Археологічна пам’ятка Дикий Сад — городище Білозерського району доби пізньої бронзи, розташоване на високому березі Південного Бугу в місці, де в нього впадає річка Інгул. І розташування, і знахідки пам’ятки дають змогу  характеризувати її як прадавнє місто-порт на торговельному шляху, що поєднує басейни Західного та Південного Бугу, Чорного й Балтійського морів. Тож городище Дикий Сад — єдина, що збереглася в Україні, археологічна пам’ятка із залишками чорноморського міста-порту часів Троянської війни.

Розпочинав дослідження миколаївської Трої відомий історик та археолог, скіфолог Юрій Гребенніков. Саме він довів, що археологічна пам’ятка в центрі міста виняткова. Вірогідно, про Дикий Сад згадував Геродот. Справою життя Юрія Спиридоновича стало довести на всіх рівнях цінність пам’ятки, забезпечити її збереження і не припиняти дослідження.

Розпочате продовжують його наступники, а очолює археологічну експедицію директор ДП «НДЦ-Лукомор’є» Кирило Горбенко. Головний висновок, якого всі вони дійшли, полягає в тому, що знайдені в городищі залишки житла, храмів та оборонних споруд дають змогу музеєфікувати і реконструювати всі споруди.

Утім, лише у 2017 році розпочато перший етап музеєфікації пам’ятки археології місцевого значення «Городище Дикий Сад». Ці заходи передбачено Програмою охорони культурної спадщини Миколаєва на 2016—2018 роки.  До речі, це перший рік, коли розкопки на городищі, розташованому в історичній частині Миколаєва, проводили за кошти міського бюджету. Було передбачено 400 тисяч гривень. Досі із 1991-го розкопки вели власними силами, на ентузіазмі. Нарешті в місті зрозуміли, що слід фінансувати, зберігати, допомагати Дикому Саду, який незабаром може стати привабливим туристичним об’єктом.

На цей момент відкрито 14 археологічних об’єктів, розташованих на території городища. Раніше передбачали, що залишилося розкрити ще 2—3, та з’ясували, що таких ще принаймні 5—6. Про це стало відомо на прес-конференції з приводу проведення у 2017 році охоронних розкопок і робіт з консервації нерухомих археологічних об’єктів.

Під час розкопок виявлено три нові об’єкти, тривають дослідження двох нововиявлених приміщень. У межах музеєфікації повністю розконсервовано 10 приміщень, частина оборонного рову та фундамент унікального мосту через нього. Частину об’єктів законсервовано, на інших роботи тривають. До розкопок залучено співробітників, студентів та випускників навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського.

Днями археологам вдалося розкопати нові експонати. Це розчленований кістяк тварини, ймовірно коня, який використовували, мабуть, у поминальному обряді. Знайдено також фрагменти турецької кераміки кінця XVII — початку XVIII століття.

Як розповів Кирило Горбенко, однією з головних знахідок археологи вважають фрагменти античної амфори, датованої V століттям до нашої ери, яку вони виявили над кладкою зі східного боку одного з розкопаних приміщень. Вона може свідчити про те, що скіфи і греки знали про Дикий Сад, бували тут і могли бачити оборонні споруди. Це опосередковано дає змогу говорити про те, що у працях Геродота, де згадано кімерійські укріплення біля річкових переправ, ідеться саме про поселення Дикий Сад.

Очільник експедиції переконаний, що  попереду  чергові сенсації, а надані кошти допоможуть археологам.