо відомих українських історичних об’єктів, зокрема активізація нового будівництва без урахування вимог щодо їхньої охорони,  вимагає вжити на державному рівні негайних заходів. На цьому неодноразово наголошували й експерти ЮНЕСКО», — сказав глава держави.

При цьому до змін у чинному законодавстві потрібно застосовувати комплексний підхід, аби один галузевий закон не перекреслював інші спеціальні. Передовсім, новим законом «Про національну культурну спадщину» має чітко визначатися пріоритетність вимог щодо охорони культурної спадщини над містобудівною діяльністю. Слід передбачити й обсяг правових, організаційних, фінансових, економічних, наукових та інших заходів для належної охорони архітектурних пам’яток, зокрема і дотримання положень ратифікованих європейських конвенцій щодо охорони культурної спадщини загалом.

На переконання Президента, країні потрібна Стратегія гуманітарного розвитку. В цьому розрізі він нагадав: фахівці Національної академії наук вже розробили відповідний проект. Його слід направити на ознайомлення ще й до Академії правових та педагогічних наук, Академії мистецтв та Спілки ректорів вищих навчальних закладів. А ці структури, в свою чергу, організують широке громадське обговорення документа. Зі слів Віктора Януковича стає зрозумілим, що після доопрацювання Кабміном Стратегія може бути внесена як законопроект

на розгляд парламенту. «Об’єднання зусиль всіх наявних інтелектуальних сил нашої країни разом із політиками дасть позитивний результат», — сказав він з огляду на важливу популяризацію цього питання у країні.

Непохитна позиція глави держави і щодо необхідності легалізувати приватні археологічні колекції та внести їх до музейних реєстрів. «У приватних колекціях нині дуже багато культурних цінностей (зокрема археологічних предметів), тож цілком обгрунтовано припустити, що у більшості випадків вони потрапили туди внаслідок несанкціонованих розкопок», — підкреслив він, додавши, що при цьому попит на такі артефакти зростає та розширюється мережа їх незаконного видобутку шляхом руйнування археологічних об’єктів.

По завершенні розгляду цієї теми висновок був зрозумілим усім: для збереження об’єктів археологічної спадщини потрібно знайти баланс інтересів громадянського суспільства, держави та приватних колекціонерів.